36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.02.2021 Справа № 904/218/21
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №904/218/21
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів: 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;
3. ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ;
4. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва О.С., АДРЕСА_5 ;
5. Приватного нотаріусу Дніпровського нотаріального округу Лозенко В.В., вул. В'ячеслава Липинського, 12, м. Дніпро, 49000
про: визнання недійсним рішення №30/20 засновника Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» від 30 березня 2020 року; визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав на Селянське (фермерське) господарство «Весела долина» від 30 березня 2020 року, витребування майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», як цілісного майнового комплексу; скасування державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», проведених після укладення недійсного договору купівлі-продажу майнових прав на Селянське (Фермерське) господарство «Весела Долина» від 30 березня 2020 року
15.01.2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів: 1. ОСОБА_2 ; 2. ОСОБА_3 ; 3. ОСОБА_4 ; 4. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва О.С.; 5. Приватного нотаріусу Дніпровського нотаріального округу Лозенко В.В. про: 1. визнання недійсним Рішення №30/20 засновника Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» від 30 березня 2020 року;2. визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав на Селянське (фермерське) господарство «Весела долина» від 30 березня 2020 року, що укладений між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як покупцями; 3. витребування від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», як цілісного майнового комплексу;4. скасування державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», проведених після укладення недійсного договору купівлі-продажу майнових прав на Селянське (Фермерське) господарство «Весела Долина» від 30 березня 2020 року, зокрема:- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 31.03.2020 11:44:00, 12181070018000165, Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Шуваєва О.С.;- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 31.03.2020 18:02:39, 12181070019000165, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Шуваєва О.С.;- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 14.04.2020 17:49:16, 12181050020000165, Інші зміни., ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Шуваєва О.С.;- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.07.2020 09:47:31, 12181070021000165, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Лозенко В.В.;- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 16.12.2020 13:56:52, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки, ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Шуваєва О.Є.;- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.12.2020 11:16:15, 1002181070022000165, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Шуваєва О.С.
Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
1. накладення арешту на корпоративні права - частку в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства «Весела долина», яка в сукупності становить 100% складеного капіталу господарства, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій;
2. заборони державним реєстраторам та іншим суб'єктам державної реєстрації визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Селянського (фермерського) господарства «Весела долина», в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстрації справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державну реєстрі зокрема, про зміну складу часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління господарства.
18.01.2021 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про передачу за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду Полтавської області позовні матеріали справи №904/218/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: 1. ОСОБА_2 ; 2. ОСОБА_3 ; 3. ОСОБА_4 ; 4. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва О.С.; 5. Приватного нотаріусу Дніпровського нотаріального округу Лозенко В.В.
09.02.2021 року вказана позовна заява та заява про забезпечення позову надійшли до господарського суду Полтавської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи та заяви про забезпечення позову справу № 904/218/21 передано на розгляд судді Тимощенко О.М. ( протоколи від 09.02.2021 року та від 10.02.2021 року).
Заява про забезпечення позову вмотивована тим, що 30 березня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , всупереч волі позивача ( ОСОБА_1 ) та всупереч вимог чинного законодавства змусили останнього укласти з ними правочин направлений на відступлення їм права власності на майнові права Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» у розмірі 700000,00 грн., що становить 100% частки складеного капіталу господарства. В результаті даного правочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали право власності на 100% частки майнових прав Селянського (фермерського) господарства «Весела долина», а саме: ОСОБА_2 - 70%, ОСОБА_3 - 30 %. В подальшому щодо Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» проведено ряд реєстраційних дій. В результаті проведених реєстраційних дій, станом на теперішній час єдиним членом Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» є ОСОБА_4 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон Україна, селище Приозерне, вул.Гагаріна, будинок 6, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 700000,00. При цьому в Реєстрі змінено і місцезнаходження юридичної особи на: 36008, Полтавська обл., місто Полтава, вул.Європейська, будинок 124А.
Позивач вказує на те, що вищезазначеним правочином та подальшими реєстраційними діями прямо порушено його права, оскільки всупереч його волі та всупереч вимог чинного законодавства, його було фактично позбавлено права власності на частку в складеному капіталі Селянського (фермерського) господарства «Весела долина».
Враховуючи вищевказане позивач вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову, для необхідності зупинення подальших реєстраційних дій з реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Селянське (фермерське) господарство «Весела долина», та фактичне зупинення подальшого ланцюга перепродажу корпоративних прав у статутному капіталі господарства. Крім того позивач вказує на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки їх неможливо буде захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд керується наступним.
Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.
Так, при обґрунтуванні необхідності забезпечення позову, позивач вказує на ймовірність перепродажу корпоративних прав у статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», що призведе до утруднення виконання рішення суду.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Натомість згідно з ч. 1, 4 ст. 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Проаналізувавши доводи позивача, викладені при обґрунтуванні поданої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем взагалі не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження припущень щодо можливого перепродажу корпоративних прав у статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства «Весела Долина», тобто не зазначено достатньо обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову.
Заява ОСОБА_1 ґрунтується лише на припущеннях можливого перепродажу корпоративних прав у статутному капіталі Селянського (фермерського) господарства «Весела долина» та можливого невиконання рішення суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість перепродажу корпоративних прав у статутному капіталі господарства та утруднення виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136-137,140,234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підписана 11.02.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).
Суддя О.М. Тимощенко