04 лютого 2021 р.Справа № 480/4432/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 13.01.20 року по справі № 480/4432/19
за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра"
про застосування заходів реагування,
Позивач, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", в якій просив суд застосувати захід реагування до Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА», яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. Леваневського, 22, кв. 19, код ЄДРПОУ 30991890 у вигляді часткового зупинення його роботи, а саме: повного зупинення експлуатації будівель та споруд Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА» за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. І. Піддубного, 27 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 2-38 Акту № 456 від 22.10.2019, шляхом - опечатування, опломбування, знеструмлення.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що у період з 21.10.2019 по 22.10.2019 посадовими особами Управління було здійснено планову перевірку Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", за результатами якої було складено акт перевірки від 22.10.2019 року № 456. Вказаною перевіркою будівель, приміщень та територій Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" виявлені численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Позивач стверджує, що порушення виявлені під час перевірки, фактично створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" про застосування заходів реагування - задоволено.
Застосовано захід реагування до Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА», яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. Леваневського, 22, кв. 19, код ЄДРПОУ 30991890 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА» за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. І. Піддубного, 27 до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме пунктів 2-38 Акту № 456 від 22.10.2019.
Відповідач, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Терра", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, скаржуване рішення суд першої інстанції ухвалив на підставі поверхнево з'ясованих обставин справи та без належного дослідження кожного факту порушення в контексті правових позицій касаційних судів та вимог закону.
Усупереч з вимогами ч. 2 ст. 2, ст. 77, ч. 4 ст. 246 КАС України суд не навів у рішенні конкретних доказів і мотивів наявності порушень як таких і реальної небезпеки для життя і здоров'я людей щодо кожного порушення, обмежившись лише їх переліком зазначеним в акті перевірки.
Відповідач вважає, що за таких умов висновки суду, викладені у рішенні, є такими, що не відповідають матеріалам справи, а обставини, що мають значення для вірного вирішення спору не можна визнати доведеними.
Поряд із цим зупиненням експлуатації будівель і споруд підприємства відповідача порушуються права орендатора його виробничих потужностей та працівників, які по суті залишилися без роботи.
Відповідач зауважує, що перелічені в акті порушення ДБНВ.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» до уваги братися не можуть, оскільки згідно з абз. 2 преамбули зазначених норм вони поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення. Проте відповідач таких дій не вчиняв, а тому ці норми до нього застосовані бути не можуть.
Щодо подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази підприємства вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, то така декларація відповідачем подаватися не повинна, з огляду на положення п. 1 постанови КМУ від 05.06.2013 року №440, оскільки підприємство використовує об'єкти нерухомості, що в установленому законодавством порядку були прийняті в експлуатацію після завершення їхнього будівництва попереднім власником.
Поряд із наведеним слід зазначити, що пожежний гідрант на підприємстві відсутній, тому зауваження по п. 2 порушень є недоречними.
З приводу інших порушень зазначених в акті відповідач зазначає, що: зварювальні роботи у виробничому процесі не застосовуються і такі роботи не виконуються конкретними працівниками; стелі на шляхах евакуації не оздоблені будь-якими облицювальними матеріалами; пошкоджених розеток в побутовому приміщенні немає (фото додається); сходові марші на виході з кабінету директора поручнями огороджені (фото додається); на підприємстві використовуються лише стаціонарні електромережі, тимчасові не використовуються (зворотного позивачем не доведено); адміністративно-побутовий корпус - безпосередньо з виробничими приміщеннями не межує; п. 33 - дане зауваження не узгоджується зі змістом п. 2.23 розділу III ППБУ; п.п. 35,36 - столярні роботи не виконуються і спеціальної майстерні не передбачено; відповідне обладнання на підприємстві лише зберігається в окремому приміщенні; п. 46 - графіки проведення об'єктових навчань розробляються на підприємствах чисельністю працюючих 50 осіб і більше (постанова КМУ від 26.06.2013 рокуі№443) що значно більше від кількості працівників у відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом", вважаючи що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 порушує його інтереси, подало власну апеляційну скаргу на означене рішення.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом" в своїх доводах практично дублює апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра".
Так, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом", суд першої інстанції порушив принцип співмірності та пропорційності порушень покарання, створивши реальну загрозу шкоди господарській діяльності не тільки відповідача, а й Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом", яке за безстроковим договором оренди №1 від 08.01.2019 року використовує виробничі потужності відповідача розташовані у його приміщеннях по вул. І. Піддубного, 27 у м. Суми.
Таким чином, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом" прийнявши рішення про застосування повної зупинки експлуатації будівель та споруд відповідача, суд безпосередньо порушив права та інтереси «Юнайтед Продакшенс Атом», яке не було залучене ні до перевірки, ні до участі у справі, що в силу п. 4 ч. З ст. 317 КАС України є самостійною і безумовною підставою для обов'язкового скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову позові.
Позивач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційній скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом".
В даному відзиві позивач наголошує, що на його думку, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Терра" повинно усувати порушення зазначені в рішенні суду першої інстанції, як власник даних приміщень, а TЦB «Юнайтед Продакшенс Атом» підписавши договір про оренду будівель, погодився, що забезпечення пожежної безпеки в орендованих будівлях, не покладено на нього, а відповідно є обов'язком орендодавця.
Тобто, позивач вважає, що ТОВ «Юнайтєд Подакшенс Атом» не є належною стороною в цій справі, оскільки обов'язок щодо забезпечення пожежної безпеки у будівлях та спорудах за адресою: Сумська область, місто Суми, вул., Підцубного, 27, та відповідно усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей покладено на їх власника - ПВКП «ТЕРРА».
Також, відповідач наголошує, що з копій фотокарток не має можливості з'ясувати де, коли, ким, та за допомогою яких технічних засобів вони створені, а тому такі фотокопії не підтверджують фактичне усунення порушень на об'єкті ПВКП «ТЕРРА». Так, внутрішні накази підприємства не можуть підтверджувати фактичне усунення всіх порушень вимог пожежної безпеки на своєму об'єкті, оскільки таке підтвердження повинно здійснюватися за процедурою встановленою спеціальним Законом про державний нагляд.
Позивач наголошує, що добросовісне виконання усунення порушень відповідачем може підтверджуватяся лише Актом перевірки, складеним уповноваженою особою органу державного нагляду (контролю), оскільки таке підтвердження провадиться шляхом огляду територій та приміщень, які використовуються суб'єктом господарювання для провадження господарської діяльності.
Позивач звертає увагу, що заява від відповідача про проведення перевірки за власним бажанням об'єкту відповідача на предмет усунення порушень, які є предметом позову до Сумського міського відділу Управління не надходила, що на думку позивача, підтверджує формальний підхід відповідача до усунення порушень.
На думку позивача, враховуючи те, що відповідач не вжив заходи для забезпечення пожежної безпеки у своїх приміщеннях, чим наражає всіх присутніх людей на невиправданий ризик зашкодити їхнім життям, судом першої інстанції було правомірно застосовано до нього заходи реагування, передбачені ч, 2, ст, 70 Кодексу цивільного захисту України.
06.01.2021 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" про відкладення розгляду справи в зв'язку з посиленням протиепідемічних заходів пов'язаних з COVID-19. Відповідач просив відкласти розгляд справи до закінчення введеного в державі карантину.
Відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки.
Колегія суддів виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи має сторона можливість реалізувати своє право на участь у розгляді справи у визначеному процесуальним законом порядку. Визначення причин, що перешкоджають участі відповідача у судовому засіданні апеляційного суду, поважними є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується відповідне клопотання.
Однак, в поданому клопотанні не наведено жодних обставин, які б свідчили про об'єктивне існування причин, що перешкоджають участі представника у судовому засіданні апеляційного суду, та не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що для даної категорії публічно-правових спорів встановлення обставин, що мають значення для справи, відбувається також на підставі наданих учасниками справи письмових доказів.
Таким чином, колегія суддів дослідивши зазначене клопотання дійшла висновку, що вказана представником підстава для відкладення розгляду справи не є поважною у відповідності до вимог чинного КАС України, а отже колегія суддів вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області 20.06.2019 був виданий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 214 щодо Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", в якому з суб'єктом господарювання узгоджено строк виконання порушень до 20.07.2019 (а.с. 31-33).
З метою перевірки виконання пунктів припису № 214 від 20.06.2019, після закінчення узгодженого строку усунення порушень за цим приписом, у відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України та на підставі ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-У Сумським міським відділом Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області видано наказ "Про проведення перевірок" № 49 від 18.10.2019 та оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 478 від 18.10.2019 (а.с. 16-17).
Копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 478 від 18.10.2019 було вручено директору Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" 21.10.2019 року, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 17 (зворотній бік).
У період з 21.10.2019 по 22.10.2019 посадовими особами Управління було здійснено позапланову перевірку Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА», яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. Леваневського, 22, кв. 19, код ЄДРПОУ 30991890, за результатами якої було складено Акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 22.10.2019 № 456 (а.с. 18-27).
Акт перевірки підписаний директором Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" без зауважень та заперечень, примірник акту перевірки отриманий ним 22.10.2019 року (а.с. 29).
Під час перевірки будівель, приміщень та території Приватного виробничо-комерційного підприємства «ТЕРРА» за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. І. Піддубного, 27 виявлені численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що фактично створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- відсутній покажчик місця розташування пожежного гідранту об'ємний зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів, літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), що є порушенням п. 2.1 розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- пожежний щит не укомплектований засобами пожежогасіння згідно норм належності, що є порушенням п. 3.11 розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності, що є порушенням п. 3.6 розділу V; п. 4, розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року;
- не проведено технічне обслуговування вогнегасників, що є порушенням п. 3.17 розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- допускається застосування на шляхах евакуації матеріалів для облицювання стелі з невизначеними показниками пожежної небезпеки, що є порушенням п. 2.23 розділу III; п.7.3.3 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В.1.1-7:2016;
- не визначено розпорядчим документом на території підприємства спеціальні місця для куріння, що є порушенням п. 1.19 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- допускається зберігання в приміщенні вентиляційної камери лакофарбових виробів, що є порушенням п. 2.12 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- місце проведення зварювальних робіт не забезпечено первинними засобами пожежогасіння, що є порушенням п. 1.1 розділу VII Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- допускається користування пошкодженими розетками (побутове приміщення), що є порушенням п. 1.18 розділу IV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- до зварювальних робіт допущено осіб, які не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення, що є порушенням п. 1.1 розділу VII Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- приміщення, у яких розміщено оргтехніку не забезпечено переносними газовими вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 чи ВВК-2, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення, що є порушенням п. 3.9 розділу V; п. 6 розділу VI Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року;
- не призначено відповідальну особу за пожежну безпеку, що є порушенням п. 2 розділу II Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- посадові особи не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, що є порушенням п. 16 розділу II; п. 16. Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Постанови КМУ №444 від 26.06.2013р.;
- особи, що залучаються до проведення інструктажів, навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, не пройшли спеціальну підготовку на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності відповідно до вимог типового положення про них, що є порушенням п. 16 розділу II; п. 14 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Постанови КМУ №444 від 26.06.2013р.;
- відсутній журнал обліку вогнегасників, що є порушенням п. 3.17 розділу V; п. 3 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року;
- на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим, що є порушенням п. 3 розділу II Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- для приміщень не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням п. 4 розділу II Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- з працівниками підприємства не проведено інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, що є порушенням п. 15 розділу II; п. 16 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Постанова КМУ №444 від 26.06.2013р.;
- будівлі не обладнано установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням п. 1.21 розділу IV; п. 4.3 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДСТУ Б В.2.5-38:2008;
