10 лютого 2021 р. Справа № 480/4057/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/4057/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області), в якому просив:
- скасувати як протиправний наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 803 від 12 червня 2020 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Сумській області”, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
- вирішити питання про відшкодування судових витрат по справі у вигляді сплаченого при поданні судового збору в сумі 840,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування, наказом № 803 від 12.06.2020 до позивача було протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилось у незадовільному рівні знань вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, статей 42-46 Закону України «Про Національну поліцію» та матеріальної частини зброї, які він не вчиняв. Крім того, вказаний наказ прийнято на підставі висновку службового розслідування, в якому відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ним дисциплінарного проступку, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування наказу - задоволено.
Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області №803 від 12 червня 2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ІТТ №2 ГУНП в Сумській області», яким до ОСОБА_1 , помічника чергового ІТТ №2 ГУНП в Сумській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777) судовий збір в сумі 840,80 грн.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неврахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі № 480/404/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що не погоджується з твердженням суду першої інстанції, викладеним в мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо відсутності у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі конкретних відомостей щодо перевірки знань ОСОБА_1 , а саме посилань на нормативно-правові акти, які були предметом перевірки, питання, які задавалися перевіряючим та на які з них позивач не відповів, оскільки, як вказує відповідач, в обох вказаних документах чітко зазначено, що предметом перевірки рівня знань ОСОБА_1 були саме вимоги Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, яка затверджена наказом МВС від 01.02.2016 №70, статті 46-46 Закону України «Про Національну поліцію» та матеріальної частини зброї. За результатами перевірки вказаних нормативно-правових актів позивач показав незадовільний рівень знань та йому було виставлено картку-застереження.
Крім того, апелянт звертає увагу суду, що приписами підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Інструкції №70 передбачено, що цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме усним опитуванням, зокрема, знання матеріальної частини зброї, тобто нормами чинного законодавства не передбачено будь-яких письмових записів щодо поставлених питань та наданих відповідей під час проведення цільового інструктажу. Вказує, що внутрішнім документом щодо перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю під час інструктажів поліцейських перед заступанням на службу є Журнал реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
З урахуванням викладеного, вказує, що оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача виданий уповноваженою особою в порядку і у спосіб, передбачений чинним законодавством, із врахуванням результатів службового розслідування, яке проведено на виконання наказу начальника ГУНП в Сумській області від 15.05.2020 №425, викладених у висновку, затвердженому 12.06.2020, а також із дотриманням вимог Дисциплінарного статуту. Однак, вказані аргументи не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, апелянт вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Позивач в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив у задоволенні вимог апеляційної скарги ГУ НП в Сумській області відмовити, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі №480/4057/20 - залишити без змін. Зазначив, що твердження відповідача про те, що наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення є законним, оскільки прийнятий, зокрема, внаслідок недисциплінованості позивача, що підтверджується рапортом перевіряючого ВНП ГУНП інструктора ОБ ВПН УКЗ ГКНП в Сумській області О.Баглаєва, де вказано про незадовільний рівень його знань, не відповідає дійсним обставинам справи. Вважає, що копія вказаного рапорту перевіряючого, яку було надано до суду разом з відзивом на позов було складено безпосередньо для подання до суду, оскільки в тексті висновку службового розслідування відсутнє про це посилання. Також є недоречними вказівки апелянта на записи позивача в його «Зошиті зі службової підготовки», оскільки не стосуються ситуації, за яку його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, вказав, що Положенням про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженим наказом МВС від 26.01.2016 № 50 не передбачено ведення зошитів та записів в них, освіта працівників поліції відбувається за допомогою освітнього порталу з подальшим проходженням тестів. Вказує, що задовільний рівень його знань підтверджується Протоколом засідання комісії з перевірки знань і заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю №1 від 13.03.2020, який було додано позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву. З огляду на викладене, вказує, що твердження відповідача про його незадовільний рівень знань є абсурдним та таким, що спростовується документальними доказами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.05.2020 року працівниками УКЗ ГУНП в Сумській області здійснено перевірку якості проведення цільових інструктажів з підпорядкованим особовим складом перед заступанням на службу до Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області.
