Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
11 лютого 2021 року м. ХарківСправа № 922/226/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері", м. Ізюм
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін", м. Ізюм
про виселення
Позивач - Комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері", м. Ізюм звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін", м. Ізюм, в якій просить суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Люпін" з нежитлового приміщення № 45 центрального корпусу "А-4", площею 21,3 кв.м., що розміщене на першому поверсі центрального корпусу "А-4" Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" (Ізюмської ЦМЛ) за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Залікарняна, буд. 5/пров. Залікарняний, буд. 4, що було орендоване на підставі договору № 1 оренди приміщення аптечний пункт від 12 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського нотаріального округу Банніковим С.І. та зареєстрованому в реєстрі за № 5551.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 22 лютого 2021 року на 11:20 годин.
01 лютого 2021 року від Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" надійшла заява (вхідний № 2440) про відвід судді Хотенця П.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 лютого 2021 року заяву (вхідний № 2440 від 01 лютого 2021 року) Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" про відвід судді Хотенця П.В. визнано необґрунтованою; передано заяву (вхідний № 2440 від 01 лютого 2021 року) Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" для автоматизованого розподілу з метою визначення судді для розгляду зазначеної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 олютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяви (вхідний № 2440 від 01 лютого 2021 року) Комунального некомерційного підприємства Ізюмської міської ради "Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері" про відвід судді Хотенця П.В. від розгляду справи № 922/226/21.
Суддя Хотенець П.В., з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи № 922/226/21, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.
В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 Господарського процесуального кодексу України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.
Таким чином, самовідвід має бути заявлений у зв'язку з тим, що у судді вже склалася правова позиція зі спору, який розглядається.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав, суддя повинен заявити самовідвід.
Підставою, покладеною суддею господарського суду Харківської області Хотенцем П.В. в основу заяви про самовідвід у справі № 922/26/21 стає те, що з приводу спірних правовідносин у судді Хотенця П.В. вже склалася правова позиція, яка, за раніше прийнятим рішенням у справі № 922/324/16, вже відома сторонам.
Суд наголошує на тому, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно пунктів 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, суддею Хотенцем П.В. у заяві про самовідвід, доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).
Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об'єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ'єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Хотенець П.В. заявляє самовідвід від розгляду справи 922/226/21.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заявити самовідвід судді Господарського суду Харківської області Хотенцю П.В. у справі № 922/226/21.
Матеріали справи № 922/226/21 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 11.02.2021 року
Суддя П.В. Хотенець