Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"11" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/1199/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянув матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до відповідача: Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації
про стягнення 316 478,49 грн.
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення 316 478,49 грн., з яких: 269 224,89 грн. заборгованість, 33 038,87 грн. пені, 6 543,00 грн. 3% річних, 7 671,73 грн. інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ДП "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації було укладено договір на виконання робіт по поточному середньому ремонту автомобільної дороги смт. Квасилів, вул. Молодіжна (окремими ділянками), Рівненський район.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання по договору він виконав належним чином, про що свідчить відсутність будь яких зауважень до виконання робіт (послуг) замовником. Відповідач за твердженнями позивача лише частково розрахувався за виконані роботи. Так, 25 вересня 2018 року відповідач частково сплатив аванс у розмірі 227 600,00 грн. Наступні платежі за виконані роботи були здійснені 21 грудня 2018 року в розмірі 645 626,00 грн. та 22 грудня 2018 року в розмірі 157 700,00 грн.
Як зазначено у позові, позивач фактично виконав робіт на суму 1 335 907,00 грн. З них оплачено 1 030 926,00 грн. Таким чином стверджується, що позивачу своєчасно не були оплачені виконані роботи на загальну суму 304 981,00 грн.
Окрім того, позивач вказує, що було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2020 року.
Під час ревізії Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА підписано акти приймання виконаних робіт та проведено оплату за виконані роботи на суму 35 756,11 грн. Відтак неоплаченими залишаються виконані роботи на суму 269 224,89 грн.
У зв'язку з допущеним простроченням оплати виконаних робіт, позивач нарахував відповідачу 33 038,87 грн. пені. Також, керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 6 543,00 грн. 3% річних та 7 671,73 грн. інфляційних втрат.
Відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 09 лютого 2021 року.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Позивач належним чином повідомлений про місце дату та час розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, 08 лютого 2021 року позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про місце дату та час розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
21 вересня 2018 року між Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач, підрядник) та Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (відповідач, замовник) було укладено договір підряду №63, згідно з предметом якого виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами на власний ризик виконати роботи (послуги) по об'єкту: (ДК 021:2015: 45233142-б - ремонт доріг) "Поточний середній ремонт автомобільної дороги смт. Квасилів, вул. Молодіжна (окремими ділянками), Рівненський район" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних належним чином послуг в межах бюджетного зобов'язання.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1. договору).
25 вересня 2018 року відповідачем було частково сплачено аванс у розмірі 227 600,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №35.
21 грудня 2018 року відповідачем оплачено роботи в розмірі 645 626,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №266.
22 грудня 2018 року відповідачем оплачено роботи в розмірі 157 700,00 грн., що стверджується платіжним дорученням №6.
Позивач вказує, що фактичне виконання на вказаному об'єкті складає по договору 1 335 907,00 грн., з них оплачено 1 030 926,00 грн..
Згідно з умовами пункту 3.1. договору, його ціна становить 1 335 907,00 грн., в тому числі на 2018 рік - 758 762,00 грн., за рахунок коштів державного фінансування.
Згідно з умовами пункту 4.1. договору, розрахунки за виконані роботи на об'єкті здійснюються на підставі пункту 1 статті 49 Бюджетного кодексу України в національній валюті України.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки проводяться замовником виконавцю після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ, які складаються виконавцем і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 3 робочих дні до кінця звітного місяця або поетапної оплати замовником наданих послуг.
За змістом пункту 4.4. договору, платіжні зобов'язання за договором виникають при наявності відповідною бюджетного призначення. Оплата послуг проводиться в межах виділеного фінансування по фактично виконаних обсягах робіт згідно Ф №КБ-2в та Ф №КБ-3 по мірі надходження коштів на рахунок замовника.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється потягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування па свій реєстраційний рахунок, а у разі зміни бюджетного фінансування замовник письмово повідомляє про це виконавця, який зобов'язаний негайно призупинити надання послуг з моменту отримання повідомлення, крім послуг (виконання робіт), передбачених п. 1.7. цього договору.
Згідно з умовами пункту 4.6. договору, ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати послуг за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.
Як видно з матеріалів справи, 23 вересня 2019 року позивачем було надіслано відповідачу претензію № 6/1378, щодо сплати заборгованості.
05 вересня 2019 року у відповідь на вказану претензію відповідач вказав, що фінансування планується здійснитись протягом вересня-жовтня 2019 року. При цьому відповідач послався на пункту 4.2. договору, яким передбачено, що розрахунок проводиться після підписання актів прийняття виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.
13 грудня 2019 року позивач направив відповідачу лист про сплату заборгованості а також акт прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2-в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.
17 грудня 2019 року позивач направив відповідачу лист в якому просив повернути оригінали виконавчої документації по укладеному договору №63 від 21 вересня 2018 року.
У січні 2020 року відповідач направив позивачу лист вих.№87/01-81/20, в якому зазначив, що в межах виділеного фінансування та на виконання умов договору підряду замовником повністю були оплачені роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт. Водночас відповідач послався на пункту 4.2. договору, яким передбачено, що розрахунок проводиться після підписання актів прийняття виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Також позивача повідомлено, що вимога щодо проведення розрахунків за виконані роботи в сумі 304 981,00 грн. може бути виконана за умови співфінансування з місцевого бюджету.
07 грудня 2020 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 304 981,00 грн.
Окрім цього суд встановив, що відповідно до п. 5.1.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І півріччя 2020 року, на підставі направлення від 14.08.2020 №233, виданого начальником Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Карп'юком А. Б., заступником начальника управління - начальником відділу контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту, фінансових послуг, ЖКГ, інфраструктури та зв'язку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Усиком В.Д. проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 01.09.2016 року по 30.06.2020 року.
Під час ревізії Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА підписано акти приймання виконаних робіт та проведено оплату за виконані роботи на суму 35 756,11 грн.
15 грудня 2020 року позивач направив відповідачу лист, в якому зазначив, що направляє відкориговані акт прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2-в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 на суму 269 224,89 грн., у зв'язку з чим позивач просив відповідача провести розрахунок за виконані роботи.
Оскільки відповідачем не оплачено виконані позивачем роботи, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 269 224,89 грн. заборгованості.
Крім того, у зв'язку з допущеним простроченням оплати виконаних робіт, позивачем нараховано відповідачу 33 038,87 грн. пені, також керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 6 543,00 грн. 3% річних та 7 671,73 грн. інфляційних втрат.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін
З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються виконання будівельних робіт за договором підряду. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати виконаних робіт порушеними.
Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з положеннями пункту 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з нормами статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно з положеннями статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, як встановив суд, умовами договору передбачено, що розрахунки проводяться замовником виконавцю після підписання сторонами "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) і "довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ, які складаються виконавцем і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 3 робочих дні до кінця звітного місяця або поетапної оплати замовником наданих послуг (пункт 4.2. договору).
А проте, матеріали справи не містять актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) на суму 269 224,89 грн. Таких доказів позивач суду не надав.
Згідно з приписами статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Однак у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують одностороннє прийняття виконаних робіт на суму 269 224,89 грн. чи відмову від підписання відповідачем такого акта, як це врегульовано нормами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України. Позивач взагалі не долучив до матеріалів справи жодних доказів виконання сторонами пункту 4.2. договору, що є обов'язковим для здійснення оплати.
На вказані обставини посилався також відповідач у своїх листах, адресованих позивачу, та зазначав про те, що розрахунок проводиться лише після підписання актів прийняття виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.
Таким чином суд робить висновок, що позивач не надав належних та допустимих доказів виконання робіт за договором підряду від 21 вересня 2018 року на суму 269 224,89 грн.
Результати проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, якими встановлено певні обставини не можуть свідчити про наявність зобов'язання відповідача оплатити кошти. Адже порядок та умови здійснення оплати сторонами встановлено шляхом укладення договору підряду.
Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України, та частини 6 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Вважаючи відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 33 038,87 грн. Однак, вказані позовні вимогами суд вважає безпідставними з огляду на те, що позивач не довів обставин виникнення у відповідача обов'язку оплати виконаних робіт на суму 269 224,89 грн.
Також суд зауважує, що умовами укладеного позивачем та відповідачем договору від 21 вересня 2018 року не визначено відповідальності замовника у вигляді стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних підрядником робіт.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми позивач нарахував відповідачу 6 543,00 грн. 3% річних та 7 671,73 грн. інфляційних втрат.
А проте, суд не погоджується з такими позовними вимогами. Як було зазначено вище, позивач не підтвердив наявності обов'язку відповідача стосовно оплати робіт на суму 269 224,89 грн. За відсутності доказів виникнення у відповідача обов'язку сплатити основний борг, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не можуть бути задоволені.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, нормами статті 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду
Суд встановив, що відповідно до умов укладеного сторонами договору, зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт виникає після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3). А проте, позивач не надав суду таких доказів. Позивач не навів достатнього обґрунтування для стягнення з відповідача оплати за підрядні роботи на суму 269 224,89 грн.
За відсутності доказів виникнення у відповідача обов'язку сплатити основний борг, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних не можуть бути задоволені. Також суд наголошує, що умовами укладеного сторонами договору не визначено відповідальності замовника у вигляді стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних підрядником робіт.
Відтак позовні вимоги про стягнення 269 224,89 грн. заборгованості, 33 038,87 грн. пені, 6 543,00 грн. 3% річних, 7 671,73 грн. інфляційних втрат є безпідставними.
Розподіл судових витрат
Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати в розмірі 4 747,18 грн. у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Позивач: Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Пластова 7, код ЄДРПОУ 31994540).
Відповідач: Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (33028, Рівненська область, місто Рівне, Майдан Просвіти 1, код ЄДРПОУ 36565276).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Суддя Качур А.М.