ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2021 року м. Київ № 640/11964/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання (виклику сторін) адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури
провизнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.04.2019 №IV-008/2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про протиправність оскаржуваного рішення з огляду на порушення відповідачем процедури його прийняття, яке полягає в тому, що рішення прийняте за результатами розгляду скарги, поданої неуповноваженою особою; скаржнику необґрунтовано поновлено строк на звернення зі скаргою; скаргу розглянуто відповідачем поза межами встановленого для цього 30-денного строку та без врахування клопотання позивача про закриття провадження за скаргою Національної асоціації адвокатури України та Ради адвокатів України відповідно до пункту 3.49 розділу ІІІ Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 4-5.07.2014 №78 (з урахуванням змін станом на 02.06.2018 та порушення відповідачем норм матеріального права, а саме: Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яке полягає в тому, що відповідач невірно встановив наявність дисциплінарного проступку позивачки у зв'язку з її участю 07.10.2017 в конференції адвокатів міста Києва, в ході якої її обрано до складу органів адвокатського самоврядування м. Києва.
Разом із позовом позивачка подала заяву про поновлення пропущеного 30-денного строку звернення до суду, встановленого частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», обґрунтовуючи тим, що оскаржуване рішення направлене на її адресу відповідачем 21.05.2019, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, а отримане лише 28.05.2019, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти про дату відправки та отримання листа.
Відповідач своїх заперечень щодо вказаного клопотання у відзиві на позовну заяву не висловив.
Суд погодився з доводами позивачки про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, визнав ці причини поважними та, керуючись статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, поновив цей строк, прийнявши позовну заяву до розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив щодо задоволення позову, стверджуючи про правомірність оскаржуваного рішення. Згідно з його доводами скаргу від імені Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, подано уповноваженою особою. Також скаргу розглянуто з дотриманням установленої процедури. Обґрунтовано встановлено наявність дисциплінарного проступку позивачки та з огляду на закінчення строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності закрито дисциплінарну справу. Тому підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується відповідно вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивачка є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.08.2009 №3828, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
За заявою Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_5 від 26.12.2017 кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .
Подання заяви обґрунтоване тим, що відповідно до рішення від 15.11.2017 №238 «Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві» Рада адвокатів України вирішила звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії міста Києва із окремими скаргами (заявами) щодо неналежної поведінки адвокатів, які всупереч положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням ОСОБА_2 та КДКА м. Києва під головуванням ОСОБА_3 , надали свою згоду на обрання нібито до органів адвокатського самоврядування в місті Києві зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як орган адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві.
Так, зокрема, вчинений адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарний проступок полягає у невиконанні нею рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України, пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності», яким повідомлено, що 20.09.2017 в місті Києві в конференц-залі «UBI Fashuon Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, неуповноваженими особами проведено збори адвокатів, які відбулися поза межами закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання і проведення конференції адвокатів регіону.
Вказане рішення оприлюднене на сайті Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів м. Києва, однак, незважаючи на це, позивачка надала згоду на обрання та 07.10.2017 була обрана до нового складу органів адвокатського самоврядування міста Києва на звітно-виборчій конференції адвокатів міста Києва, яка проводилася в приміщенні «UBI Fashuon Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, нібито у зв'язку із завершенням 12.10.2017 п'ятирічної каденції органів адвокатського самоврядування міста Києва за ініціативою адвокатів міста Києва, рішення зборів від 20.09.2017, рішення організаційного бюро від 20.09.2017 за квотою делегування 1 від 1 адвокатів з робочим місцем у місті Києві.
04.09.2018 на адресу ВКДКА надійшов лист кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 29.08.2018 №2/504-1/170 про відсутність кворуму щодо розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 . Також до ВКДКА надійшла заява Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_5 з відповідними матеріалами щодо адвоката ОСОБА_1 для їх скерування до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
13.09.2018 ВКДКА надіслала матеріали згаданої дисциплінарної справи на розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63 дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 , закрито.
26.11.2018 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_5 від 26.11.2018 №1187 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63.
Скаргу подано Національною асоціацією адвокатів України в особі її представника за довіреністю ОСОБА_4 .
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.04.2019 №№IV-008/2019 цю скаргу задоволено частково, зокрема, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Черкаської області від 17.10.2018 №63 скасовано, ухвалено нове рішення, яким дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 закрито.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI.
Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з приписами статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, який, поміж іншого полягає в порушенні правил адвокатської етики та в невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 3 та 6 частини другої статті 34).
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Як встановлено судом, питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки було ініційоване Головою Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України ОСОБА_5 Відтак, остання має право оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Що стосується повноважень особи, яка безпосередньо подала скаргу до ВКДКА, суд уважає за доцільне зазначити про таке.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону №5076-VI Голова Ради адвокатів України за посадою є Головою Національної асоціації адвокатів України.
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівництво юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 38488439 зареєстровано юридичну особу Національну асоціацію адвокатів України як недержавну некомерційну професійну організацію, керівником якої є ОСОБА_5.
Частиною першою статті 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Крім того, відповідно статті 56 Закону №5076-VI Голова Ради адвокатів України за посадою є Головою Національної асоціації адвокатів України та представляє Раду адвокатів України та Національну асоціацію адвокатів України в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.
Таким чином, Голова Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами виступає виключно як законний представник Ради адвокатів України та очолюваною нею юридичної особи Національної асоціації адвокатів. Зайняття посади Голови Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України відповідною фізичною особою не є підставою для ототожнення дій вказаної посадової особи з діями фізичної особи.
Беручи до уваги викладене, звернення Голови Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України ОСОБА_5 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м. Києва щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , а у подальшому зі скаргою до ВКДКА на рішення дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63 про закриття дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , необхідно розцінювати як звернення Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України в особі їхнього законного представника - Голови ОСОБА_5 .
Додатковим підтвердженням того, що остання при зверненні із заявою про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та при зверненні зі скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63 виступала як законний представник Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України є те, що ці заява та скарга подані на офіційному бланку Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність юридичної особи довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Беручи до уваги викладене, Голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України ОСОБА_5 належним чином видала довіреність від 31.10.2018 №75, якою уповноважила начальника юридичного управління департаменту забезпечення діяльності Секретаріату Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_4 представляти Національну асоціацію адвокатури України, Раду адвокатів України у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури (далі - ВКДКА) та/або у кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіонів (далі - КДКА регіонів). Для здійснення представництва Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України у КДКА регіонів та/або ВКДКА, організація надала повіреному право від імені та в інтересах Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України підписувати від імені повіреного та подавати усні та /або письмові заяви, клопотання, заперечення, пояснення, доводи та міркування, знайомитись з матеріалами дисциплінарних справ, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, протокольних ухвал дисциплінарних палат КДКА регіонів та/або ВКДКА та/або рішень, прийнятих на засіданнях КДКА регіонів та/або ВКДКА, безпосередньо брати участь у засіданнях дисциплінарних палат КДКА регіонів та засіданнях ВКДКА, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання учасникам дисциплінарного провадження, іншим особам, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи, заявляти відводи, користуватися професійною правничою (правовою) допомогою, знайомитися з протоколами засідань КДКА регіонів та/або ВКДКА, технічною фіксацією засідань КДКА регіонів, ВКДКА, підписувати і подавати скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА регіонів та/або ВКДКА, доповнювати, змінювати, відкликати скарги чи відмовлятися від них, користуватися іншими правами, визначеними Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Виходячи зі змісту вказаної довіреності, ОСОБА_4 в межах наданих повноважень звернувся до ВКДКА зі скаргою від імені та в інтересах Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2018 №63 про закриття дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 , що спростовує доводи останньої про подання цієї скарги неуповноваженою особою.
Водночас не заслуговують на увагу доводи позивачки про необґрунтоване поновлення відповідачем строку Національній асоціації адвокатів України та Раді адвокатів України строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 17.10.2018 №63.
Частиною першою статті 42 Закону №5076-VI визначено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Судом встановлено, що Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України подала вищевказану скаргу із пропущенням установленого законом строку. Водночас просила визнати поважними причини пропущеного строку і поновити його, вказуючи, що представник Національної асоціації адвокатів України та Рада адвокатів України не був присутній на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме рішення отримав лише 25.10.2018.
З огляду на вказані обставини, суд уважає, що відповідач обґрунтовано визнав поважними причини пропуску строку звернення зі скаргою та, поновивши його, прийняв скаргу до розгляду.
Судом також встановлено, що позивачка звернулася до ВКДКА з клопотанням від 29.01.2019, в якому просила закрити провадження за скаргою Національної асоціації адвокатури України та Ради адвокатів України на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 17.10.2019 №63 на підставі пункту 3.49 Регламенту ВКДКА у зв'язку із оскарженням цього рішення до Окружного адміністративного суду міста Києва, який ухвалою від 22.11.2018 відкрив провадження в адміністративній справі №№640/19271/18 .
Пунктом 3.49 Регламенту ВКДКА, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 №7, у редакції, яка існувала станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскарження рішень КДКА Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд критично сприймає доводи позивачки про порушення відповідачем пункту 3.49 Регламенту ВКДКА при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки станом на час прийняття відповідачем цього рішення вказаний пункт відповідно до рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 №34 був викладений в такій редакції «У разі одночасного оскарження одного й того ж рішення регіональної КДКА різними сторонами дисциплінарного провадження (особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та адвокатом) до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб'єкт оскарження.
Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі чинної редакції пункту 3.49 Регламенту ВКДКА.
Не заслуговують на увагу доводи позивачки про порушення при цьому відповідачем визначеного статтею 58 Конституції України принципу незворотності дії закону в часу, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Наведене обґрунтовується тим, що пунктом 3.49 Регламенту ВКДКА визначено процедуру провадження, розгляду скарги. До процедури розгляду скарги не може застосовуватися процедура, врегульована нормами які втратили чинність, або які були змінені станом на час розгляду скарги.
На підтвердження цього висновку та з огляду на відсутність відповідного положення в Законі №5076-VI, суд уважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим доцільно зауважити, що розгляд відповідачем вищевказаної скарги Національної асоціації адвокатури України та Ради адвокатів України жодним чином не вплинув на право позивачки звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення від 17.10.2018 №63 та на вирішення названим судом адміністративної справи №640/19271/18 за її позовом.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 №640/19271/18 відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ВКДКА по суті, суд враховує таке.
Як встановлено судом вище, відповідно до заяви Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, вчинений нею дисциплінарний проступок полягає у невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України, пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності», яким повідомлено, що 20.09.2017 в місті Києві в конференц-залі «UBI Fashuon Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, неуповноваженими особами проведено збори адвокатів, які відбулися поза межами закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання і проведення конференції адвокатів регіону.
Вказане рішення належним чином було оприлюднене на сайті Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів м. Києва. Однак, незважаючи на це рішення, позивачка надала згоду на обрання та 07.10.2017 була обрана до нового складу органів адвокатського самоврядування міста Києва на звітно-виборчій конференції адвокатів міста Києва, яка проводилася в приміщенні «UBI Fashuon Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, нібито у зв'язку із завершенням 12.10.2017 п'ятирічної каденції органів адвокатського самоврядування міста Києва за ініціативою адвокатів міста Києва, рішення зборів від 20.09.2017, рішення організаційного бюро від 20.09.2017 за квотою делегування 1 від 1 адвокатів з робочим місцем у місті Киві.
Приймаючи рішення від 17.10.2018 №63, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області, вказала, що не вбачає покладення на адвоката ОСОБА_1 рішеннями Ради адвокатів в України, про невиконання чи неналежне виконання яких стверджувала Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України, конкретних зобов'язань чи обмежень її в діях щодо участі в регіональних органах місцевого самоврядування. Окрім того, станом на час розгляду питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув річний строк, передбачений частиною другою статті 35 Закону №5076-VI, що й зумовило закриття дисциплінарної справи.
Оскаржуючи це рішення, Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України наполягала на вчиненні адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у зв'язку з невиконанням рішень органів адвокатського самоврядування, стверджуючи, що такий дисциплінарний проступок є триваючим, охоплений єдиним умислом і починається 07.10.2017 з дня «обрання» адвоката «членом Ради адвокатів міста Києва» та продовжується по сьогоднішній день, оскільки остання повсякчас позиціонує себе членом Ради з наявними у неї непритаманними повноваженнями. Враховуючи викладене, скаржник просив скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Частково задовольнивши вищевказану скаргу, ВДККА дійшла висновку, що закриваючи дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 35 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області не врахувала, що передумовою для її застосування є встановлення в діях адвоката дисциплінарного проступку. Закриття дисциплінарної справи у зв'язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності без встановлення складу дисциплінарного проступку є необґрунтованим.
Скасувавши рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Черкаської області, ВКДКА також погодилася з доводами скаржника, викладеними вище, про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме порушенням вимог статті 12 Правил адвокатської етики, пунктів 3, 6 частини другої статті 34 Закону №5076-VI щодо нествердження поваги до адвокатської професії, невиконання законних рішень органів адвокатського самоврядування.
Суд уважає таке рішення відповідача обґрунтованим.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону №5076-VІ з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №5076-VІ адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За приписами частини першої статті 11 Закону №5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі».
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ).
Статтею 57 Закону №5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов'язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Статтею 12 Правил адвокатської етики, затвердженими Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017, також визначено обов'язок адвоката виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України», затвердженого установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов'язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об'єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
Згідно положень преамбули ПАЕ, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
За приписами статті 2 ПАЕ дія Правил поширюється на, зокрема: всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.
Відповідно до статті 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Згідно зі статтею 65 ПАЕ, адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З'їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
При цьому, за статтею 66 ПАЕ, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України
Як зазначалося вище, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону №5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ).
Зі системного аналізу наведених норм Закону № 5076-VІ та ПАЕ суд дійшов висновку, що адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема Ради адвокатів України), у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності).
При цьому адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом № 5076-VІ та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб'єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.
Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов'язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.
З рішення Ради адвокатів України від 17.11.2016 № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами», що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України за посиланням https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2016-11-17-r-shennya-rau-267_5840174910364.pdf, вбачається, що Рада адвокатів України визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить формування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня - 08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва (Голова - Орлов Ігор Федорович), оновлення складу Ради адвокатів міста Києва (Голова - ОСОБА_2 ) і ревізійної комісії адвокатури міста Києва (Голова - Вилков Сергій Валентинович), обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України (Черезов Ігор Юрійович) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Кострюков Валерій Іванович). П'ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08.10.2016 та закінчиться 08.10.2021.
Законність вказаного рішення Ради адвокатів України щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний Суд у рішенні від 28.11.2018, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що Рада адвокатів України при прийнятті рішень від 13.11.2015 №152 та від 11.06.2016 № 155 («Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва») діяла в межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний Суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення Ради адвокатів від 11.06.2016 №155 щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.
Рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20.09.2017 у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.
Указане рішення Ради адвокатів України розміщене, зокрема, на сайті Національної асоціації адвокатури України за посиланням https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2017-09-23-r-shennya-rau-211_5a046002f25e5.pdf .
Рішенням Ради адвокатів України від 15.11.2017 № 227 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням 07.10.2017 зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в приміщенні «UBI Fashion Centre» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» (далі також - зібрання), в якій позивачка взяла участь та висунула свою кандидатуру на обрання до членів ради адвокатів міста Києва і була обрана до неї, що нею не заперечувалося, проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.
Позивачка у позовній заяві не заперечувала, що була обізнана з рішенням Ради адвокатів України від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності», стверджуючи, що воно не забороняло проведення конференції адвокатів міста Києва 07.10.2017 та її участі в цій конференції, а лише вирішувало питання повідомлення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатури України вищевказаної інформації.
Однак, беручи до уваги рішення Ради адвокатів України від 17.11.2016 № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами», правомірність якого підтверджена судовими рішеннями, суд не бере до уваги такі доводи позивачки, оскільки з огляду на це рішення були відсутні підстави для проведення конференції адвокатів міста Києва 07.10.2017, а отже для її участі у цій конференції та обрання на цій конференції до органів адвокатського самоврядування.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з висновками відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, про невиконання позивачкою рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 №211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності», що свідчить про вчинення нею 07.10.2017 дисциплінарного проступку та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Водночас відповідач дійшов правильного висновку, що станом на час вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на засіданні ВКДКА 24.04.2019, сплинув визначений частиною другою статті 35 Закону №5076-VI річний строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності, що відповідно до частини першої статті 41 цього Закону є підставою для прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи щодо неї.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача, що внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення для позивачки не настало жодних негативних правових наслідків, тобто порушення її прав та інтересів за захистом яких вона звернулася до суду з адміністративним позовом.
За наведених обставин оскаржуване рішення ВКДКА є обґрунтованим та таким, що прийняте в межах повноважень та відповідно до встановленого порядку, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання його протиправним та скасування у суду відсутні.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підстави для розподілу судових витрат, згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу .
Суддя А.С. Мазур