В ході проведення перевірки працівниками УКЗ ГУНП в Сумській області виявлено, що помічник чергового ІТТ №2 ГУНП в Сумській області старший сержант поліції ОСОБА_1 показав незадовільні знання вимог Інструкції №70, ст.ст. 42-46 Закону № 580-УІІІ та матеріальної частини зброї, як наслідок ОСОБА_1 виставлено картку-застереження.
15.05.2020 начальником ГУНП в Сумській області прийнято наказ №425 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 35).
12.06.2020 за результатами проведеного службового розслідування відповідачем складено висновок службового розслідування, який в подальшому затверджено т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 , відповідно до якого дисциплінарна комісія вирішила застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження (а.с. 59-62).
На підставі вказаного висновку, 12.06.2020 т.в.о начальника ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 803 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ІТТ №2 ГУНП в Сумській області», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження (а.с. 64).
Не погоджуючись із вказаним наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 803 від 12 червня 2020 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Сумській області”, яким до ОСОБА_1 , помічника чергового ІТТ №2 ГУНП в Сумській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, оскільки відповідачем не доведено належними доказами зміст вчиненого позивачем порушення, оскільки ані в висновку службового розслідування ані в оскаржуваному наказі не наведено конкретних обставин вчинення порушення позивачем.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до статті 19 Закону "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно із частинами 1-5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення службової дисципліни, ігнорування підпункту 2 пункту 4 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70 (далі - Інструкція №70), пункту 2 частини 3 статті 1 Закону України «Про дисциплінарного статут Національної поліції» (далі - Дисциплінарний текст), пункту 9 частини 3 статті 1 Закону України «Про дисциплінарного статут Національної поліції», пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 4 розділу І Інструкції №70 кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.
Пункт 2 та пункт 9 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України № 580-УІІІ зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки та підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.
Згідно з приписами пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України № 580-УІІІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Отже, фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про те, що позивач, під час проходження загального інструктажу відповідальним співробітником від керівництва Шосткинського ВП показав незадовільний рівень знань вищевказаних нормативно-правових актів, тобто непрофесійно поставився до виконання своїх обов'язків поліцейського, що призвело до виставлення йому картки-застереження.
Тобто, предметом оскарження у даній адміністративній справі є дії та рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.
При цьому питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 2 жовтня 2019 року у справі №804/4096/17 зазначав, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту, підставою для їх застосування є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Так, з висновку службового розслідування вбачається, що 08.05.2020 працівниками УКЗ ГУНП в Сумській області здійснено перевірку якості проведення цільових інструктажів з підпорядкованим особовим складом перед заступанням на службу до Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області.
В ході проведення перевірки працівниками УКЗ ГУНП в Сумській області виявлено, що керівництво підрозділів на місцях не належним чином відноситься до проведення цільових інструктажів з членами добових нарядів, як наслідок під час опитування встановлено, що помічник чергового ІТТ № 2 ГУНП в Сумській області старший сержант поліції ОСОБА_1 показав незадовільний рівень знань вимог Інструкції №70, ст.ст. 42-46 Закону № 580-VІІІ та матеріальної частини зброї.
Як наслідок, відповідно до вимог п. 8 р. І Інструкції №70 ОСОБА_1 виставлено картку-застереження.
За змістом матеріалів наданих керівництвом ІТТ №2 ГУНП, відповідно до доручення начальника ГУНП від 03.04.2020 №83/0120-2020 “Про залучення працівників ІТТ ГУНП для несення служби на санітарно-карантинних постах”, в якому зазначено в пункті 1.11, що керівництву ІТТ №2 ГУНП з метою несення служби на пунктах пропуску за місцем дислокації необхідно забезпечити виділення щоденно по одному працівнику підпорядкового підрозділу.
Відповідно до графіків несення служби особового складу ІТТ №2 ГУНП на квітень-травень ОСОБА_1 був задіяний до несення служби на санітарно-карантинному посту 20.04.2020 та 08.05.2020.
Відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ІТТ №2 ГУНП в Сумській області, зазначено, що 08.05.2020 т.в.о. начальника ІТТ №2 ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено цільовий інструктаж з ОСОБА_1 .
Відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю Шосткинського ВП, 08.05.2020 ОСОБА_1 був присутній на цільовому інструктажі (порядковий номер №10).
