36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.02.2021 Справа № 917/1213/20
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Приватного акціонерного товариства "Електромотор"
про відстрочку виконання рішення від 17.11.2020 у справі
за позовною заявою Антимонопольного комітету України
до Приватного акціонерного товариства "Електромотор"
про стягнення 2 104 000,00 грн.
представники учасників справи не з'явилися
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Електромотор" звернулося до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про відстрочку виконання рішення від 17.11.2020р. у цій справі на один рік з моменту прийняття судом відповідної ухвали.
Стягувач в поясненнях (вхід. № 1486 від 08.02.2021р.) повідомив проте, що заявником не доведено наявність виключних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, сума пені та штрафу повинні зараховуватись до Державного бюджету України, строк сплати відповідачем штрафу закінчився 18.02.2019р.
Про час та місце розгляду заяви стягувач, боржник повідомлені належним чином, що підтверджується направленням їм відповідної ухвали та наданими письмовими поясненнями.
Стягувач подав заяву (вхід. № 1406 від 05.02.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 08.02.2021р. було відмовлено у задоволенні заяви в зв'язку з відсутністю у суду технічної можливості провести відеоконференцію на час судового засідання.
Стягувач у клопотанні (вхід. № 1406 від 05.02.2021р.) також прохав відкласти розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи скорочений строк розгляду заяви, а також, що явка представників сторін судом не визнавалась обов'язковою, клопотання стягувача про відкладення розгляду справи відхиляється судом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Господарським судом Полтавської області за результатом розгляду справи № 917/1213/20 було прийнято рішення від 17.11.2020р. про:
- стягнення з Приватного акціонерного товариства "Електромотор" в дохід загального фонду Державного бюджету України 1052000грн. 00 коп. - штрафу, 1052000грн. 00 коп. - пені;
- стягнення з Приватного акціонерного товариства "Електромотор" на користь Антимонопольного комітету України 31560грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021р. рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у справі № 917/1213/20 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідні накази:
- наказ від 01.02.2021р. № 917/1213/20 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Електромотор" в дохід загального фонду Державного бюджету України 1052000грн. 00 коп. штрафу, 1052000 грн. 00 коп. пені;
- наказ від 01.02.2021 р. № 917/1213/20 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Електромотор" на користь Антимонопольного комітету України 31560 грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
В касаційному порядку вказані судові рішення не переглядалися.
Боржник у заяві прохає відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.2020р. на один рік з моменту прийняття судом відповідної ухвали.
В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що:
- за результатом судового розгляду спору загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем, складає 2135560,00 грн.;
- відповідач провадить господарську діяльність у сфері машинобудування, виробляє та реалізує електроприлади на території України та в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. Продукція позивача використовується здебільшого у галузях машинобудування, промисловості та аграрного комплексу. Станом на 2013 рік 50% збуту товарів відповідача припадало на суб'єкти господарювання Російської Федерації. 18.04.2019 Уряд Російської Федерації ввів нові економічні санкції проти України (запроваджена заборона ввезення з України до Росії низки товарів, в тому числі товарів легкої промисловості, металургійної продукції, продукції машинобудування). На сьогоднішній день значна частка торгівельної мережі (зокрема, збуту) позивача відпала, що негативно вплинуло на формування доходу підприємства;
- розмір виручки (доходу) за три квартали 2020 року (29 577 тис. грн.) в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року (57 627 тис. грн.) скоротився у два рази;
- пунктом 3 постанови КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 запроваджено додаткові протиепідемічні обмеження, в наслідок чого у період з 08 січня по сьогоднішній день підприємство практично зупинило свою роботу. Запровадження карантинних обмежувальних заходів негативно вплинуло на ефективність господарської діяльності товариства, в наслідок чого в декілька разів зменшився попит на товари позивача, і, відповідно, знизився його дохід;
- згідно Звіту про фінансові результати, балансу та довідки про обіги й сальдо, яка відображає стан розрахункового рахунку позивача, підприємство перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та є збитковим;
- у підприємства наявні значні фінансові зобов'язання перед третіми особами;
- виконання рішення суду за єдиним платежем не тільки є неможливим без реалізації основних активів позивача, а й може призвести до арешту всього майна та коштів, що в свою чергу призведе до зупинки підприємства чи банкрутства, і неможливості виконати зобов'язання й перед третіми особами;
- відповідач намагається відновити колишній рівень підприємницької діяльності: освоює нові ринки збуту, намагається залучити додаткові інвестиції, намагається вчасно виконувати свої зобов'язання перед третіми особами, здійснює часткове перепрофілювання підприємства на задоволення потреб споживачів - фізичних осіб.
