65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"05" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3206/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді у порядку спрощеного позовного провадження справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” (вул. Скляренка, 1, м. Київ, 04073)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Радокар” (вул. Приморська, 31, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68094)
про стягнення 27269,77 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радокар”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 27269,77 грн, з яких: 14000,00 грн основного боргу; 7000,00 грн штрафу; 5209,66 грн пені; 420,36 грн інфляційних втрат та 639,75 грн 3% річних.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 14.03.2017 №ПУ-ОД-140317-01 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3206/20; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "21" грудня 2020 о 10:30.
21.12.2020 від ТОВ «Провіпартс Україна» до суду надійшла заява, в якій позивач, посилаючись на те, що явка сторін не була визнана судом обов'язком, просив суд розглянути справу за відсутності його представника та задовольнити позов в повному обсязі.
21.12.2020 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до « 21» січня 2021 о 15год.00хв., про що сторін було повідомлено шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали в порядку ст. 120 ГПК України. При цьому, вказаною ухвалою суду від 21.12.2020 суд відповідно до ст. 120 ГПК України вдруге викликав сторін у засідання суду 21.01.2020, визнавши їх явку обов'язковою.
11.01.2021 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив суд розглянути справу за відсутності його представника, посилаючись на введений на території України карантин та посилення у період з 08.01.2021 по 24.01.2021 протиепідемічних заходів. Крім цього, у вказаній заяві позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наголосив на неподанні відповідачем відзиву на позову.
21.01.2021 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до « 05» лютого 2021 о 12год.30хв., про що сторін було повідомлено шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали в порядку ст. 120 ГПК України. При цьому, вказаною ухвалою суду від 21.11.2021 суд відповідно до ст. 120 ГПК України втретє викликав сторін у засідання суду 05.02.2021, визнав явку сторін обов'язковою, а також зобов'язав позивача надати до суду пояснення щодо доказів отримання відповідачем товару за накладними.
Крім цього, вищевказаними ухвалами від 07.12.2020, 21.12.2020 та 21.01.2021 суд тричі:
- повідомляв учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, а також у приміщенні суду згідно з ч.ч. 6-8 ст. 197 ГПК України;
- звертав увагу учасників справи, що при заявлені відповідного клопотання необхідно враховувати зазначену можливість проведення Господарським судом Одеської області судового засідання в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду) та повідомляти суд у разі відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання про конкретні причини, які заважають прийняти участь в судовому засіданні за таких умов;
- повідомляв учасників справи, що Господарський суд Одеської області забезпечує учасникам справи реалізацію їх процесуального права бути присутнім в судовому засіданні очно без обмежень із використанням засобів індивідуального захисту;
- роз'яснював учасникам справи про можливість дистанційно надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду (з електронним цифровим підписом) через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або поштою.
Як вбачається з наявних у справі рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 07.12.2020 позивач отримав 16.12.2020, а ухвалу від 21.12.2020 - 06.01.2021. Згідно відомостей сайту «України» (трекінговий номер 6511913111318), ухвалу суду від 21.01.2021 позивач отримав 01.02.2021. Отже, з вказаного вбачається, що позивач про розгляд справи у судових засіданнях був повідомлений належним чином та завчасно з дотримання строків, визначених ч. 4 ст. 120 ГПК України.
05.02.2021 позивач за викликом суду втретє не з'явився, між цим 01.02.2021 від останнього до канцелярії суду за вх. ГСОО № 2775/21 надійшла заява, згідно з якою позивач просить суд закрити провадження у цій справі та повернути позивачу з державного бюджету сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на обставину відсутності предмету спору у цій справі, враховуючи, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив на користь позивача заявлений до стягнення основний борг та інші нарахування.
За результатом розгляду вищевказаної заяви судом у судовому засіданні 05.02.2021 було протокольно ухвалено відмовити у її задоволенні, оскільки позивачем до заяви не було подано доказів, що підтверджують факт сплати відповідачем в повному обсязі спірної заборгованості, а також не зазначено, якими доказами підтверджується обставини відсутності предмету спору. За цих обставин, суд відзначив про неможливість встановити обставину відсутності предмету спору, зокрема, що спірні кошти, які заявлені до стягнення в межах цієї справи, були сплачені відповідачем в повному обсязі та саме після відкриття провадження у справі, а також те, що у зв'язку з припиненням існуванням предмету спору між сторонами не залишилось неврегульованих питань.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 05.06.2020 по справі №910/16978/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Між цим у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання. При цьому ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Отже, позивач упродовж розгляду справи у судові засідання не з'являвся, із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду, до суду не звертався, обмежившись поданням заяв про розгляд справи за його відсутності, не зважаючи на те, що явку сторін у судовому засіданні було визнано судом обов'язковою. Між цим, як зазначалось судом, в ухвалі суду від 21.01.2021 суд зобов'язав позивача надати пояснення щодо доказів отримання відповідачем товару за накладними, натомість цих пояснень позивач суду не подав.
Так, необхідність зобов'язання позивача надати вищевказані пояснення обумовлена тим, що судом під час розгляду справи було досліджено матеріали справи та встановлено, що копії накладних, які долучені до позову та на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, не містять підпису відповідача.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позивач не надав суду ані пояснень щодо поставки товару та його отримання відповідачем, ані доказів сплати спірної заборгованості після відкриття провадження у цій справі, суд дійшов висновку, що нез'ясування цих питань перешкоджає суду вирішити спір по суті.
При цьому позивач не сприяв своїми діями вирішенню спору та не з'являвся у судові засідання за викликом суду, а тому суд, враховуючи відсутність можливості відкласти розгляд справи у зв'язку з закінченням визначеного ГПК України строку для розгляду справи, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” без розгляду.
Керуючись ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіпартс Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радокар” про стягнення 27269,77 грн - залишити без розгляду.
2. Повну ухвалу складено 10.02.2021.
Ухвала набирає законної сили 10.02.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля