"28" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2100/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів:
1) Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) - Сідельникова О.Л.,
2) ТОВ "Термінал-7" - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" про розірвання договору та скасування рішення загальних зборів, -
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" про:
1) розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" у розмірі 30% (тридцять відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" від 10.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Компанією Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
2) скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", оформленого протоколом загальних зборів учасників № 18 від 10.08.2016 року, в частині рішень по наступним питанням:
- по питанню № 2 порядку денного: про відчуження ОСОБА_1 своєї частки в розмірі 30% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 600000 грн., за ціною не більше, ніж 50000,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НОМЕР_1, з зареєстрованим офісом за адресою АДРЕСА_1 ;
- по питанню № 4 порядку денного: про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" в зв'язку з відчуженням своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по питанню № 8 порядку денного: про укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по питанню № 10 порядку денного в частині: про включення Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" у зв'язку з купівлею частки в розмірі 50 % в статутному капіталі Товариства;
- по питанню № 11 порядку денного: про затвердження розподілу часток в статутному капіталі Товариства.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, посилаючись на п. 5.1 договору від 10.08.2016 року, вказує, що останній передбачав єдиний вид розрахунку між сторонами - безготівкове перерахування грошових коштів у іноземній валюті (дол. США), чого відповідачем зроблено не було. При цьому, як вказує позивач, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 року та протокол є взаємопов'язаними та направленими на перехід часток у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" від учасника, що вибуває до покупця та включення останнього до складу учасників товариства, тому розірвання договору купівлі-продажу тягне за собою відповідні зміни у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7". В свою чергу рішення загальних зборів ТОВ "Термінал-7", оформлене протоколом № 18 від 10.08.2016 року, підлягає частковому скасуванню.
Так, позивач вказує, що відповідно до п.п. 5.3, 6.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" в редакції, затвердженої Протоколом загальних зборів учасників № 17 від 28 березня 2016 року, учасниками товариства були: ОСОБА_2 з часткою 50% статутного капіталу товариства, що складає 1000000,00 грн.; ОСОБА_1 з часткою у розмірі 30% статутного капіталу товариства, що складає 600000,00 грн.; Ревітар Лімітед (Revitar Limited) з часткою 20% товариства, що складає 400000,00 грн.
Як зазначає позивач, 10.08.2016 року ним був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продати 30% частки у статутному капіталі товариства, а компанія Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), Кіпр (ретраційний номер НОМЕР_1 , зобов'язувалася купити вказану частку за 50000,00 доларів США.
Наразі позивач додає, що відповідно до пункту 5.2 договору відповідач повинен був здійснити оплату вартості частки у статутному капіталі товариства в день укладання договору, тобто - 10.08.2016 р.
Водночас, як вказує позивач, згідно пункту 3.3 договору позивач був зобов'язаний в момент підписання договору надати відповідачу рішення про вихід із складу учасників товариства, яким розглянути питання відчуження частки у статутному капіталі товариства на користь відповідача.
Між тим позивач додає, що 10.08.2016 року відбулися загальні збори учасників товариства, оформлені протоколом № 18, на яких були присутні учасники, яким належала частка в статутному капіталі товариства у розмірі 100% та на збори було запрошено компанію Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD).
Так, позивач вказує, що на порядку денному вказаних зборів були розглянуті наступні питання:
1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7";
2) про відчуження ОСОБА_1 своєї частки в розмірі 30% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 600000,00 грн. за ціною, не більше, ніж 50000,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НОМЕР_1, з зареєстрованим офісом за адресою 3095, Кіпр, Лімассол, Ріга Фераіу та Гріва Дігені, 2, корп. В, офіс 609;
3) про відчуження Ревітар Лімітед (Revitar Limited), своєї частки в розмірі 20% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 400000,00 грн. за ціною не більше, ніж 2417310,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
4) про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" в зв'язку із відчуженням своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
5) про виключення Ревітар Лімітед (Revitar Limited) зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" у зв'язку з відчуженням своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
6) про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки в розмірі 20% статутного капіталу товариства та надання згоди на продаж даної частки компанією Ревітар Лімітед (Revitar Limited) на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
7) про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у ОСОБА_1 частки в розмірі 30% статутного капіталу товариства та надання згоди на продаж даної частки ОСОБА_1 на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
8) про укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
9) про укладання договору купівлі-продажу Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
10) про включення Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" у зв'язку з купівлею часток в статутному капіталі товариства;
11) про затвердження розподілу часток в статутному капіталі товариства;
12) про внесення і затвердження змін до статуту товариства шляхом викладення статуту товариства в новій редакції;
13) про надання повноважень на організацію проведення державної реєстрації статуту товариства в новій редакції та виконання усіх інших дій пов'язаних з такою перереєстрацією.
Відповідно до протоколу № 18 загальних зборів учасників товариства від 10.08.2016 р. були прийняті наступні рішення:
- по-першому питанню порядку денного: про обрання головою загальних зборів ОСОБА_4 , а секретарем - ОСОБА_5 ;
- по-другому питанню порядку денного: про відчуження ОСОБА_1 своєї частки в розмірі 30% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 600000,00 грн. за ціною не більше, ніж 50000,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-третьому питанню порядку денного: про відчуження Ревітар Лімітед (Revitar Limited) своєї частки в розмірі 20% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 400000,00 грн. за ціною не більше, ніж 2417310,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-четвертому питанню порядку денного: про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" у зв'язку з відчуженням своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-п'ятому питанню порядку денного: про виключення Ревітар Лімітед (Revitar Limited) зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" у зв'язку з відчуженням своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-шостому питанню порядку денного: про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки у розмірі 20% статутного капіталу товариства та надає згоду на продаж даної частки компанією Ревітар Лімітед (Revitar Limited) на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-сьомому питанню порядку денного: про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у ОСОБА_1 частки в розмірі 30% статутного капіталу товариства та надано згоду на продаж даної частки ОСОБА_1 на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-восьмому питанню порядку денного: про погодження умов та можливості укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-дев'ятому питанню порядку денного: про погодження умов та можливості укладання договору купівлі-продажу Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
- по-десятому питанню порядку денного: про включення компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" у зв'язку з купівлею частки у розмірі 50% статутного капіталу товариства;
- по-одинадцятому питанню порядку денного: про затвердження розподілу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" наступним чином: вклад Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) - 1000000,00 грн., що дорівнює 50% у статутному капіталі товариства; вклад ОСОБА_3 - 1000000,00 грн., що дорівнює 50% у статутному капіталі товариства;
- по-дванадцятому питанню порядку денного: про внесення змін та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" шляхом викладення статуту товариства в новій редакції;
- по-тринадцятому питанню порядку денного: про уповноваження директора товариства ОСОБА_6 провести організацію державної реєстрації нової редакції статуту товариства з правом передоручення третім особам та виконанням усіх інших дій, пов'язаних з такою перереєстрацією.
Як зазначає позивач, протокол загальних зборів учасників товариства № 18 від 10.08.2016 р. підписано учасниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , представниками компаній Ревітар Лімітед (Revitar Limited) та Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою А.О., про що зроблений запис у реєстрі № 375-378.
Крім того, як додає позивач, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", а саме реєстраційний запис від 10.08.2016 р. №15561050016042211, здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою А.О.
Згідно пункту 5.1 договору вартість частки в статутному капіталі товариства, що продається покупцем (позивачем) становить 50000,00 дол. США.
Відповідно до пункту 5.2 договору покупець (відповідач) здійснює оплату вказаної в п. 5.1 договору вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку покупця (відповідача) в день укладання даного договору. Зобов'язання покупця (відповідача) згідно пункту 5.3 договору вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з рахунку покупця (відповідача).
Таким чином, за ствердженнями позивача, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі передбачав єдиний вид розрахунку між сторонами - безготівкове перерахування грошових коштів у іноземній валюті (доларах США).
Однак, як вказує позивач, вказані грошові кошти не були перераховані відповідачем на рахунок позивача.
Крім того позивач звертає увагу на умови п. 8.1 та 8.2 договору, де зазначено, що сторони договору зобов'язуються не розголошувати третім особам, за виключенням осіб, які будуть письмово погоджені сторонами, інформацію про факт укладання даного договору та його умови, а також вживати всіх необхідних заходів для виключення можливості доступу до даної інформації третіх осіб, крім випадків, коли така інформація надається у відповідності з вимогами чинного законодавства. У разі недотримання умов пункту 8.1 даного договору, винна сторона повинна відшкодувати потерпілій стороні шкоду та збитки, спричинені таким розголошенням. Також за розголошення конфіденційної інформації сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Положення цього пункту зберігають чинність для сторін ще протягом 3 (трьох) років з дня укладання цього договору.
Так, позивач повідомляє, що ним не підписувалися жодні погодження із відповідачем щодо розголошення умов договору із третіми особами для виконання умов договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі.
Відтак, позивач вважає, що укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства підлягає розірванню з наступних підстав. Так, посилаючись на ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 655, ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 656, ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 4 ст. 692 ЦК України, позивач зазначає, що очевидним є, що при укладанні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р., продавець очікував отримання оплати від продажу корпоративних прав належних йому у ТОВ "Термінал-7", при цьому ціна договору купівлі-продажу є однією з основних його умов. За ствердженнями позивача, відсутність проведення розрахунку за продаж частки 30% статутного капіталу ТОВ "Термінал-7", а саме передання майнових прав без отримання зустрічного грошового задоволення, дає, на думку позивача, підстави для висновку, що позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. З урахуванням вказаного, позивач вважає, що істотне порушення договору покупцям (відповідачем-1) є доведеним і достатнім для розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України. Наразі позивач зауважує, що розірвання порушеного договору, як одного із способів захисту прав, відповідає ст. 16 ЦК України, в якій серед способів захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів передбачена зміна або припинення спірних правовідносин.
Стосовно часткового скасування протоколу загальних зборів (зміст позовних вимог до відповідача-2), то позивач вказує, що договір договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. та протокол є взаємопов'язаними та направленими на перехід часток у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" від учасника, що вибуває, до покупця та включення останнього до складу учасників товариства. Також позивач зазначає, що розірвання договору купівлі-продажу тягне за собою відповідні зміни у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7", з огляду на що рішення загальних зборів ТОВ "Термінал-7", оформлене протоколом № 18 від 10.08.2016 р., підлягає частковому скасуванню.
Наразі позивач зауважує, що, враховуючи встановлені законодавцем права покупця вимагати оплати товару чи права покупця вимагати повернення неоплаченого товару у спірних відносинах, обрання позивачем права вимоги від відповідачів повернення неоплачених за спірними договором корпоративних прав повністю узгоджується із наведеними нормами ЦК України.
На думку позивача, у вирішенні корпоративних спорів слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.
Таким чином, за ствердженнями позивача, повернення корпоративних прав позивачу можливе, в т.ч. шляхом часткового припинення корпоративних правовідносин Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) як учасника ТОВ "Термінал-7" та застосування механізму поновлення у цих корпоративних правовідносинах позивача, виходячи з приписів чинного законодавства, яким врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.
Між тим, як додає позивач, оскільки він не має правового статусу учасника ТОВ "Термінал-7", то відповідно позбавлений можливості провести загальні збори його учасників, а також не вправі спонукати відповідачів провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників. Також позивач додає, що неможливо в даному випадку провести реєстрацію змін до статуту на підставі інших правочинів, оскільки для їх вчинення вимагається волевиявлення обох сторін.
Наразі з посиланнями на ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України позивач зазначає, що такий спосіб захисту прав, як скасування акта (що має правовим наслідком припинення його дії/чинності з моменту набрання чинності рішенням як суду, так і іншого компетентного органу (в т.ч. наприклад, зборів учасників господарського товариства чи органу управління товариством)) аж ніяк не протирічить чинному законодавству, не обмежений у використанні різними юрисдикціями та може бути реалізований як у судовому, так і в позасудовому порядку.
Таким чином, як вказує позивач, в результаті системного аналізу положень ЦК України та спеціального Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу (ч 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Разом з тим, як вказує позивач, враховуючи, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" прийняті рішення, які стосуються як позивача, так і громадянина України ОСОБА_3 та компанії Ревітар Лімітед (Revitar Limited), відсутні підстави для скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" № 18 від 10.08.2016 р. у повному обсязі.
Тому, за ствердженнями позивача, після розірвання договору купівлі-продажу від 10.08.2016 р., є підстави для захисту порушеного права позивача у заявлений спосіб шляхом скасування рішення загальних зборів ТОВ "Термінал-7", оформленого протоколом № 18 від 10.08.2016 р., в частині рішень, які стосуються саме корпоративних прав позивача, зокрема, пунктів оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства щодо відступлення частки позивача на користь відповідача-1 та виключення позивача зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" та затвердження нового складу учасників товариства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2100/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 25 листопада 2019 р. Також вказаною ухвалою суду від 14.08.2019 р. було зупинено провадження у справі № 916/2100/19 на строк до 25.11.2019 р. у зв'язку з направленням господарським судом Одеської області компетентному органу іноземної держави судового доручення з метою належного повідомлення про час та місце розгляду даної справи відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), що є суб'єктом господарювання іноземної держави.
21.11.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду відзив на позовну заяву. Щодо відсутності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", то відповідач-1 з посиланнями на ст.ст. 15, 16 ЦК України, 167 ГК України вказує, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Як зазначає відповідач-1, звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 умисно ввела суд в оману, зазначивши при цьому в позовній заяві недостовірну інформацію, маючи намір заволодіти часткою Сілвертакс ЛТД в статутному капіталі товариства.
Так, відповідач-1 вказує, що 10.08.2016 р. між позивачем ОСОБА_1 та Сілвертакс ЛТД було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідач-1) належну йому частку в статутному капіталі товариства в розмірі 30% номінальною вартістю 600000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах встановлених даним договором.
Також відповідач-1 зазначає, що згідно з пунктом 3.1 договору купівлі-продажу покупець набуває право власності на частку в статутному капіталі товариства, що продається за даним договором, з моменту підписання сторонами даного договору та внесення змін до статутних документів товариства та їх державної реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку.
З вищевикладеного, за ствердженнями відповідача-1, вбачається, що сторони не ставили в залежність дату набуття права власності на частку від моменту її фактичної оплати, що свідчить про неможливість застосування такого способу захисту як розірвання договору, а може бути підставою, у випадку неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань, до спонукання на вчинення дії, в даному випадку до вимоги про стягнення заборгованості зі сплати (якби відповідач-1 не виконав зобов'язання за договором).
Між тим відповідач-1 зауважує, що пунктом 5.1 договору купівлі-продажу встановлено, що вартість частки в статутному капіталі товариства, що продається продавцем за договором становить 50000,00 доларів США, а відповідно до п. 5.3 договору купівлі-продажу зобов'язання покупця щодо перерахування грошових коштів вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з рахунку покупця.
При цьому відповідач-1 додає, що відповідно до п. 5.4 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що оплата вартості частки може здійснюватись третіми особами, але з посиланням на цей договір, виклавши пункт в наступній редакції: "Платежі від третіх осіб є прийнятними для продавця, але з посиланням на цей договір".
Наразі з посиланнями на ст.ст. 6, 611, 627, 651, 655, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 692 ЦК України, ст. 167 ГК України відповідач-1 вказує, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу повністю відповідає вимогам діючого законодавства, разом з тим, керуючись принципом свободи договору, сторони узгодили, що оплата може здійснюватися третьою особою, при цьому обидві сторони підтвердили свою згоду з цим положенням договору, підписавши його.
Як вказує відповідач-1, з метою належного виконання умов договору купівлі-продажу та дотримання строків розрахунків, визначених договором, Сілвертакс ЛТД звернулось до контрагента Ample Speed Limited, яке 11.08.2016 р. перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 IBAN НОМЕР_2 , банк отримувача Privatbank грошові кошти в розмірі 50000,00 дол. США з зазначенням в призначенні платежу посилання на договір купівлі-продажу.
Враховуючи той факт, що п. 5.3 договору купівлі-продажу сторони визначили момент виконання зобов'язань з оплати моментом списання коштів з рахунку, на думку відповідача-1, беззаперечним є той факт, що покупець виконав повний розрахунок за придбану ним частку в статутному капіталі 11.08.2016 р., оскільки саме в цей день грошові кошти було списано з рахунку платника. Ці обставини, за ствердженнями відповідача-1, підтверджуються банківською випискою, копія якої додається до відзиву, а оригінал та переклад на українську мову будуть надані в судовому засіданні. Таким чином, відповідач-1 стверджує, що умови договору купівлі-продажу виконані покупцем в повному обсязі і законні підстави для його розірвання відсутні, а отже відповідач-1 вказує, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо неприпустимості скасування рішення загальних зборів, то відповідач-1 з посиланнями на ст.ст. 16, 653 ЦК України, ст. 5 ГПК України, п. 2.12 Постанови пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначає, що на момент прийняття загальними зборами рішень, вимога про скасування яких заявлена позивачем, не існувало жодних підстав, які би в подальшому могли призвести до їх не чинності, так як договір купівлі-продажу частки був укладений, сторони підтвердили свої зобов'язання за ним та прийняли відповідні рішення на загальних зборах.
Також відповідач-1 звертає увагу суду, що позивач не спростовує тих обставин, що 10.08.2016 р. відбулись загальні збори, на яких учасники одноголосно вирішили затвердити істотні умови договору купівлі-продажу, виключити зі складу учасників товариства позивача (у зв'язку з відчуженням частки в статутному капіталі) та прийняти до складу учасників товариства відповідача-1 (у зв'язку із придбанням частки в статутному фонді товариства).
Між тим, позивач стверджує, що позовні вимоги про скасування рішення загальних зборів від 10.08.2016 р. підлягають задоволенню, оскільки розірвання договору купівлі-продажу від 03.06.2016 р. є підставою для скасування рішення загальних зборів від 10.08.2016 р., які стосуються саме корпоративних прав позивача, проте, на думку відповідача-1, такі доводи є абсурдними та не підлягають судовому захисту з огляду на наступне. По-перше, позивач посилається на договір купівлі-продажу від 03.06.2016 р., який не доданий до позовної заяви та про існування якого відповідачу нічого не відомо; по-друге, на момент прийняття рішень загальними зборами 10.08.2016 р. не існувало жодних правових підстав не включати Сілвертакс ЛТД до складу учасників товариства, оскільки на той момент між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, який чинний і по сьогоднішній день; по-третє, скасування рішень загальних зборів від 10.08.2016 р. призведе до порушення майнових прав відповідача, так як на момент укладення договору він придбав у ОСОБА_1 частку в статутному фонді товариства номінальною вартістю 600000,00 грн. та в подальшому, в ході здійснення господарської діяльності Сілвертакс ЛТД, спільно з іншими учасниками збільшило розмір статутного капіталу, і на сьогоднішній день його частки становить 3308000,00 грн., що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ. Так, посилаючись на ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відповідач-1 вважає, що скасування рішень загальних зборів призведе до порушення права власності відповідача та до незаконного виключення Сілвертакс ЛТД зі складу учасників товариства; по-четверте, питання про виключення учасника або про прийняття нового учасника є виключною компетенцією загальних зборів товариства, а відтак прийняття ОСОБА_1 до складу засновників товариства можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення на загальних зборах учасників, з огляду на що поновлення її у складі засновників не є можливим на підставі рішення суду про часткове скасування рішення загальних зборів; по-п'яте, відповідно до рішення загальних зборів від 10.08.2016 р., прийнятого з питання 11 порядку денного, затверджено розподіл часток в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" наступним чином: вклад Сілвертакс ЛТД, що є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр, становить 100000,00 грн., який було затверджено, оскільки 10.08.2016 р. Сілвертакс ЛТД придбало, окрім 30-ти відсоткової частки ОСОБА_1 , частку в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" в розмірі 20%, яка належала Ревітар Лімітед, при цьому вказаний договір є чинним та не оспорюється, тому, на думку відповідача-1, відсутні законні підстави скасовувати рішення загальних зборів від 10.08.2016 р. з одинадцятого питання порядку денного. З викладеного вище, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення загальних зборів від 10.08.2016 р. з питань 2, 4, 8, 10, 11 порядку денного.
Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то відповідач-1 з посиланнями на п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України вказує, що як вбачається із суті поданої позовної заяви, позивач ставить під сумність дійсність загальних зборів ТОВ "Термінал-7" від 10.08.2016 р., а тому на вказану позовну вимогу діяв спеціальний строк позовної давності в один рік, який позивачем пропущено з неповажних причин, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Стосовно строків на подачу відзиву відповідач-1 вказує, що Сілвертакс ЛТД не є резидентом України та не має на території України представництв чи відокремлених підрозділів, тому їм знадобився час для пошуку фахівця в галузі права, якому буде ввірено ведення даної господарської справи. Так, відповідач-1 зазначає, що спершу документи були надані для ознайомлення юристам підприємства, значний час було витрачено на їх переклад, після цього останні займались пошуком особи, яка зможе представляти інтереси підприємства на території України, а угода про надання правової допомоги була підписана між нами лише в 20.11.2019 р., після чого були невідкладно вжиті заходи для підготовки та направлення відзиву і збору доказів.
Крім того, 21.11.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про витребування доказів, відповідно до яких відповідач просить витребувати від юридичного департаменту Одеської міської ради матеріали реєстраційної справи ТОВ "Термінал-7" та витребувати від АТ КБ "Приватбанк" відомості про надходження на розрахункові рахунки ОСОБА_1 , що відкриті в АТ КБ "Приватбанк", грошових коштів в розмірі 50000,00 дол. США в серпні 2016 р. від Ample Speed Limited.
Також 21.11.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про залучення Ample Speed Limited до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Так, судом було відмовлено у задоволенні вищезазначених клопотань відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.11.2019 р.
У підготовчому засіданні господарського суду 25 листопада 2019 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 03 грудня 2019 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
Наразі 03.12.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про залучення Ample Speed Limited до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Так, судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
Також 03.12.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про застосування строків позовної давності.
Вказане клопотання судом прийнято до розгляду.
Крім того, 03.12.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про витребування письмових доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у господарського суду Одеської області справу № 916/2678/18 за позовом ОСОБА_1 до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) та ТОВ "Термінал-7" про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" та часткове скасування рішення загальних зборів учасників Товариства для дослідження в судовому засіданні оригінал відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 24.06.2019 р. № 20.1.0.0.0/7-20190605/3847. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, у вказаній справі містяться дані, згідно яких у АТ КБ "Приватбанк" наявні відомості про надходження на розрахункові рахунки ОСОБА_1 , відкриті в АТ КБ "Приватбанк", грошових коштів в розмірі 50000,00 дол. США в серпні 2016 р. від Ample Speed Limited.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2019 р. витребувано справу господарського суду Одеської області № 916/2678/18 за позовом ОСОБА_1 до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) та ТОВ "Термінал-7" про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" та часткове скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з метою дослідження в судовому засіданні оригіналу відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 24.06.2019 р. № 20.1.0.0.0/7-20190605/3847. Також вказаною ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 12 грудня 2019 р.
11.12.2019 р. позивачем було подано до господарського суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із доводами відповідачами-1 та вказує наступне. Так, посилаючись на п.п. 1.1 п. 1, п. 2.1, главу 4, п. 5.1 договору від 10.08.2016 р. позивач зазначає, що ОСОБА_1 не отримувала від Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на поточний рахунок кошти за продаж частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7". Водночас, із посиланнями на п. 8.1 договору позивач наголошує, що посилання представника відповідача-1 на той факт, що від третьої особи - Ample Speed Limited перераховані гроші на поточний рахунок позивача за Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) за договором купівлі - продажу від 10.08.2016 р. не відповідає дійсності, оскільки між ОСОБА_1 , Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) та Ample Speed Limited не укладалися будь-які угоди щодо надання права третій особі погасити борг за зобов'язанням, що виникло на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" від 10.08.2016 р. Отже, як вказує позивач, він не надав права другій стороні за договором розголошувати його умови, інформацію про факт укладання та інші персональні дані сторони.
Стосовно грошових коштів, які перераховані на поточний рахунок позивача від Ample Speed Limited у розмірі 50000,00 доларів США, то позивач вказує, що у призначені платежу зазначено "для розподілення у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал - 7 за угодою". Із зазначеного, за ствердженнями позивача, не вбачається, що грошові кошти сплачені саме за угодою про купівлю-продаж частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. та від представника відповідача-1 не надано жодного документу, який би підтверджував домовленість між Silvertax LTD та Ample Speed Limited про сплату грошових коштів від однієї юридичної особи за зобов'язаннями перед третьою особою - іншою, з урахуванням чого Silvertax LTD не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7", не сплативши гроші на поточний рахунок продавця. Враховуючи сукупність умов спірного договору, позивач доходить висновку, що дійсно платежі від третіх осіб є прийнятними, але виключно за. письмовою домовленістю між сторонами.
Наразі позивач зауважує, що окрім вищенаведеного, пунктом 10.2 договору зазначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати вартості частки у статутному капіталі товариства, покупець сплачує продавцю неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який вона нараховується, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, а у разі, якщо до 18 години 00 хвилин 15.08.2016 р. продавець не отримує в повному обсязі грошові кошти, належні до сплати за цим договором, і покупець не виконає в повному обсязі умови договору про наміри б/н від 28.07.2016 р., даний договір є таким, що припинив свою дію, починаючи з 18 години 01 хвилини 15.08.2016 року, при цьому покупець вважається таким, що відмовився від свого переважного права щодо купівлі частки, що відчужується за цим договором.
Стосовно грошових коштів від Ample Speed Limited, то за ствердженнями позивача, вони дійсно перераховувалися на поточний рахунок, але договір купівлі-продажу з цієї компанією так і не укладався, та в подальшому зазначені кошти було зараховано за надані послуги, згідно умов договорів.
Між тим, посилаючись на ч. 1 ст. 626, ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 655, ч. 2 ст. 656, ч. 1 ст. 691, ч. 4 ст. 692 ЦК України, ст. 167 ГК України, позивач зазначає, що при укладанні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. продавець очікував отримання оплати від продажу корпоративних прав, належних йому у ТОВ "Термінал-7", при цьому ціна договору купівлі-продажу є однією з основних його умов, а відсутність проведення розрахунку за продаж частки 30% статутного капіталу ТОВ "Термінал-7", а саме передання майнових прав без отримання зустрічного грошового задоволення, дає підстави для висновку, що позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. З урахуванням вказаного, позивач вважає, що істотне порушення договору покупцям (відповідачем-1) є доведеним і достатнім для розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.08.2016 р. відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Крім того, стосовно посилань представника відповідача-1 на порушення позивачем строку звернення до суду у зв'язку із встановлення спеціального строку в один рік, то позивач не погоджується із таким твердженням та з посиланнями на ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257, ч. 8 ст. 258 ЦК України вказує, що ним не пред'явлена вимога про визнання рішення загальних зборів недійсним, а лише про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та, як похідна вимога, про скасування рішення загальних зборів в частині, що стосуються продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_1 в ТОВ "Термінал-7", тому неможливим є застосування спеціального строку позовної давності, оскільки застосовується загальний строк у три роки, що не порушувався позивачем.
12.12.2019 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про залучення Ample Speed Limited до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У підготовчому засіданні господарського суду 12 грудня 2019 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 19 грудня 2019 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
19.12.2019 р. від представника відповідача - Компанії Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) надійшло до суду електронною поштою клопотання про витребування доказів.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2019 р. по справі № 916/2100/19 витребувано від AT КБ "Приватбанк" наступні докази: відомості про надходження на розрахункові рахунки ОСОБА_1 , відкриті в AT КБ "Приватбанк" грошових коштів в розмірі 50000,00 дол. США в серпні 2016 року від Ample Speed Limited; банківські виписки по рахунку ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 за 2016 рік; відомості про те, чи змінювалось Ample Speed Limited призначення платежу під час направлення на рахунок ОСОБА_1 , відкритого в AT КБ "Приватбанк" грошових коштів в розмірі 50000,00 дол. США в серпні 2016 року. Крім того, вказаною ухвалою суду від 19.12.2019 р. підготовче засідання відкладено на 16 січня 2020 р.
16.01.2020 р. представником відповідача - Компанії Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, зокрема з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
Так, щодо відсутності правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" відповідач-1 додатково вказує, що Верховний Суд у постанові від 28 травня 2019 року по справі № 916/1035/18 зазначив, що підставою для розірвання договору є не лише порушення стороною договору, а й наявність шкоди, завданої таким порушенням іншій стороні, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. За ствердженнями відповідача-1, в даному випадку від третьої особи (Ample Speed Limited) на користь позивача була переведена грошова сума, визначена умовами договору ( в банківський виписці міститься посилання на укладений між позивачем і відповідачем договір), доказів існування інших правовідносин між позивачем та Ample Speed Limited до суду не надано. Таким чином, відповідач-1 зазначає, що здійснений спосіб оплати підтверджує повне виконання відповідачем зобов'язань за договором та відсутність заподіяння будь-якої шкоди правам позивача, а відтак повністю відповідає умовам договору.
Стосовно неприпустимості скасування рішення загальних зборів відповідач-1 додатково, з посиланнями на ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002 р. зазначає, що при вирішенні справ суд повинен забезпечити повне та всебічне з'ясування обставин справи, а з матеріалів справи вбачається, що умови договору були виконані сторонами, а навіть якщо вважати, що договір купівлі продажу може бути розірвано, правові наслідки такого розірвання виникають лише на майбутнє і не можуть бути підставою для скасування рішення загальних зборів.
Водночас, посилаючись на п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", відповідач-1 зауважує, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, однак жодне з цих порушень не мало місце під час проведення загальних зборів 10.08.2016 р., з огляду на що відсутні підстави для їх скасування.
Крім того відповідач-1 додає, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України та з цього приводу у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам роз'яснено, що при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, та не випливають із положень законодавства. Таким чином, відповідач-1 вважає, що оскільки положеннями законодавства не визначено такого способу захисту як скасування рішення загальних зборів, то позовні вимоги взагалі не підлягають задоволенню.
Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то відповідач-1 вказує, що згідно п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. Так, відповідач-1 наголошує, що як вбачається із суті поданої позовної заяви, позивач ставить під сумність дійсність загальних зборів ТОВ "Термінал-7" від 10.08.2016 р., а тому на вказану позовну вимогу діяв спеціальний строк позовної давності в один рік, який позивачем пропущено з неповажних причин, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Також 16.01.2020 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про закриття провадження по справі № 916/2100/19, оскільки позовні вимоги по даній справі підлягають розгляду в порядку, визначеному ЦПК України
Судом було відмовлено у задоволені вказаного клопотання представника відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) про закриття провадження по справі № 916/2100/19, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.01.2020 р.
У підготовчому засіданні господарського суду 16 січня 2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 27 січня 2020 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
27.01.2020 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) були подані до господарського суду письмові пояснення, в яких відповідач-1 додатково вказує, що в судовому засіданні 16.01.2020 р. поставлено питання щодо відповідності призначення платежу в свіфт документах, виданих банком "Райфайзен" та банком "Приватбанк", а також щодо наявності листування між Ample Speed Limited та Silvertax LTD з приводу проведення Ample Speed Limited розрахунків замість Silvertax LTD з ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частики в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" від 10.08.2016 р. Так, відповідач-1 з посиланнями на п.п. 5.1, 5.4 договору від 10.08.2016 р. зазначає, що, враховуючи той факт, що Silvertax LTD та Ample Speed Limited мало спільного акціонера - Valence Enterprise Limited, останній за рахунок отриманого, але не розподіленого (виплаченого) прибутку від діяльності Ample Speed Limited доручив сплатити грошові кошти ОСОБА_1 за укладеним договором. В цей же день, як зауважує відповідач-1, укладався договір купівлі-продажу частки з іншими підприємствами (Ревітар Лімітед) та укладався договір купівлі-продажу частки в статутному фонді іншого підприємства - TOB "Віматекс" та ТОВ "Трансконкорд", тож загальна сума, яку Ample Speed Limited повинен був сплатити, становила 2967310 дол. США на користь різних отримувачів на підставі копій наданих договорів купівлі-продажу. Тож, за ствердженнями відповідача-1, на виконання доручення власника, Ample Speed Limited 11.08.2016 р. перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 IBAN НОМЕР_2 , банк отримувача Privatbank грошові кошти в розмірі 50000,00 дол. США із зазначенням в призначенні платежу посилання на договір купівлі-продажу. Наразі позивач додає, що, враховуючи той факт, що п. 5.3 договору купівлі-продажу сторони визначили момент виконання зобов'язань з оплати моментом списання коштів з рахунку, беззаперечним є той факт, що покупець виконав повний розрахунок за придбану ним частку в статутному капіталі 11.08.2016 р., оскільки саме в цей день грошові кошти було списано з рахунку платника та ці обставини підтверджуються банківською випискою, копія якої додається до відзиву, а оригінал надавався в судовому засіданні 16.01.2020 р. Також відповідач-1 зауважує, що в даному випадку від третьої особи (Ample Speed Limited) на користь позивача була переведена грошова сума, визначена умовами договору (в банківський виписці міститься посилання на укладений між позивачем і відповідачем договір), а посилання відповідача на лист Ample Speed Limited спростовується останнім у відповіді на адвокатський запит від 20.01.2020 р., в якій вони зазначають, що жодних листів про зміну призначень платежу від 11.08.2016 р. не надавали та стверджують, що не мали жодних правовідносин з ОСОБА_1 , а також доказів існування таких правовідносин не надано і позивачем по справі. Окрім того, як зазначає відповідач-1, у судовому засіданні 16.01.2020 р. позивач стверджував, що документ на підтвердження свіфт переказу виданий банком "Райффайзен" та документи з приводу цієї ж транзакції видані "Приватбанком" містять відмінності. Таким чином, за ствердженнями відповідача-1, з метою спростування цих тверджень та доведення їх невідповідності належними доказами, відповідач-1 звернувся до експерта, висновком якого від 22.01.2020 р. № 21 встановлено, що всі відомості щодо платника, отримувача, реквізитів, дата валютування співпадають, а розбіжності в призначенні платежу виникли в результаті різної довжиною поля "Призначення платежу". Відтак, посилаючись на ст. 79 ГПК України, відповідач-1 стверджує, що докази, надані позивачем, не спростовують факту належного виконання зобов'язань відповідачем за договором купівлі-продажу, а отже відсутні підстави для розірвання спірного договору, а також, враховуючи той факт, що моментом переходу корпоративних прав сторони визначили момент підписання сторонами спірного договору та внесення змін до статутних документів товариства та їх державної реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку (п. 3.1), тому відсутні правові підстави для скасування рішення загальних зборів.
Також 27.01.2020 р. представником відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було подано до господарського суду клопотання про залучення Ample Speed Limited до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2020 р. у справі № 916/2100/19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. При цьому у підготовчому засіданні господарського суду 27 січня 2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 06 лютого 2020 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
Під час підготовчого засідання 06.02.2020 р. судом було розглянуто клопотання відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) від 27.01.2020 р. про залучення Ample Speed Limited до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, за результатами чого у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, про що зазначено в протоколі судового засідання від 06.02.2020 р.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 06 лютого 2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 17 лютого 2020 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
У підготовчому засіданні господарського суду 17.02.2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 21.02.2020 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників позивача та відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
Поряд з цим під час підготовчого провадження представник відповідача Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), заперечуючи проти позову, вказав на обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права з посиланням на висновок Верховного Суду в постанові від 28.05.2019 р. у справі № 916/1035/18.
Наразі господарським судом встановлено, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 916/667/18 у подібних правовідносинах. Предметом позову у вказаній справі № 916/667/18 також є вимоги про розірвання договору купівлі-продажу з підстав несплати вартості відчуженої частки у статутному капіталі. Так, правові та фактичні обставини у даній справі № 916/2100/19 та у справі № 916/667/18 є подібними, оскільки спірні правовідносини виникли з договорів купівлі-продажу корпоративних прав, позивачами в обох справах заявлені вимоги про розірвання спірних договорів на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України з підстав їх істотного порушення покупцями - відсутності розрахунку.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2020 р. провадження у справі № 916/2100/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 916/667/18 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Як з'ясовано судом, постановою Великою Палатою Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі № 916/667/18 скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Курорт-1" про розірвання договору купівлі-продажу частки, скасування рішення загальних зборів, визнання права власності на частку в статутному капіталі та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2020 р. провадження у справі № 916/2100/19 поновлено з 09.11.2020 р., при цьому підготовче засідання призначено на 09 листопада 2020 р.
09.11.2020 р. від представника відповідача - Компанії Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу для подання письмових пояснень з урахуванням висновків ВП ВС в постанові від 08.09.2020 р.
Під час підготовчого засідання 09.11.2020 р. представник відповідача - ТОВ "Термінал-7" звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів у справі.
Так, судом було відмовлено у задоволені вказаного клопотання, оскільки відповідачем не доведено неможливість подання таких доказів самостійно.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020 р. у справі № 916/2100/19 підготовче засідання відкладено на 16.11.2020 р. При цьому вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу - Компанії Silvertax LTD надати суду належні та допустимі докази на підтвердження статусу Компанії Silvertax LTD станом на час подання позовної заяви та на теперішній час (належним чином засвідчені копії цих доказів), а також копію та оригінал договору на представництво Компанії Silvertax LTD в суді.
11.11.2020 р. від відповідача - Компанії Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на електрону адресу суду надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.09.2020 р. у справі № 916/667/18, в яких відповідач-1 вказує, що висновки, викладені у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, є обов'язковими до врахування під час розгляду даної справи, оскільки правовідносини між сторонами є подібними. При цьому відповідач-1 зазначає, що ним неодноразово зазначалося про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, так як відсутні істотні порушення договору та шкода і фактично договір був виконаний. Відтак, відповідач-1 зазначає, що з огляду на те, що Сілвертакс ЛТД (покупець за договором) фактично прийняв товар (частку в статутному фонді) та набув корпоративних прав (що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ) розірвання договору купівлі-продажу частки є неналежним способом захисту, з огляду на що позивач, пред'явивши позовну вимогу про розірвання спірного договору, обрав неналежний спосіб захисту свого права. Стосовно позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників, то відповідач-1 просить суд врахувати вказані висновки Великої Палати Верховного Суду при розгляді даної справи та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Також 11.11.2020 р. від відповідача - Компанії Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на електрону адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020 р. у справі № 916/2100/19 задоволено клопотання Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) про проведення в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів судового засідання, яке призначене на 16 листопада 2020 р.
13.11.2020 р. від відповідача - Компанії Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на електрону адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додано копію свідоцтва про реєстрацію Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) від 27.04.2015 р. з нотаріально засвідченим перекладом, копії свідоцтва від 05.11.2018 р. з нотаріально засвідченим перекладом, копії витягу з веб порталу сайта Youcontrol.com.ua відносно Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД).
16.11.2020 р. позивачем було подано до господарського суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого заявник просив суд витребувати у Компанії Silvertax LTD в особі її уповноважених представників належним чином засвідчені копії та оригінали (апостильовані копії) для огляду судом документів, які підтверджують правосуб'єктність компанії Silvertax LTD.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2020 р. у справі № 916/2100/19 витребувано від Компанії Silvertax LTD в особі її уповноважених представників належним чином засвідчені копії до матеріалів справи та оригінали (апостильовані копії) для огляду судом документів, які підтверджують правосуб'єктність компанії Silvertax LTD, а саме: 1) установчі документи компанії Silvertax LTD; 2) свідоцтво (реєстр) щодо директорів компанії Silvertax LTD станом на серпень 2016 року, листопад 2019 року та теперішній час; 3) свідоцтво щодо місцезнаходження компанії Silvertax LTD станом на листопад 2019 року та на теперішній час; 4) документи щодо осіб, уповноважених представляти компанію Silvertax LTD, в тому числі, на території України та укладати від її імені договори, видавати довіреності станом на 2016 рік та на теперішній час (договір про надання правової допомоги або витяг із зазначеного договору, в якому зазначено обсяг прав та обов'язків, а також осіб, котрі уповноважили даного представника). Крім того, вказаною ухвалою суду у справі № 916/2100/19 підготовче засідання відкладено на 01.12.2020 р.
30.11.2020 р. позивачем подано до господарського суду клопотання про здійснення сповіщення Компанії Silvertax LTD та зупинення провадження у справі № 916/2100/19.
Також 30.11.2020 р. позивачем подано до господарського суду клопотання про отримання доказів за межами територіальної юрисдикції суду.
01.12.2020 р. від відповідача - Компанії Silvertax LTD на електронну адресу суду надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду від 16.11.2020 р.
Під час підготовчого засідання 01.12.2020 р. представники позивача та відповідача - ТОВ "Термінал-7" просили суд оголосити перерву в підготовчому засіданні та надати час для ознайомлення з заявою Компанії Silvertax LTD про надання документів на виконання ухвали суду від 16.11.2020 р.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 01 грудня 2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 08 грудня 2020 року о 11 год. 00 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.
07.12.2020 р. від відповідача - Компанії Silvertax LTD на електронну адресу суду надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду від 16.11.2020 р.
08.12.2020 р. від позивача на електронну адресу суду надійшли пояснення щодо наданих документів відповідачем - Компанією Silvertax LTD. Так, позивач з посиланнями на ст. 13, ч. 2 ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право", ч.ч. 2, 5, 6 ст. 91 ГПК України, Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. № 04-5/608, ст.ст. 3, 5 Конвенції 1961 р., що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (укр/рос) вказує, що додані до заяви від 30.11.2020 р. про надання документів на виконання ухвал суду ксерокопії (скановані копії) документів про правосуб'єктність компанії Silvertax LTD та довіреностей не відповідають вимогам, встановленим Конвенцією для проставлення апостилю, оскільки з них неможливо встановити належність апостилю до відповідного документа; сертифікати надані без нотаріально засвідченого перекладу, що унеможливлює прийняття їх судом в якості доказу правосуб'єктності компанії Silvertax LTD; що стосується ксерокопій (сканованих копій) установчого договору і статуту компанії, то зазначені документи взагалі не можуть прийматися судом до уваги, оскільки стосуються іншої юридичної особи - компанії FIXTOMB LTD; установчий договір і статут (їх апостильовані копії) компанії Silvertax LTD суду не надавались та в матеріалах справи №916/2100/19 відсутні.
Крім того, посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 56, ч. 10 ст. 60 ГПК України, позивач зауважує, що надані ксерокопії (скановані копії) довіреностей від 13.06.2019 р. та від 31.10.2019 р. не можуть прийматися судом як документи, які посвідчують повноваження особи на представництво інтересів компанії Silvertax LTD, а надання зазначених довіреностей в ксерокопії (сканованій копії) унеможливлює встановлення факту їх справжності, цілісності та проставлення на них апостилю. Так, позивач стверджує, що сумніви щодо справжності, достовірності та цілісності цих документів (довіреності, проставленого на ній апостилю та нотаріально засвідченого перекладу) пов'язані з тим, що бланк нотаріального засвідчення підпису перекладача не має жодного відношення до довіреності від 13.06.2019 р. та її перекладу, оскільки на аркуші нотаріального засвідчення від 21.06.2019 р. нотаріусом Прискова І.Г. підпису перекладача Нарінської К.Ф. , доданого до довіреності від 13.06.2019 року, стоїть штамп нотаріусу Прискока І.Г., датований 12.08.2019 р., яким посвідчується довіреність в порядку передоручення на ім'я ОСОБА_18. Отже, з огляду на те, що довіреність, апостиль та нотаріально засвідчений переклад повинні бути цілісним документом (прошитим, пронумерованим та скріпленим печаткою нотаріуса), наявність зазначеного штампу від 12.08.2019 р. на аркуші нотаріального засвідчення, на думку позивача, свідчить про те, що нотаріальне засвідчення перекладу довіреності від 13.06.2019 р. не здійснювалось. Таким чином, за ствердженнями позивача, дана довіреність не є та не може бути доказом повноважень особи на представництво інтересів компанії Silvertax LTD на території України.
Також позивач додає, що як вбачається зі змісту довіреності від 13.06.2019 р. на ім'я Юрчак Миколи , вона видана строком на 1 рік, тобто до 13.06.2020 р., а відтак станом на момент поновлення господарським судом Одеської області провадження у справі № 916/2100/19 в жовтні 2020 р. строк дії даної довіреності, а отже й повноважень особи за цією довіреністю, - закінчився. Разом з тим позивач вказує, що з даних ксерокопій (сканованих копій) Витягів про надання правової допомоги вбачається, що договори про надання правової допомоги діють до 31.12.2023 р., а отже й відповідні особи мають право представляти інтереси компанії Silvertax LTD навіть після закінчення повноваження представника (довіреної особи), яка їх на це уповноважила. Між тим, як зауважує позивач, до заяви від 30.11.2020 р. не надано та матеріали справи № 916/2100/19 затвердження або визнання компанією Silvertax LTD повноважень осіб за угодами на представництво інтересів компанії Silvertax LTD після закінчення повноважень представника за довіреністю, а іншої довіреності, якою б продовжувались повноваження Юрчак Миколи, або надавались іншій особі повноваження здійснювати представництво компанії Silvertax LTD на території України, не надано. Таким чином, за ствердженнями позивача, надані адвокатом Сідельниковою О.Л. ксерокопії (скановані копій) документів не є та не можуть прийматися судом в якості належних та допустимих доказів підтвердження повноважень адвокатів на представництво компанії Silvertax LTD.
Крім того, як вказує позивач, з наданих адвокатом Сідельниковою О.Л. ксерокопій (сканованих копій) Витягів з угод про надання правової допомоги вбачається, що (угода) договір про надання правової допомоги, укладений між компанією Silvertax LTD, в особі представника Юрчака М.А., та адвокатом Русаковим С.О. датується 30.10.2019 р; (угода) договір про надання правової допомоги, укладений між компанією Silvertax LTD, в особі представника Юрчака М.А., та адвокатом Гришиним Станіславом Володимировичем (який не представляв інтереси компанії у справі № 916/2100/19) датується 13.05.2019 р. В той же час позивач звертає увагу, що предметом укладеної 13.05.2019 р. угоди (договору) про надання правової допомоги є надання правової допомоги клієнту у справі № 916/2100/19, в той час, як провадження у справі № 916/2100/19 відкрито 14.08.2019 р. (ухвала про залишення позову без руху від 25.07.2019 р.). Аналогічні положення щодо предмета договору, за ствердженнями позивача, містить й витяг з угоди (договору) про надання правової допомоги від 30.10.2019 р. - надавати правову допомогу у справі № 916/2100/19, що спростовує викладені у відзиві на позов доводи щодо поважності пропуску строків на його подачу (т. 1 а.с. 82). Таким чином, позивач вважає, що надані ксерокопії (скановані копії) документів без огляду їх оригіналів судом не є та не можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами правосуб'єктності компанії Silvertax LTD та наявності повноважень на представництво її інтересів.
08.12.2020 р. від представника відповідача - ТОВ "Термінал-7" до господарського суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання у справі № 916/2100/19 за відсутності представника відповідача через погане самопочуття.
Під час підготовчого засідання 08.12.2020 р. представник позивача просив суд оголосити перерву в підготовчому засіданні та надати час для ознайомлення з заявою Компанії Silvertax LTD про надання документів на виконання ухвали суду від 16.11.2020 р.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 08 грудня 2020 року по справі № 916/2100/19 було протокольно оголошено перерву до 10 грудня 2020 року о 12 год. 30 хв. згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.
10.12.2020 р. відповідачем - ТОВ "Термінал-7" подано до господарського суду заяву про відкладення підготовчого засідання у справі у зв'язку з перебуванням представника на самоізоляції через виявлення у її чоловіка РНК коронавірусу SARS CoV-2, який є подібним коронавірусу 2019-nCov.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2020 р. у справі № 916/2100/19 підготовче засідання відкладено на 24 грудня 2020 р.
Між тим розгляд справи у підготовчому засіданні 24.12.2020 р. не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Петрова В.С. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2020 р. у справі № 916/2100/19 підготовче засідання призначено на 18 січня 2021 р. о 10 год. 30 хв.
30.12.2020 р. від відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) на електрону адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання 18.01.2021 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EAZYCON.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2020 р. у справі № 916/2100/19 задоволено клопотання Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) про участь судовому засіданні, яке призначене на 18.01.2021 р., в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
Під час підготовчого засідання 18.01.2021 р. представником позивача - адвокатом Кліменко Ю.І. були надані письмові пояснення з урахуванням практики ВС України у справі № 916/667/18.
Крім того, позивач звернувся з клопотанням про витребування у відповідача - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) оригіналів установчих документів та доказів на представництво відповідача в суді. Протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні цього клопотання.
Також представником Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) було заявлено клопотання про проведення наступного судового засідання в режим відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2021 р. у справі № 916/2100/19 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 28 січня 2021 р.
Позивач, його представник та представник відповідача - ТОВ "Термінал-7" в судове засідання, призначене на 28.01.2021 р., не з'явились.
Наразі у судовому засіданні 28.01.2021 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 17 від 28.03.2016 р., учасниками Товариства були ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Ревітар Лімітед (Revitar Limited), яке є юридичною особою, зареєстрованою в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Згідно п. п. 6.1, 6.2 статуту ТОВ "Термінал-7", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 17 від 28.03.2016 р., статутний капітал Товариства складається з вартості вкладів його учасника. На дату затвердження цієї нової редакції статуту товариства, статутний капітал товариства становить 2000000,00 грн., що на дату державної реєстрації змін до установчих документів товариства № 15561050012042211 від 30.09.2015 року за офіційним. курсом, встановленим Національним Банком України (2152,7544 грн. за 100 доларів США) складало 92904,23 доларів США.
Згідно п. 6.3 статуту ТОВ "Термінал-7", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом № 17 від 28.03.2016 р., частка учасників у статутному капіталі товариства становить:
- ОСОБА_15 належить частка у розмірі 50% статутного капіталу товариства, що складає 1000000,00 грн.;
- ОСОБА_1 належить частка у розмірі 30% статутного капіталу товариства, що складає 600000,00 грн.
- Ревітар Лімітед (Revitar Limited) належить частка у розмірі 20% статутного капіталу товариства, що складає 400000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" № 18 від 10.08.2016 р. були проведені загальні збори учасників ТОВ "Термінал-7", на яких були прийняті наступні рішення:
1) про обрання ОСОБА_4 головою та ОСОБА_5 - секретарем загальних зборів ТОВ "Термінал-7";
2) про відчуження ОСОБА_1 своєї частки в розмірі 30% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 600000,00 грн. за ціною не більше, ніж 50000,00 доларів США, на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
3) про відчуження Ревітар Лімітед (Revitar Limited) своєї частки в розмірі 20% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 400000,00 грн. за ціною не більше, ніж 2417310,00 доларів США на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
4) про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" у зв'язку з відчуженням своєї частки в розмірі 30% в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) (реєстраційний номер НОМЕР_1);
5) про виключення Ревітар Лімітед (Revitar Limited) зі складу учасників ТОВ "Термінал-7" у зв'язку з відчуженням своєї частки в розмірі 20% в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) (реєстраційний номер НОМЕР_1);
6) про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки в розмірі 20% статутного капіталу ТОВ "Термінал-7" та надання згоди на продаж даної частки компанією Ревітар Лімітед (Revitar Limited) на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
7) про відмову ОСОБА_3 від переважного права придбання у ОСОБА_1 частки в розмірі 30% статутного капіталу ТОВ "Термінал-7" та надання згоди на продаж даної частки ОСОБА_1 на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);
8) про погодження умов та укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), (реєстраційний номер НОМЕР_1);
9) про погодження умов та укладення договору купівлі-продажу Ревітар Лімітед (Revitar Limited) частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" на користь Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) (реєстраційний номер НОМЕР_1);
10) про включення Компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер: НОМЕР_1, із зареєстрованим офісом за адресою: АДРЕСА_1 , до складу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" у зв'язку з купівлею частки в розмірі 50% статутного капіталу;
11) про затвердження розподілу часток в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" наступним чином:
- вклад Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), що є юридичною особою за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер: НОМЕР_1, із зареєстрованим офісом за адресою АДРЕСА_2 , становить 1000000,00 грн., що дорівнює 50% у статутному капіталі товариства;
- вклад ОСОБА_3 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_5 , виданий 7401, 05.07.2016 року, дійсний до 05.07.2025 р., постійно проживаючий в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , становить 1000000,00 грн., що дорівнює 50% у статутному капіталі товариства;
12) про внесення змін та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" шляхом викладення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" в новій редакції;
13) про уповноваження директора Товариства ОСОБА_6 провести організацію державної реєстрації нової редакції статуту товариства з правом передоручення третім особам та виконанням усіх інших дій, пов'язаних з такою перереєстрацією.
Також у вказаному протоколі № 18 зазначено, що всі учасники зборів не мають претензій до процедури їх проведення.
Вказаний протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" № 18 від 10.08.2016 р. посвідчено 10.08.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою А.О. та зареєстровано в реєстрі на № 375-378.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2016 р. між ОСОБА_1 (продавець) та Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7", відповідно до п. 2.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі товариства в розмірі 30% номінальною вартістю 600000,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, встановлених даним договором.
Відповідно до п. 2.2 договору покупець належним чином повідомлений про характер господарської діяльності та про фінансовий стан справ товариства на момент укладання даного договору.
За умовами п. 2.3 договору продавець гарантує, що на момент укладання даного договору відповідно до ч. 3 ст. 147 ЦК України частка в статутному капіталі товариства, яка продається за даним договором, продавцем сплачена повністю.
В п. 3.1 договору сторони погодили, що покупець набуває право власності на частку в статутному капіталі товариства, що продається за даним договором, з моменту підписання сторонами даного договору та внесення змін до статутних документів товариства та їх державної реєстрації у встановленому чинним законодавство України порядку.
Згідно п. 3.3 договору продавець зобов'язаний в момент підписання даного договору надати покупцю рішення про вихід із складу учасників товариства, протокол загальних зборів учасників товариства, яким розглянуті питання відчуження частки у статутному капіталі товариства, текст якого узгоджується з покупцем.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що продавець зобов'язаний: передати покупцю частку в статутному капіталі товариства на умовах та в строки, передбачені даним договором (п.п. 4.1.1); надати покупцю всі необхідні документи, що стосуються продажу частки у статутному капіталі товариства та здійснити всі дії, пов'язані з продажем частки у статутному капіталі товариства (п.п. 4.1.2); належним чином виконувати всі умови даного договору та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків (п.п. 4.1.3); дотримуватися умов конфіденційності даного договору (п.п. 4.1.4).
Продавець має право отримувати від покупця плату за частку в статутному капіталі товариства у відповідності з умовами даного договору (п.п. 4.2.1 п. 4.2).
Згідно п. 4.3 договору покупець зобов'язаний прийняти від продавця частку в статутному капіталі товариства на умовах та в строки, передбачені даним договором (п.п. 4.3.1); належним чином виконувати всі умови даного договору та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків (п.п. 4.3.2); дотримуватись умов конфіденційності даного договору (п.п. 4.3.3).
Відповідно до п. 5.1 договору вартість частки в статутному капіталі товариства, що продається продавцем за договором, становить 50000,00 доларів США.
За умовами п. 5.2 договору покупець здійснює оплату вказаної в п. 5.1 даного договору вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку покупця в день укладення даного договору.
В п. 5.3 договору сторони погодили, що зобов'язання покупця щодо перерахування грошових коштів вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з рахунку покупця.
За положеннями п. 5.4 договору платежі від третіх осіб є прийнятними для продавця, але з посиланнями на цей договір.
Згідно п. 6.1 договору зміна учасників товариства відбувається після здійснення її державної реєстрації.
Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що з моменту переходу до покупця права власності на частку в статутному капіталі товариства, яка продається за даним договором, згідно з п. 3.1 даного договору, продавець втрачає всі права та обов'язки по відношенню до товариства, які були обумовлені статутом товариства, як засновника та учасника товариства.
З моменту набуття покупцем права власності на частку в статутному капіталі товариства до покупця одночасно переходять всі права та обов'язки продавця, які належать продавцю як учаснику товариства( п. 6.3 договору).
Згідно п. 10.1 договору за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і даним договором. Сплата пені та штрафів, встановлених на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків за даним договором, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 10.2 договору у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати вартості частки у статутному капіталі товариства покупець сплачує продавцю неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який вона нараховується, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення. А у разі якщо до 18 години 00 хвилин 15.08.2016 року продавець не отримає в повному обсязі грошові кошти, належні до сплати за цим договором, і покупець не виконає в повному обсязі умови договору про наміри б/н від 28.07.2016 року, даний договір є таким, що припинив свою дію, починаючи з 18 години 01 хвилини 15.08.2016 року, при цьому покупець вважається таким, що відмовився від свого переважного права щодо купівлі частки, що відчужується за цим договором.
За умовами п. 10.5 договору спори, які виникають між сторонами під час виконання зобов'язань за даним договором, вирішуються шляхом переговорів, а у випадку не досягнення згоди - господарськими судами України.
В п. 12.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, крім випадків його припинення/розірвання, прямо встановлених цим договором.
За положеннями п. 12.5 договору всі доповнення, зміни, додатки до даного договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і належним чином підписані сторонами або їх повноважними представниками, і є невід'ємною частиною даного договору.
Враховуючи відчуження ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" від 10.08.2016 р., відповідно Компанія Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) введена до складу учасників вказаного Товариства. Так, 10.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою А.О. за № 15561050016042211 було зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Термінал-7", яким було закріплено відповідні зміни складу учасників цього товариства стосовно включення Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) до складу його учасників.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
Так, вищевказаний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
При цьому чинне на момент укладення спірного договору від 10 серпня 2016 року законодавство не встановлювало будь-яких особливостей щодо форми та змісту договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі господарських товариств, тому до таких договорів застосовуються загальні положення цивільного законодавства про купівлю-продаж.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу згідно з ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України можуть бути майнові права.
За ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Згідно із ч. 1 ст. 147 Цивільного кодексу України (в чинній на момент укладення договору від 10.08.2016 р. редакції) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства? (в чинній на момент укладення договору від 10.08.2016 р. редакції) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. Права власності на частку в статутному капіталі господарського товариства є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства? (в чинній на момент укладення договору від 10.08.2016 р. редакції) та статті 140 Цивільного кодексу України (в чинній на момент укладення договору від 10.08.2016 р. редакції) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Частинами 1, 2 статті 53 Закону України "Про господарські товариства? (в чинній на момент укладення договору від 10.08.2016 р. редакції) визначає перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, за умовами п. 5.2 договору покупець здійснює оплату вказаної в п. 5.1 даного договору вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку покупця в день укладення даного договору.
Таким чином, відповідач-1 зобов'язаний був сплатити вартість придбаної ним частки у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" в день укладення даного договору - 10.08.2016 року.
Водночас, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує про невиконання компанією Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) своїх зобов'язань за спірним договором купівлі-продажу частки від 10.08.2016 р. в частині сплати грошових коштів за придбану частку в розмірі 50000,00 дол. США, що є істотним порушенням умов спірного договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладанні вказаного договору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Виходячи за наведеного, чинним законодавством передбачена можливість розірвання договору саме у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Так, підставою для розірвання спірного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" від 10.08.2016 р. позивачем визначено невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати за придбану частку в розмірі 50000,00 дол. США.
При цьому господарський суд зазначає, що глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.
Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов'язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов'язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов'язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням.
Натомість у цій справі покупець отримав товар (частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.
Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).
Крім того, такий спосіб захисту як розірвання договору може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права.
Виконання судового рішення про стягнення з покупця майна, одержаного ним за договором, розірваним судом, може бути складнішим, ніж виконання судового рішення про стягнення коштів. Зокрема, майно може бути вже відчуженим добросовісній третій особі, щодо якої рішення суду про повернення майна від покупця не матиме значення і від якої це майно не можна буде витребувати в іншому судовому процесі. Натомість застосування способу захисту, встановленого частиною третьою статті 692 ЦК України, призводить до повного поновлення порушеного права продавця.
Під час виконання судового рішення про стягнення з покупця грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна у разі необхідності може бути накладений арешт на це майно (якщо воно збереглося у покупця), а за рахунок його реалізації може бути задоволено вимогу продавця як стягувача.
Відповідно до частини третьої статті 692 ЦК України продавець має право вимагати не тільки оплати товару (тобто стягнення грошових коштів у розмірі покупної ціни проданого майна), а й сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - це прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Такі висновки сформульовано в пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
У частині третій статті 692 ЦК України зазначений термін використано у другому значенні. Тобто під сплатою процентів за користування чужими грошовими коштами розуміється відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно зі статтею 625 ЦК України. Така відповідальність виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає в отриманні компенсації його майнових втрат, спричинених неналежним виконанням грошового зобов'язання. Подібні висновки сформульовано, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Отже, з вказаних положень чинного законодавства випливає, що в даному випадку у позивача у разі неотримання розрахунку за договором купівлі-продажу виникає право вимоги саме оплати вартості майна/частки у статутному капіталі та нарахування відсотків на суму боргу, а не розірвання договору, який по суті був виконаний позивачем. Адже, позивачем - ОСОБА_1 фактично було передано частку у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" покупцю - Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), про що свідчить нова редакцію статуту ТОВ "Термінал-7", в якій Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) включено до складу учасників ТОВ "Термінал-7", а також запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо складу учасників ТОВ "Термінал-7.
Таким чином, у цій справі позивач, пред'явивши позовну вимогу про розірвання спірного договору, обрав неналежний спосіб захисту свого права у разі його порушення. Поряд з цим в даному випадку суд застосовує згідно ст. 236 Господарського процесуального кодексу України правову позицію у подібних правовідносинах, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі № 916/667/18, до перегляду якої господарським судом Одеської області ухвалою суду від 21.02.2020 р. зупинялося провадження у даній справі № 916/2100/19.
Так, в пунктах 7.40 - 7.52 вказаної постанови ВП ВС від 08.09.2020 р. зазначено, що позивачем при пред'явленні позовної вимоги про розірвання договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України обрано неналежний спосіб захисту свого права, і у такому разі слід застосувати частину третю статті 692 цього Кодексу, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами і не може вимагати розірвання договору. Цей висновок має загальний характер, тому з огляду на подібність підлягає застосовуванню до спірних правовідносин, незалежно від встановлених обставин щодо здійснення розрахунків сторонами договору.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для дослідження наявних в матеріалах справи доказів стосовно проведення розрахунків між сторонами по справі.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" у частині рішень з питань №№ 2, 4, 8, 10 та 11 порядку денного, то господарський суд звертає увагу, що розірвання договору саме по собі не має наслідком ані повернення позивачу майна, яке було передано на виконання розірваного договору без зустрічного задоволення, ані виникнення в позивача права власності на це майно, а є підставою для виникнення обов'язку відповідачів повернути це майно.
При цьому господарський суд стосовно застосування частини четвертої статті 653 ЦК України, за якою сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, зазначає наступне. По-перше, як було встановлено, у спірних правовідносинах вимога про розірвання договору є неналежним способом захисту прав продавця. По-друге, у разі, якщо б розірвання договору в цій справі було би можливим, то припущення, що сторона договору, яка його виконала, але не одержала від другої сторони зустрічного задоволення, в разі розірвання договору позбавляється як можливості вимагати виконання обов'язку з договору, так і можливості вимагати повернення того, що було виконано цією стороною під час дії договору, означає позбавлення такої сторони будь-якого захисту. Одержання другою стороною того, що було виконано під час дії договору, не можна кваліфікувати як збитки, завдані зміною або розірванням договору (частина п'ята статті 653 ЦК України), оскільки прийняття виконання другою стороною було правомірним, здійсненим на підставі чинного договору. Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тому, на відміну від визнання судом недійсним оспорюваного договору, розірвання судом договору створює правові наслідки лише на майбутнє, зокрема за певних умов і можливість вимагати повернення того, що було виконано під час дії договору.
Отже, частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому, якщо договором було передбачено інші зобов'язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов'язання припиняються на майбутнє.
Якщо ж зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України).
Договір, за яким одна сторона зобов'язується передати другій стороні певне майно, є правовою підставою для набуття другою стороною переданого їй майна. У разі розірвання такого договору правова підстава набуття другою стороною майна відпадає.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, якщо договір, на підставі якого друга сторона набула право власності на майно, розірвано, то друга сторона автоматично не втрачає права власності на це майно, а перша сторона не набуває права власності. При цьому відповідно до статті 392 ЦК України саме власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому позовна вимога про визнання права власності на майно не відповідає належному способу захисту права особи, яка право власності на це майно не набула. Водночас унаслідок розірвання договору, на виконання якого одна сторона передала майно, не одержавши зустрічного задоволення, виникає зобов'язання, за яким друга сторона повинна повернути майно першій стороні у володіння і у власність, а перша сторона має кореспондуюче право вимагати виконання цього обов'язку.
Способом захисту позивача в цьому разі є примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Позовна вимога про стягнення майна з відповідача на підставі приписів глави 83 ЦК України відповідає такому способу захисту.
У цій справі майном, яке передано відповідачу за спірним договором, є частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю є підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (підпункт "е" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Наразі господарський суд зауважує, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 за провадженням № 12-88гс19).
Господарський суд також звертає увагу, що відповідно до законодавства, яке було чинним на час проведення загальних зборів ТОВ "Термінал-7" (10 серпня 2016 року), статут товариства з обмеженою відповідальністю мав містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника (статті 4, 51 Закону України "Про господарські товариства", абзац другий частини першої статті 143 ЦК України).
Внесення змін до статуту товариства, зокрема щодо складу учасників та розмірів їх часток, здійснюється за рішенням загальних зборів товариства (пункт "б" статті 41, стаття 59 Закону України "Про господарські товариства", пункт 2 частини четвертої статті 145 ЦК України). Отже, в разі зміни складу учасників або розміру їх часток товариство в особі загальних зборів було зобов'язано прийняти рішення про внесення змін до статуту товариства на підставі волевиявлення учасника товариства та набувача частки про передання частки. Таке волевиявлення могло міститися, зокрема, у заяві учасника товариства та набувача частки, або могло бути доведено до відома товариства іншим чином.
Рішення товариства про внесення змін до статуту товариства та його статут були, серед іншого, підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 2, 8 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). З моменту внесення відповідних змін до зазначеного Реєстру рішення товариства про внесення змін до статуту товариства вичерпувало свою дію.
У разі відчуження учасником товариства своєї частки у статутному капіталі товариства законом не було передбачено ані погодження товариством такого відчуження, ані прийняття набувача частки до складу учасників товариства. Отже, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" за пунктами №№ 2, 4, 8, 10, 11 порядку денного про погодження рішення ОСОБА_1 відступити належну їй частку в статутному капіталі та про включення компанії Silvertax LTD до складу учасників ТОВ "Термінал-7" не спричинило юридичних наслідків щодо зміни складу учасників цього товариства. Такі зміни у складі учасників відбулися не внаслідок прийняття рішення загальними зборами учасників товариства, а внаслідок звернення продавця та покупця частки до цих зборів, тобто внаслідок доведення їхнього волевиявлення до відома інших учасників, які із цього моменту мають вважати покупців учасниками товариства. У зв'язку із цим надалі були внесені зміни до статуту та здійснена реєстрація відповідних змін, які мають значення для третіх осіб. Тому оскарження рішень загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" за пунктами №№ 2, 4, 8, 10, 11 порядку денного не може призвести до захисту прав колишнього учасника цього товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі № 916/667/18.
Крім того, оскільки за висновком господарського суду позовна вимога про розірвання спірного договору в цій справі не підлягає задоволенню, то немає підстав і для задоволення спрямованої на повернення позивачці часток у статутному капіталі ТОВ "Термінал-7" позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" у частині рішень з питань №№ 2, 4, 8, 10, 11 порядку денного.
Щодо клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
Визначення поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Положеннями п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" про розірвання договору та скасування рішення загальних є необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Поряд з цим 26.01.2021 р. представник відповідача-1 звернувся до господарського суду з клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2244/21), в якому відповідачем-1 зазначено про понесення Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розмірі 203996,20 грн.
За п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Так, представником відповідача-1 у відзиві на позовну заяву від 21.11.2019 р. (вх. № 24058/19) було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, перекладу заяв і клопотань по суті спору, транспортних витрат та іншого у розмірі 150000,00 грн. Водночас, у клопотанні від 26.01.2021 р. представником відповідача-1 зазначено про понесення витрат, пов'язаних із розглядом справи, у розмірі 203996,20 грн. При цьому на підтвердження вказаних витрат до матеріалів справи надано копії витягів з договорів про надання правової допомоги від 13.05.2019 р. (щодо адвоката Гришина С.В.), від 01.12.2019 р. (щодо адвоката Русакова С.О.), від 13.01.2020 р. (щодо адвоката Сідельникової О.Л.), а також копії двох квитанцій до прибуткового касового ордеру № 04/12-20 від 04.12.2020 р., копію довідки про оплату за вчинені нотаріальні дії від 04.12.2020 р., копію інвойсу № 1057 (без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову) та копію платіжного доручення від 14.12.2020 р. Також до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 18.04.2011 р. та ордеру серія ЗП № 088575 від 20.11.2019 р. щодо адвоката Гришина С.В.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.11.2018 р. та ордеру серія АР № 1006206 від 25.11.2019 р. щодо адвоката Русакова С.О.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16.07.2019 р. та ордеру серія АР № 1008276 від 13.01.2020 р. щодо адвоката Сідельникової О.Л.
Як вбачається зі змісту витягів з договорів про надання правової допомоги, укладених 13.05.2019 р., 01.12.2019 р., 13.01.2020 р. між Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) (замовник) та адвокатами Гришиним Станіславом Володимировичем, Русаковим Сергієм Олександровичем та Сідельниковою Оленою Леонідівною (адвокати), які є ідентичними по змісту, відповідно до п. 1.1 договорів замовник доручає, а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов'язки представляти інтереси клієнта, та надавати юридичні послуги (правову допомогу) останньому, а саме: у випадку кримінального переслідування здійснювати захист "клієнта" у кримінальних справах як потерпілого, цивільного позивача, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або засудженого у порядку, передбаченому Кримінально - процесуальним Кодексом України та чинним кримінально - процесуальним законодавством; надавати правову допомогу "клієнтові" у випадку притягнення його до адміністративної відповідальності у порядку, передбаченому Кодексом України, про адміністративні правопорушення та чинним законодавством України про адміністративну відповідальність; надавати правову допомогу "клієнтові" під час допиту його як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами у порядку передбаченому ст. 59 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-12/2009 від 30 вересня 2009 р. за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_17 щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу); незалежно від характеру правовідносин "клієнта" з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднання громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень надавати "клієнтові" допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, які він потребує, у порядку передбаченому ст. 59 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-12/2009 від 30 вересня 2009 р. за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_17 щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу); надавати правову допомогу клієнту у справі № 916/2100/19.
Пунктом 2 договорів визначені обов'язки адвокатів, а саме: здійснювати представництво інтересів замовника в усіх державних та недержавних, колективних та приватних, громадських органах, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, перед фізичними та юридичними особами; вести від імені замовника будь-які справи з усіх питань в усіх установах, організаціях, підприємствах України, незалежно від форм власності та підпорядкування (у тому числі в усіх органах державної влади України, в прокуратурі України, служби безпеки України, органах державної податкової адміністрації (інспекції) України, органах внутрішніх справ України, органах юстиції України, усіх органах дізнання, в усіх органах досудового слідства, в усіх органах виконавчої служби та будь-яких інших); вести від імені замовника з усіх питань будь-які справи по виконавчому провадженню в усіх органах виконавчої служби України; здійснювати представництво інтересів замовника в правоохоронних органах та вести від імені замовника з усіх питань будь-які цивільні, кримінальні, адміністративні та господарські справи в усіх судових установах, в тому числі в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах, в судах апеляційної інстанції, Верховному суді; використовувати усі передбачені законом засоби захисту прав а законних інтересів "клієнта".
В п. 3 договорів сторони передбачили, що в межах цього договору замовник наділяє адвоката усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, укладення мирової угоди, оскарження рішень і ухвал суду, з правом вимагати виконання рішень, ухвал, постанов суду, з правом подання виконавчих документів до стягнення, оскарження дій державних виконавців, з правом знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справах, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення суду, подавати доводи, міркування та заперечення, з усіх питань, що виникають в ході судових процесів, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судових процесів, подавати справи у товариський або третейський суд, а також користуватись іншими процесуальними правами, наданими законом(п. 3.1); клієнт зобов'язується оплатити послуги адвоката у розмірах, передбачених п. 4 даного договору, а також не перешкоджати виконанню адвокатом своїх обов'язків за цим договором.
Згідно п. 7.1 договорів останні вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.
В п. 7.2 договорів передбачено, що строк цих договорів починає свій перебіг з моменту їх підписання та діють до 31 грудня 2023 року.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
В ч. 4, 5, 7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи копії витягів з договорів про надання правової допомоги від 13.05.2019 р. (щодо адвоката Гришина С.В.), від 01.12.2019 р. (щодо адвоката Русакова С.О.), від 13.01.2020 р. (щодо адвоката Сідельникової О.Л.) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Натомість відповідачем-1 не виконані вимоги ч. 3 ст. 126 ГПК України щодо детального опису виконаних адвокатами робіт та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги. В умовах наданих до суду витягів з договорів про надання правової допомоги взагалі відсутні вказівки про оплату послуг, їх розмір та порядок визначення такого розміру. Будь-яких доказів на підтвердження розміру наданих адвокатами послуг та їх вартості, обсягу виконаних робіт матеріали справи не містять, зокрема, відповідних актів наданих послуг з детальним описом виконаних адвокатами робіт та їх вартістю відповідачем-1 до суду не надано. Поряд з цим відповідачем-1 у заявленому клопотанні взагалі не вказано в якому розмірі були понесені витрати на професійну правничу допомогу. До того ж в наведеному відповідачем-1 у відзиві на позов попередньому розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи, на суму 150000,00 грн. також не вказано розмір конкретний розмір витрат саме на правничу допомогу.
Тим самим відповідачем-1 не доведено фактичного обсягу надання адвокатами правничої допомоги за представництво інтересів відповідача-1 та розміру витрат на правничу допомогу у даному спорі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що клопотання відповідача саме про відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо стосується вимог про відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які складаються з витрат на отримання, перекладу та надання доказів, які підтверджують правосуб'єктність компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) в розмірі 7000,00 дол. США, що станом на день здійснення оплати за курсом НБУ 27,9666 грн. за 1 дол. США еквівалентно195766,20 грн., а саме, що пов'язані з отриманням свідоцтв щодо місцезнаходження, установчих документів, свідоцтв про реєстрацію Компанії Silvertax LTD, а також 8200,00 грн. на здійснення нотаріально посвідченого перекладу вказаних документів на загальну суму 203966,20 грн., суд зазначає наступне.
За змістом статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Як вбачається з доданих до клопотання про відшкодування вказаних витрат, на підтвердження факту їх понесення заявником до суду надані наступні докази: копію двох квитанцій до прибуткового касового ордеру № 04/12-20 від 04.12.2020 р., копію довідки про оплату за вчинені нотаріальні дії від 04.12.2020 р., копію інвойсу № 1057 та копію платіжного доручення від 14.12.2020 р. Водночас, господарський суд зауважує, що подані відповідачем-1 копії інвойсу № 1057 та платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 14.12.2020 р. не приймаються до судом до уваги, оскільки не оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на відсутність нотаріально засвідченого перекладу на українську мову. До того ж зі змісту вказаного платіжного доручення від 14.12.2020 р. вбачається сплата Юрчаком Миколою Анатолійовичем грошових коштів в розмірі 7000,00 дол. США на рахунок Компанії Interconsus Ltd, яка не має жодного відношення до даної судової справи. Наразі господарський суд зауважує, що заявником у поданому клопотанні зазначено про понесення 7000,00 дол. США на отримання, перекладу та надання доказів, що підтверджують правосуб'єктність компанії, що підтверджується інвойсами № 1057 та № 1058, натомість до матеріалів справи надано копію інвойсу № 1057 на суму 4500,00 тис. євро, а не на суму 7000,00 дол. США, при цьому копію ж іншого інвойсу № 1058 до суду не надано.
Крім того, із наданих відповідачем-1 копій двох квитанцій до прибуткового касового ордеру № 04/12-20 від 04.12.2020 р. вбачається здійснення оплати Юрчак М. 2850 грн. на користь ТОВ „Ерідан 2002", хоча відомості щодо здійснення ним перекладу документів в межа цієї справи відсутні. Тому віднесення вказаних сум до витрат Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), пов'язаних саме із розглядом даної справи № 916/2100/19, є безпідставним.
Також судом не приймається до уваги як доказ понесених Компанією Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) витрат довідка про оплату за вчинення нотаріальної дії від 04.12.2020 р., з якою вбачається сплата Нарінською К.Ф. 2500 грн., а не відповідачем-1.
До того ж, відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву від 21.11.2019 р. наведено попередній розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи, на суму 150000,00 грн., які складаються із витрат на правову допомогу, перекладу заяв і клопотань по суті спору, транспортних витрат та іншого, не зазначивши при цьому який саме попередній розмір витрат на правову допомогу відповідач-1 планує понести. Натомість у поданому 26.01.2021 р. клопотанні розмір витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, вказано в сумі 203996,20 грн., тобто в розмірі, що істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а саме 150000,00 грн.
Згідно положень ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Наразі відповідачем не зазначено про неможливість передбачення відповідних витрат на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, хоча надання належно засвідчених копій установчих документів Компанії є процесуальним обов'язком відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на позивача обов'язку з відшкодування Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, в розмірі 203996,20 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" про розірвання договору та скасування рішення загальних зборів відмовити.
2. Клопотання Компанії Silvertax LTD (Сілвертакс ЛТД) про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено та підписано 08 лютого 2021 р.
Суддя В.С. Петров