Стягувач в письмових поясненнях зазначає, що:
- суб'єкт господарювання не має будь-яких привілеїв чи пільг в залежності від кількості працівників, наявності у нього заборгованості перед контрагентами чи в інших осіб перед ним тощо;
- боржник не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку відстрочення;
- строк сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням Комітету від 06.12.2018 № 692 р., закінчився 18.02.2019 і відповідачем майже два роки не вчинялися дії, які б свідчили би про намір сплатити заборгованість;
- скрутне фінансове становище відповідача є результатом його господарської діяльності як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані відповідачем обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення;
- штрафні санкції за рішенням суду підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України, а не на користь позивача;
- відповідачем не доведено наявність виняткових обставити що ускладнюють виконання судового рішення та обумовлюють доцільність і необхідність відстрочення його виконання, а також відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому.
При розгляді заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 3 та 4 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право відстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).
Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді клопотань щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
В рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення с невід'ємною складовою права коленого на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-гір/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (я. 43). У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувана при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суди повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
У клопотанні про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020р. Приватне акціонерне товариство "Електромотор" посилається, зокрема, на наявність загрози банкрутства підприємства, відсутність достатніх грошових коштів на банківських рахунках, відсутність зі сторони підприємства дій, які б можна було б розцінювати, як намагання умисно ухилитися від виконання рішення суду. Відповідач наголошує на тому, що товариство фактично значно зменшило обсяги виробництва продукції. Таке становище не сприяє виконанню рішення суду. Приватне акціонерне товариство "Електромотор" не ухиляється від виконання рішення суду, готове добровільно його виконувати, але не має вільних фінансових ресурсів сплатити одноразово всю суму. Для виконання рішення суду, як зазначає заявник, потрібно, відновити виробництво, освоїти нові ринки збуту, а для цього необхідно відстрочити виконання рішення суду на один рік щоб вийти на повне завантаження виробництва, що дасть можливість виконати рішення суду.
В обґрунтування заяви відповідачем надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2020р. Вказані докази свідчать про скорочення у майже два рази розміру виручки (доходу) за три квартали 2020 року (29 577 тис. грн.) в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року (57 627 тис. грн.).
Згідно даних звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року станом на початок ІV кварталу діяльність підприємства є збитковою; а валовий прибуток підприємства за ІІІ квартал становить лише 461000,00 грн.
Відповідно до довідки банку про обіги та сальдо від 20.01.2021 залишок грошових коштів на рахунку Приватного акціонерного товариства "Електромотор" становить 12639,28 грн.
Заявник вказує на те, що він не відмовляється від виконання рішення суду, готовий добровільно його виконувати.
Суд зазначає, що сума, визначена до стягнення за даним рішенням, є дуже великою і негайне виконання рішення суду неминуче призведе до неможливості виконання відповідачем всіх своїх зобов'язань та може призвести до банкрутства Товариства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України. який продовжено до 22.06.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 та до 31.07.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500. Пунктом 3 постанови КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 запроваджено додаткові протиепідемічні обмеження. Це також негативно впливає на загальний фінансовий стан відповідача.
З огляду на зазначене, суд вважає, що вказані обставини є виключними та значно ускладнюють виконання судового рішення на даний час.
За таких обставин, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 Цивільного кодексу України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан Приватного акціонерного товариства "Електромотор", з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства боржника та припинення його функціонування взагалі, суд вважає, що наявні обставини для надання відстрочки виконання рішення. На думку суду, відстрочення виконання рішення суду у цій справі забезпечить його належне виконання.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З огляду на це положення, виконання рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.2020р. може бути відстрочено до 17.11.2021р.
Отже, заява боржника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Електромотор" про відстрочку виконання рішення суду - задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020р. у справі № 917/1213/20 до 17.11.2021р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т. М. Безрук