Відповідно до Плану розстановки особового складу Шосткинського ВП і інших нарядів, задіяних до забезпечення публічної безпеки в м. Шостка та населених пунктах Шосткинського району на 08.05.2020 зазначено, що ОСОБА_1 був задіяний до несення служби на санітарно-пропускному пункту на в'їзді до міста зі сторони м. Глухів у період часу з 08.00 год. по 20.00.
В Журналі обліку відвідування та успішності поліцейських зі службової підготовки ІТТ №2 ГУНП в Сумській області зазначено, що 28.02.2020 проведено заняття з теми “Вивчення вимог ЗУ Національної поліцію”, наказу МВС № 70 від 01.02.2016” та 13.03.2020 проведено заняття з теми “Вивчення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції”, “Вивчення вимог наказу НП України №920, наказів МВС України № 1179, № 70, № 930, № 111, № 757”.
Відповідно до записів, які містяться в “Зошиті зі службової підготовки” ОСОБА_1 , 28.02.2020 останній записав тему заняття “Приказ 70, закон про НПУ” та більше записів з даної теми не здійснив, тобто не записав до зошиту зі службової підготовки повний зміст зазначеної теми.
Також, відповідно до Протоколу засідання комісії з перевірки рівня знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю №1 від 13.03.2020, проведено перевірку рівня знань особового складу зі знання наказу МВС від 01.02.2016 №70. В даному Протоколі зазначено, що ОСОБА_1 пройшов перевірку знань 14.03.2020 на оцінку “добре”.
З метою встановлення причин допущених порушень надав свої пояснення помічник чергового ІТТ № 2 старший сержант поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 08.05.2020 року відповідно до розстановки нарядів Шосткинського ВП ГУНП він повинен був заступати для подальшого несення служби на санітарно-карантинний пост, який розташовувався на виїзді з міста в напрямку м.Глухів.
Перед інструктажем в Шосткинському ВП ГУНП, приблизно о 07 год. 00 хв. йому було проведено інструктаж за місцем безпосереднього його несення служби заступником начальника ІТТ № 2 ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 , під час якого зауважень не було, про що було зроблено запис у відповідному журналі.
Далі, приблизно о 07 год. 30 хв. він був присутній на інструктажі поліцейських перед заступанням на службу у Шосткинському ВП ГУНП в Сумській області, який проводився відповідальною особою від керівництва Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області майором поліції ОСОБА_4 та начальником СКЗ майором поліції ОСОБА_5 , під час якого жодних зауважень не було.
В подальшому, приблизно о 08 год. 00 хв. на інструктаж прийшов перевіряючий ВНП ГУНП, на задані запитання якого він відповідав. Чому перевіряючий написав, що в нього незадовільний рівень знань йому невідомо.
З метою встановлення причин допущених порушень надав свої пояснення заступник начальника ІТТ № 2 ГУНП в Сумській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що він тимчасово виконував обов'язки начальника ІТТ №2 ГУНП з 04.05.2020, та 08.05.2020 приблизно о 07.10 год. ним проведено інструктаж з помічником чергового ІТТ №2 старшим сержантом поліції ОСОБА_6 перед заступанням на чергування до “Санітарно-карантинного посту”, під час якого ОСОБА_1 показав задовільний рівень знань.
Вказаний інструктаж та знання нормативних документів проводиться перед заступанням підпорядкованого особового складу на кожне чергування.
До цього випадку ОСОБА_7 не мав зауважень щодо службової підготовки та показував задовільний рівень знань вимог нормативних документів.
Після проведення інструктажу, ОСОБА_7 пішов до Шосткинського ВП для загального інструктажу відповідальним співробітником від керівництва Шосткинського ВП, інструктаж проводиться приблизно о 07.30 год. щодня, після чого ОСОБА_1 заступив на «Санітарно-карантинний пост».
Приблизно 08:15 в телефонному режимі останній повідомив, що під час проходження інструктажу в Шосткинському ВП показав незадовільний рівень знань ст.ст. 42-46 Закону України “Про Національну поліцію” та наказу МВС №70 “Інструкції з заходів безпеки при поводженні зі зброєю” та пояснив, що не відповів на запитання перевіряючого, тому що розгубився і не зміг правильно і чітко сформулювати відповідь, внаслідок чого перевіряючим була заповнена картка - застереження та передана до ЧЧ Шосткинському ВП ГУНП.
Проаналізувавши викладене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що помічник чергового ІТТ № 2 ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 проігнорував вимоги пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2 п.4 розділу І Інструкції, п.п. 2, 9 п.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, тобто непрофесійно поставився до виконання своїх обов'язків поліцейського, що в подальшому при перевірці працівниками УКЗ ГУНП в Сумській області виразилось як недолік з боку керівництва, а також виставлення картки-застереження безпосередньо ОСОБА_1 .
Отже, як вбачається зі змісту наведеного висновку службового розслідування, доказами, які на думку відповідача свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку є пояснення начальника ІТТ № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_3 в яких він, серед іншого, повідомляє про телефонний дзвінок від позивача, в якому останній повідомив, що не зміг відповісти на запитання перевіряючого, тому що розгубився і не зміг правильно і чітко сформулювати відповідь та пояснити відсутність в “Зошиті зі службової підготовки” ОСОБА_1 записів від 28.02.2020, в яких відтворено в повному обсязі зміст теми занять.
Разом з цим, як слідує з тих же пояснень лейтенанта поліції ОСОБА_3 , під час проведення ним, 08.05.2020, інструктажу ОСОБА_1 щодо перевірки знань ст.ст. 42-46 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 70 позивач показав задовільний рівень знань. До цього випадку ОСОБА_7 на мав зауважень щодо службової підготовки та показував задовільний рівень знань вимог нормативних документів.
Однак, відповідачем не взято до уваги та не надано оцінки поясненням лейтенанта поліції ОСОБА_3 в цій частині.
Не надано відповідачем у висновку також оцінки поясненням самого ОСОБА_1 , який вказує, що відповів на всі питання перевіряючого, та не розуміє чому останній оцінив його рівень знань як незадовільний.
Щодо посилань у висновку службового розслідування на відсутність у “Зошиті зі службової підготовки” ОСОБА_1 записів від 28.02.2020, в яких відтворено в повному обсязі зміст теми занять, колегія суддів зазначає, що, жодними нормативно-правовими актами, які, зокрема, регулюють порядок службової підготовки працівників поліції, не передбачено обов'язкове ведення таких зошитів та відображення в них повного змісту теми відповідного заняття.
При цьому, колегія судів зауважує, що констатування будь-якого факту, який на думку відповідача свідчить про порушення позивачем службової дисципліни (в даному випадку відсутність у зошити повного змісту теми заняття) без надання йому оцінки в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами, не може бути належним доказом наявності у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рапорт інструктора з ОБ ВПН УКЗ ГУНП в Сумській області О. Баглаєва, яким на думку апелянта, підтверджуються обставини, наведені у висновку службового розслідування щодо незадовільного рівня знань позивача, колегія суддів не приймає, оскільки у висновку службового розслідування відсутні посилання на вказаний рапорт, а тому додана до відзиву на позовну заяву відповідачем копія цього документу, не може бути доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки відсутні докази щодо наявності такого рапорту станом на час призначення та проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, зміст наведеного висновку службового розслідування не містить в собі конкретних відомостей щодо перевірки знань ОСОБА_1 , зокрема, не вказано, на які саме питання не зміг дати відповідь позивач, тобто не вказано конкретних мотивів з яких рівень знань останнього оцінено як незадовільний, що також не доводить наявності у відповідача підстав дійти однозначного висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисиципілни.
Отже, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що в ньому дисциплінарною комісією фактично відтворено події та обставини, які мали місце 08.05.2020, під час проходження позивачем інструктажу у Шосткинському ВП, разом з цим не надано оцінки встановленим у ході проведення службового розслідування обставинам, не проаналізовано в яких саме діях позивача вбачається склад дисциплінарного проступку та не вказано якими доказами це підтверджується.
Вказана інформація не була врахована відповідачем при прийнятті спірного наказу та застосуванні до позивача заходу дисциплінарної відповідальності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що порядком накладення дисциплінарних стягнень, встановленим ст.19 Дисциплінарного статуту, визначено, зокрема, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. (ч.3 ст.19).
Тобто, для дотримання правила юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.
Однак, вказані обставини відповідачем враховані не були, а саме, особу позивача, попередню поведінку, ставлення позивача до служби, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень позивача, що призвело до неправомірного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Оскаржуваний наказ щодо позивача прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є суперечливими та такими, що здійснені за відсутності доказів, які беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Отже, під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши вищезазначені норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 по справі № 480/4057/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова