18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 лютого 2021 року Справа № 925/1332/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - Осадчий В.А. - адвокат,
Пірожак О.В. - директор,
від відповідача - Первак О.М. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “ОБЛЛІФТ-ДВА”, м. Черкаси
до приватного підприємства “Надія”, м. Черкаси
про стягнення 19 238 грн. 73 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне підприємство “ОБЛЛІФТ-ДВА” до приватного підприємства “Надія” про стягнення з відповідача 19 238 грн. 73 коп., а саме: 17 565 грн. 00 коп. основної заборгованості, 477 грн. 77 коп. інфляційних втрат та 1 195 грн. 96 коп. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №07/19 від 02 липня 2019 року на пусконалагоджувальні роботи ліфта пасажирського в/п 500 кг. 6 зуп. 1.0 м/с ІМС та виготовлення технічної документації.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначені строки від сторін надійшли заяви по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 листопада 2020 року справу №925/1332/20 вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 11 грудня 2020 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 11 грудня 2020 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 26 січня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 26 січня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 05 лютого 2021 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що позивачем не було виконано робіт, передбачених договором.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами повідомлення відповідача про виконання повного обсягу робіт та надання відповідачу в кінці липня 2019 документів, передбачених п. 3.9. договору - акту прийому-передачі технічної документації, довідки про вартість робіт КБ-3 та Акту виконаних робіт КБ-2в, які відповідачем не були підписані з причини їх не отримання.
Доводи позивача про прийняття ліфту в експлуатацію, які ґрунтуються на довідці товариства з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ“ від 10 вересня 2019 року не доводять факту виконання повного обсягу робіт у зв'язку з тим, що дана довідка не містить технічних характеристик ліфта, висновку експертного обстеження щодо предмету договору, дату введення в експлуатацію ліфта, таким чином вона не свідчить про експертне обстеження ліфта пасажирського в/п 500 кг 6 зуп. 1,0 м/с та не може вважатися технічною документацією, тобто є неналежним доказом.
Відповідач також вказував на суперечності у доводах позивача щодо дати виконання робіт, оскільки позивач стверджує, що роботи були виконані в кінці липня 2019 року, проте для обрахунку терміну прострочення платежу використовує дату, на його думку, введення ліфта в експлуатацію 10 вересня 2019 року (дата видачі довідки товариством з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ“), а розрахунок пені здійснює з 13 квітня 2020 року;
- претензія від 02 вересня 2019 року містить визначення позивачем строку порушення відповідачем зобов'язань - 63 календарних дні на дату підписання претензії, тобто порушення строку розрахунку почалося з 01 липня 2019 року, тобто до підписання договору;
- у листі від 10 липня 2020 року позивач зазначив, що направляє відповідачу довідку про вартість виконаних робіт та витрат, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в по договору за листопад 2019 року, про існування яких відповідач дізнався зі змісту позовної заяви та які на даний час не отримані;
- жодний документ не містить інформації про надіслання відповідачу за актом прийому-передачі технічної документації, до позовної заяви не додано копій технічної документації, додатків 1, 2 до договору, висновку експертного обстеження тощо.
Відсутність доказів реєстрації податкової накладної на вартість виконаних, переданих але не оплачених робіт в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатково свідчить, що позивачем не було виконано та передано відповідачу роботи у повному обсязі.
Доводи позивача про порушення його прав та інтересів саме відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
У зв'язку з чим відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та зазначав, що приватним підприємством “ОБЛЛІФТ-ДВА” в рамках виконання умов договору №07/19 на замовлення приватного підприємства “Надія” були виконані пусконалагоджувальні роботи ліфта пасажирського в/п 500 кг., 6 зуп. 1,0м/с ІМС в офісному приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Добровольського,1;
- виготовлено технічну документацію на ліфт (паспорт ліфта) без наявності якої неможливо було провести позачерговий технічний огляд ліфта та ввести його в експлуатацію;
- проведено позачерговий технічний огляд ліфта, який проводився технічним експертом ПАТ “Миколаївський експертно-технічний центр”:
- виконані роботи по введенню товариством з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ” ліфта в експлуатацію;
- приватному підприємству “Надія” були направлені документи передбачені п.2.4. договору, а саме довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акти прийому виконаних робіт форми КБ-2в;
- порушення відповідачем умов договору, які полягають у відмові підписання довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актів прийому виконаних робіт форми КБ-2в та несплаті коштів у сумі 17 565 гри.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач щодо висновків позивача про отримання відповідачем документів надісланих із супровідним листом від 10 липня 2020 року зазначав наступне:
Згідно листа УДППЗ “Укрпошта” від 27 грудня 2016 року №532-Б-з/77 “Щодо надання суду інформації” під час формування даних про відстеження пересилання поштових відправлень на корпоративному сайті УДППЗ ”Укрпошта”, мають місце непоодинокі випадки недостовірного відображення, з вини деяких операторів Центру поштового зв'язку, інформації щодо вручення поштових відправлень. Таким чином відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті УДППЗ “Укрпошта” не є достовірними відомостями про надсилання/вручення поштових відправлень, а належним доказом отримання відповідачем документів надісланих позивачем є заповнена, відповідно до Порядку пересилання відправлень, копія бланку ф. 22/накладній.
Не звернення відповідача до позивача про повернення сплаченого авансу за договором не свідчить про відсутність претензій щодо його виконання.
Враховуючи, що відповідач не є власником ліфта, що є предметом договору, йому не належить жодної частини приміщення за адресою вул. Добровольського, 1 у м. Черкаси, відповідач не укладав будь-яких договорів з технічного обслуговування ліфта пасажирського, розташованого за вказаною адресою із товариством з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ“, а відповідні висновки позивача є припущеннями, що не підтверджується жодними доказами.
Надана позивачем суду довідка ПАТ “Миколаївський експертно-технічний центр” не є експертним висновком, даний документ не дає можливості ідентифікувати який саме ліфт був предметом технічного огляду і на підставі якого договору та з якими сторонами було його проведено та коли саме.
В зв'язку з чим відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.
В судовому засіданні, яке відбулося 05 лютого 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1332/20.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 02 липня 2019 року між приватним підприємством “Надія” (замовник) та приватним підприємством “ОБЛЛІФТ-ДВА” (підрядник) було укладено договір підряду №07/19 на пусконалагоджувальні роботи ліфта пасажирського в/п 500 кг. 6 зуп. 1.0 м/с ІМС та виготовлення технічної документації.
Згідно з п. 1.1 зазначеного договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати пусконалагоджувальні роботи і експертне обстеження ліфта пасажирського в/п 500 кг., 6 зуп. 1,0м/с ІМС та виготовити технічну документацію, згідно додатків №1, 2 (пусконалагоджувальні роботи), які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 35 130 грн. 54 коп.
Відповідно до п.2.2. договору сторонами визначено, що до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50% від вартості договору - 17 565 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.
04 липня 2019 року відповідачем на виконання пункту 2.2. договору було перераховано позивачу аванс в розмірі - 17 565 грн. 00 коп.
Підрядник разом із замовником по закінченню робіт здає ліфт в експлуатацію згідно вимог “Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів“ (п. 5.2. договору).
Позивач зазначав, що в кінці липня 2019 року після завершення виконання робіт передав відповідачу документи передбачені п.2.4. договору. Водночас відповідач в свою чергу відмовився від підписання довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акту прийому виконаних робіт форми КБ-2в.
Згідно п. 2.5. договору замовник перевіряє відповідність оформлення актів КБ-2в обсягам виконаних робіт, підписує, завіряє їх печаткою і не пізніше трьох днів з дня отримання, повертає два примірника підряднику.
02 жовтня 2019 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити кошти в сумі 17 565 гри. 00 коп.
Вищевказана претензія була повернута на адресу позивача, у зв'язку закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 14).
27 липня 2020 року на адресу відповідача було направлено лист від 10 липня 2020 року в якому було вказано, що повторно направляються для підписання три примірники довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2019 року форми КБ-3 та два примірники актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2019 року щодо виконання пусконалагоджувальних робіт ліфта, що підтверджується копіями опису вкладення та накладною Укрпошти №1800210112073.
Згідно відомостей з сайту Укрпошти поштове відправлення за №1800210112073 вручено адресату 29 липня 2020 року.
Відповідач надіслані акти та довідки не підписав.
Частина 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачає можливість виникнення господарських зобов'язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Предметом договору є зобов'язання позивача власними силами та засобами виконати пусконалагоджувальні роботи, експертне обстеження ліфта та виготовлення технічної документації, згідно додатків №1, №2 (пусконалагоджувальні роботи), які є невід'ємною частиною цього договору.
Водночас додатків №1 та №2 до договору матеріали справи не містять.
В договорі також не зазначено, які саме пусконалагоджувальні роботи та яку саме технічну документацію повинен зробити (виготовити) підрядник.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Кошторис на виконання вказаних у договорі підряду робіт не складався.
