Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4027/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Національної академії Національної гвардії України, м.Харків
до Приватного підприємства "Архітектурне бюро Річ", м.Харків
про стягнення коштів 92 454,00 грн.
без виклику учасників справи
Національна академія Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовою заявою до Приватного підприємства "Архітектурне бюро Річ", в якій просить суд:
- Стягнути з Приватного підприємства "Архітектурне бюро Річ" на свою користь суму завищення вартості фактично наданих послуг за договором від 08 липня 2015 року №35-П/15/477 в частині погодження робочого проекту та проходження експертизи у розмірі 20708,00 грн.
- Стягнути з Приватного підприємства "Архітектурне бюро Річ" на свою користь суму завищення вартості фактично наданих послуг за договором від 08 липня 2015 року №35-П/15/477 в частині правильного застосування відповідних коефіцієнтів, передбачених у будівництві, у розмірі 71 746,00 грн.
- Покласти судові витрати на відповідача у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2020 позовну заяву Національної академії Національної гвардії України залишено без руху, зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки та надати суду належні докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами Приватному підприємству "Архітектурне бюро Річ".
31.12.2020 позивачем усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 21.12.2020, разом з заявою (вх.№30541) надано до суду докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами Приватному підприємству "Архітектурне бюро Річ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4027/20 в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановивши відповідачу строк для надання відзиву.
27.01.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх.№2095), в якому вважає позовні вимоги Національної академії Національної гвардії України безпідставними, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з відзивом надав заяву , в якій з посиланням на положення ст.257, 267 ЦК України просить застосувати до заявлених вимог строк позовної давності.
Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
08.07.2015 року між Національною Академією Національної гвардії України (позивач, замовник) та Приватним підприємством "Архітектурне бюро "РІЧ" (відповідач, виконавець) укладено Договір №35-П/15/477, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання архітектурних послуг, предмет закупівлі яких визначений на підставі ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 "Правила визначення вартості будівництва", а саме: Проекто-кошторисна документація по об'єкту : "Завершення капітального будівництва незакінченої будівництвом будівлі учбово-виробничих майстерень під службове житло з приміщеннями навчального призначення за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 3".(п.1.1. Договору)
За умовами п.1.1.2 Договору складові частини послуги з "Завершення капітального будівництва незакінченої будівництвом будівлі учбово-виробничих майстерень під службове житло з приміщеннями навчального призначення за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 3":
- збір вихідних даних для розробки проектно-кошторисної документації, містобудівного розрахунку. Паспорт оздоблення фасаду. Містобудівний розрахунок. Інженерно-геодезичні вишукування по об'єкту: "Завершення капітального будівництва незакінченої будівництвом будівлі учбово-виробничих майстерень під службове житло з приміщеннями навчального призначення за адресою: м.Харків, майдан Повставння, 3";
- робочий проект по об'єкту: Завершення капітального будівництва незакінченої будівництвом будівлі учбово-виробничих майстерень під службове житло з приміщеннями навчального призначення за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 3;
- погодження робочого проекту, та проходження експертизи в філії ДП "Держбудекспертиза" і отримання позитивного експертного звіту.
Відповідно до п.1.2 Договору термін виконання робіт встановлений до 31.08.2015 року.
Згідно з умовами п.2.2 Договору вартість послуг по договору всього складає 334732,54 грн.
Розрахунки здійснюються на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання двома сторонами акту-здачі прйимання виконаних послуг. (п.2.3 Договору).
Виконавець власними силами та засобами виконує послуги в обсягах та у терміни, передбачені цим Договором, здає роботи у строки, за актом здачі-приймання виконаних послуг (п.3.1 Договору).
Так, після підписання сторонами 04.08.2015 року акту №35/15 прийому-передачі наданих послуг позивачем за платіжним дорученням №3 від 05.08.2015 у повному обсязі були сплачені надані за договором послуги у розмірі 334732,54 грн.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому зазначає, що відповідачем не було виконано у повному обсязі зобов'язання в частині погодження робочого проекту та проходження експертизи, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів у сумі 20708,00 грн. Також, відповідачем при розрахунку вартості проектних робіт (кошторис №3 до Договору) за вказаним договором необгрунтовано застосовано підвищений коефіцієнт 1,2, який відповідно до п.2.2 розділу 2 Загальних вказівок по застосуванню збірників цін на проектні роботи для будівництва, застосовується при розробці проектно-кошторисної документації на реконструкцію і техніче переозброєння діючих підприємств, цехів, будинків і споруд. У кошторисі №3 не застосовано понижуючий коефіцієнт 0,8 відповідно до примітки 1 до таблиці 39-2 Збірника цін №39 "Житлові та цивільні будинки" внаслідок чого, під час визначення вартсоті проектних робіт завищено їх суму на 71 746,00 грн, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів.
При цьому, позивачем наголошено, що вказані порушення були виявлені ним тільки 30.11.2019 в ході проведення у період з 27.11.2019 по 30.11.2019 аудиту ефективності управління бюджетними коштами, виконання завдань, планів та досягнення встановлених цілей при будівництві (придбанні) житла для військовослужбовців Національної гвардії України, дотримання бюджетного процесу та законодавства про публічні закупівлі.
01.10.2020 на адресу відповідача була направлена вимога про усунення недоліків (вх.№689 від 01.10.2020) на яку відповідачем була надана відповідь (вх.№36 від 01.10.2020) про відмову у її задоволенні.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ч. 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 ЦК України).
Ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. ст. 525, 615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Судом встановлено, що згідно Довідки від 30.11.2019 про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Національної академії Національної гвардії України за період з 01.01.2015 по 30.09.2019 було виявлено наступні недоліки виконаних робіт за Договором №35-П/15/477 від 08.07.2015:
- в частині погодження робочого проекту та проходження експертизи, що призвело до завищення вартсоті фактично наданих послуг на суму 20708,00 грн.
- в частині правильного застосування відповідних коефіцієнтів, передбачених у будівництві, що призвело до завищення вартості фатично наданих послуг на суму 71746,00 грн.
Загальна сума завищення вартості фактично наданих послуг складає 92 454,00 грн.
В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог наголошує на тому, що послуги за Договором №35-П/15/477 від 08.07.2015 були надані ним у повному обсязі та належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що за актом №35/15 від 04.08.2015 прийому-передачі наданих послуг до договору №35-П/15 від 08.07.2015 (а.с.73) роботи - "Проекто-кошторисна документація по об'єкту : "Завершення капітального будівництва незакінченої будівництвом будівлі учбово-виробничих майстерень під службове житло з приміщеннями навчального призначення за адресою: м.Харків, майдан Повстання, 3" були прийняті уповноваженим представником замовника без будь-яких претензій та зауважень.
Відповідно до п.8.1. Договору датою фактичного закінчення робіт є дата підписання Замовником акту-здачі приймання послуг.
Таким чином, підписанням відповідного акту №35/15 від 04.08.2015 прийому-передачі наданих послуг Позивач засвідчив прийняття ним належного виконання з боку Відповідача. Також підписання Протоколу погодження договірної ціни (а.с.68) свідчить про погодження Позивачем вартості відповідних послуг.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають при виконанні правочинів у господарській діяльності.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню.
Стосовно заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за доцільне відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р.).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі залишається за позивачем.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "11" лютого 2021 р.
Суддя С.Ч. Жельне