- не встановлено порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів вентиляційного обладнання, що є порушенням п. 3 розділу II Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- дерев'яні конструкції горища не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням п. 2.5 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- допускається використовувати горище для зберігання сторонніх речей та матеріалів, що є порушенням п. 2.12 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- сходові марші не огороджені поручнями (вихід з кабінети директора), що є порушенням п. 2.29 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки і клас зони всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення, які необхідно позначати на вхідних дверях, що є порушенням п. 2.9 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- допускається влаштування тимчасових електромереж (побутове приміщення; кімната охорони; електроцех; літейний цех), що є порушенням п. 1.8 розділу IV Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- не встановлено протипожежні двері 2-го типу в приміщення котельні, що є порушенням п. 2.3 розділу ІІІ; п. 3.7; п. 6.4, таблиця 3 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В.2.5-77:2014; ДБН В.1.1-7:2016;
- відсутній вихід з убудованої котельні безпосередньо назовні, що є порушенням п. 2.23 розділу III; п. 6.9 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В.2.5-77:2014;
- приміщення котельні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності, що є порушенням п. 3.6, п. 3.9 розділу V; п. 4 розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року;
- не передбачено по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на 20 м2 площі підлоги електрощитової, що є порушенням п. 3.9 розділу V; п. 5 розділу VI Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року;
- захаращено шляхи евакуації сторонніми матеріалами та меблями (літейний цех), що є порушенням п. 2.37 розділу III Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- приміщення адміністративно-побутового корпусу не відокремлені від виробничих приміщень протипожежними дверима, що є порушенням п. 2.3 розділу ПІ; 7.9; 6.2, табл. 2,табл. 3 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В.2.2-28:2010; ДБН В. 1.1-7:2016;
- не виконано другий евакуаційний вихід з першого та другого поверху адміністративно-побутового корпусу, що є порушенням п. 2.23 розділу III; п. 7.2.4 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В. 1.1-7:2016;
- приміщення вентиляційної камери не відокремлено протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ30, що є порушенням п. 2.3 розділу III; п. 6.2, п. 6.31 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; ДБН В. 1.1-7:2016;
- виробничі приміщення столярної майстерні не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу з відповідним заповненням прорізів, що є порушенням п. 2.3 розділу III; п. 2.16 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- після закінчення роботи не прибирається стружка, тирса, деревний пил в приміщенні столярної майстерні, що є порушенням п. 7.24 розділу VI Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»;
- не проведена перевірка компонентів системи протипожежного захисту на їх відповідність технічним умовам виробників і чинним нормативним документам, що є порушенням п. 1.4 розділу V Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні»; додаток Ж п. Ж. 6.4 ДБН В.2.5-56:2014;
- не проведено ідентифікацію об'єкта з визначення потенційної небезпеки, що є порушенням п.7, 12; п. 10 Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні».
Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом" в якому серед іншого зазначено, що ТОВ «Юнайтед Подакшенс Атом» не є належною стороною в цій справі, оскільки обов'язок щодо забезпечення пожежної безпеки у будівлях та спорудах за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. І. Піддубного, 27, та відповідно усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей покладено на їх власника - відповідача у справі.
Також, позивач у відзиві зазначає, що жодна з копій документів, наданих апелянтами, не містить обов'язкових реквізитів засвідчення, а саме: дати засвідчення копії документа, а тому в силу п. 8, підрозділу 10, розділу II правил, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 18.06.2015 № 10Ц0/5 такі копії не мають юридичної сили, та відповідно немає можливості ідентифікувати коли саме було засвідчено документи та чи було таке засвідчення взагалі.
З копій фотокарток не має можливості з'ясувати де, коли, ким, та за допомогою яких технічних засобів вони створені, а тому такі фотокопії не підтверджують фактичне усунення порушень на об'єкті ПВКП «ТЕРРА». Так, внутрішні накази підприємства не можуть підтверджувати фактичне усунення всіх порушень вимог пожежної безпеки на своєму об'єкті, оскільки таке підтвердження повинно здійснюватися за процедурою встановленою спеціальним Законом про державний нагляд.
Позивач вважає, що добросовісне виконання усунення порушень відповідачем може підтверджуватися лише Актом перевірки, складеним уповноваженою особою органу державного нагляду (контролю), оскільки таке підтвердження провадиться шляхом огляду територій та приміщень, які використовуються суб'єктом господарювання для провадження господарської діяльності.
Також позивач звертає увагу, що станом на момент подачі даного відзиву, заява про проведення перевірки за власним бажанням об'єкту відповідача на предмет усунення порушень, які є предметом позову (абз.1, ч.1, ст.6 Закону № 877-У) до Сумського міського відділу Управління не надходила, що тільки підтверджує формальний підхід відповідача до усунення порушень. Тобто, доводи відповідача, що ряд порушень усунуто не підтверджено належними доказами, яким у відповідності до Закону № 877-У є акт повторної перевірки.
На думку позивача, якщо відповідач усунув би всі порушення у сфері пожежної безпеки, які встановлені у судовому рішенні, він повинен звернутися до позивача із заявою з проханням провести перевірку його об'єкту за власним бажанням. На підставі цієї заяви органом державного контролю видаються розпорядчі документи на проведення перевірки, за результатами якої інспектором констатується відсутність порушень в Акті перевірки. Після такого підтвердження, позивач повідомляє суб'єкта господарювання про скасування заходу реагування.
Позивач вважає, що відповідач в апеляційній скарзі так і не навів обставин, які могли б свідчити про необгрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції, як і не надав доказів усунення порушень, що створюють загрозу життю людей, а лише посилається на особисті міркування, прийнявши на себе повноваження спеціаліста в галузі пожежної безпеки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері пожежної безпеки є обґрунтованими, оскільки на момент розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених перевіркою порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі-органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.
У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Колегія суддів зазначає, що сиемний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на Приватному виробничо-комерційному підприємстві "Терра".
Так, судовим розглядом встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, наказу від 18.10.2019 року № 49 "Про проведення планових перевірок об'єктів”.
За наслідком перевірки встановлено, що будівлі Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Акти перевірок підписані директором Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра".
Отже, при роботі Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", яке зареєстроване за адресою: Сумська область, місто Суми, вул. Леваневського, 22, кв. 19 мають місце порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків, а саме Наказу МВС №1417 від 30.12.2014 року «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні», Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 15.01.2018 року, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В. 1.1-7:2016.
Пунктом 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно пункту 24 частини першої зазначеної вище статті Кодексу, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Отже, факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).
Залучені відповідачем до апеляційної скарги, фотознімки на підтвердження усунення порушень підтверджують лише наявність у відповідача наміру щодо усунення виявлених порушень, а не про фактичне усунення всіх виявлених порушень, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Отже, вказані фотознімки не є належними і допустимими доказами, оскільки тільки позивач при проведенні перевірки міг пересвідчитись в їх достовірності.
Колегія суддів звертає увагу, що суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.
Таким чином, надані відповідачем в якості доказів фотознімки не можуть бути визнані такими, що беззаперечно свідчать про повне усунення усіх виявлених порушень.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Щодо доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом", стосовно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси товариста, оскільки воно за безстроковим договором оренди № 1 від 08.01.2019 року використовує виробничі потужності відповідача розташовані у приміщеннях по вул. І.Піддубного, 27 м. Суми, колегія суддів зазначає наступне.
Так, п. 6, розділу І Правил пожежної безпеки, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, які зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 встановлено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
Виходячи зі змісту Договору оренди виробничих потужностей № 1 від 08.01.2019, сторони не дійшли домовленості та не визначали права щодо відповідальності за пожежну безпеку в орендованих приміщеннях.
Отже, орендар - ТОВ «Юнайтед Продакшенс Атом» не несе відповідальність щодо дотримання пожежної безпеки в зазначених будівлях.
Враховуючи вшценаведене, саме Приватне виробничо-комерційне підприємство "Терра" повинно усувати порушення виявлені під час перевірки, як власник даних приміщень, а ТОВ «Юнайтед Продакшенс Атом» підписавши договір про оренду будівель, погодився, що забезпечення пожежної безпеки в орендованих будівлях, не покладено на нього, а відповідно є обов'язком орендодавця.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що права та законні інтереси ТОВ «Юнайтед Продакшенс Атом» у спірних правовідносинах не порушені, оскільки рішення суду першої інстанції не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язки ТОВ «Юнайтед Продакшенс Атом».
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, у чинній редакції, яка передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Виходячи зі змісту наведених норм, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, таким чином беручи до уваги відсутність порушеного права, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ТОВ «Юнайтед Продакшенс Атом» необгрунтованими.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт із повідомленням відновлення господарської діяльності.
У випадку, якщо органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, не буде належним чином розглянуто повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, відповідач не позбавлений правом оскаржити вказані дії або бездіяльність у визначеному законом порядку.
Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо застосування заходів реагування у сфері пожежної безпеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року по справі № 480/4432/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом".
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Терра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Продакшенс Атом" залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року по справі № 480/4432/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 11.02.2021 року