Водночас в договорі не вказано окремо вартість пусконалагоджувальних робіт, вартість експертного обстеження ліфта та вартість виготовлення технічної документації.
Відповідачем було сплачено аванс в розмірі 17 565 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.9. договору після виконання всього комплексу робіт, обумовлених п. 1.1. договору у термін визначений п. 4.5. договору, підрядник повинен здати замовнику виконані роботи, а саме: пусконалагоджувальні роботи, експертне обстеження та виготовлену технічну документацію, разом із супроводжуючими документами (ф. КБ-2в, КБ-3, акт прийому-передачі технічної документації).
Однак матеріали справи не містять актів форми КБ-2в, КБ-3 та акту прийому-передачі технічної документації.
Тобто доказів, які підтверджують складання позивачем актів форми КБ-2в, КБ-3, а також доказів, що підтверджують приймання відповідачем саме від позивача будь-якої технічної документації на ліфт за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.
Згідно паспорту ліфта заводський номер №1189 3262 власником ліфта на день розгляду справи в суді є товариство з обмеженою відповідальністю “Прайд-2012”.
Паспорт ліфта виготовлено не позивачем, а заводом виробником ще до укладання договору підряду.
З паспорту ліфта вбачається, що 05 серпня 2019 року було проведено позачерговий повний технічний огляд ліфта, а 14 серпня 2019 року ліфт взято на облік в Управлінні Держпраці в Черкаській області.
02 вересня 2019 року ліфт введено в експлуатацію згідно укладеного договору.
З довідки товариства з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ” від 10 вересня 2019 року наданої позивачем суду (а.с.19) вбачається, що ліфт встановлений в офісному приміщенні по вул. Добровольського, 1 прийнято в експлуатацію згідно Правил по ліфтам в технічно справному стані з відповідною технічною документацією.
Проте, товариство з обмеженою відповідальністю “АСКО-БУДМОНТАЖ” не є учасником даних правовідносин, будь-яких договорів укладених за участю вказаного товариства матеріали справи не містять.
В договорі підряду не зазначено, що роботи повинні були виконані саме стосовно ліфта розміщеного в офісному приміщенні по вул. Добровольського, 1.
З наявного в матеріалах справи паспорту ліфта не вбачається, що на виконання п.5.2. договору саме підрядник разом із замовником здали ліфт в експлуатацію згідно вимог “Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів“ .
Також в матеріалах справи (а.с. 35) знаходиться лист-довідка “Підтвердження про виконану роботу для ПП “Облліфт-2“ без номеру та дати ПрАТ “Миколаївський експертно-технічний центр” за підписом технічного експерта Прокопенка Г.М., в якій зазначається, що у вересні 2019 року згідно договору було проведено позачерговий технічний огляд ліфта пасажирського ПП 500, Могілевського заводу, який належав приватному підприємству “Надія”. Під час огляду перевірено технічну документацію на ліфт, технічний стан обладнання ліфта відповідно до вимог чинних НПА. Під час перевірки ліфт перебував в справному стані, про що зроблено запис в паспорті ліфта.
Проте, будь-яких договорів укладених між позивачем та ПрАТ “Миколаївський експертно-технічний центр” матеріали справи не містять.
Повноваження особи, що підписала лист-довідку суду також не надані.
Крім того, доказів того, що приватне підприємство “Надія” є власником ліфта матеріали справи також не містять.
Представник відповідача в судовому засіданні стверджував, що між ним та власником ліфта - товариством з обмеженою відповідальністю “Прайд-2012” було укладено договір на пусконалагоджувальні роботи ліфта та виготовлення технічної документації.
В подальшому між відповідачем та позивачем 02 липня 2019 року було укладено договір, який за своєю природою є договором субпідряду.
Оскільки позивач свої зобов'язання не виконав, то власник ліфта - товариство з обмеженою відповідальністю “Прайд-2012” самостійно уклав з товариством з обмеженою відповідальністю “Маклаут Дімсервіс” договір підряду для виконання даних робіт і саме товариством з обмеженою відповідальністю “Маклаут Дімсервіс” було виконано всі роботи.
Водночас матеріали справи не містять доказів, що підтверджують укладання наведених вище договорів.
Враховуючи вищенаведене, позивачем всупереч ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено належними та допустимими доказами виконання всього комплексу робіт, обумовлених п. 1.1. договору, та як наслідок не доведено порушення відповідачем свого зобов'язання в частині сплати боргу в розмірі 17 565 грн. 00 коп.
Оскільки відсутні підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу, то не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та пені.
Таким чином в позові слід відмовити повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 11 лютого 2021 року.
Суддя А.В.Васянович