просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
02 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/399/20
Провадження №17/913/399/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ», м. Рівне
до Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області,
за участю заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків
про стягнення 443952,23 грн.
Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.
У засіданні брали участь:
від прокуратури: Хольченков А.О., прокурор Харківської обласної прокуратури, службове посвідчення №057299 від 09.10.2020;
від ПСО ДАС України: представник не прибув;
від позивача: Коротенко О.І., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/1272 від 28.11.2017, довіреність б/н від 05.06.2020;
від відповідача: представник не прибув.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ» (позивач у справі) звернулось з позовною заявою від 02.07.2020 б/н до Новоайдарської обласної санаторної школи (відповідач у справі) про стягнення 443952,23 грн, з яких: 361660,72 грн заборгованість за договором позики товару (безвідсотковий) №4 від 28.02.2020 та 82291,51 грн заборгованість за договором позики товару (безвідсотковий) №18 від 03.04.2020.
Ухвалою суду від 03.08.2020, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 27.08.2020 суд допустив до участі у справі Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, продовжив відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву на позов в строк до 11.09.2020, а позивачу встановив строк для подачі відповіді на відзив по 14.09.2020 (включно), призначив підготовче засідання.
01.09.2020 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позов від 25.08.2020 №191, в якому останній визнав заборгованість з оплати вартості величини спожитої теплової енергії за січень -
лютий 2020 року в сумі 443952,23 грн за спожиті 229,39 Гкал.
Щодо заборгованості з оплати вартості величини спожитої теплової енергії за березень - квітень 2020 року в сумі 443952,23 грн за спожиті 229,39 Гкал відповідач зазначив, що вказану суму не має можливості задовольнити, оскільки Департамент освіти і науки Луганської області Державної адміністрації не задовольнив прохання про коригування грошових асигнувань по КФК 0611040 з КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» у сумі 2731273 грн.
Ухвалою від 17.09.2020 суд зупинив провадження у справі № 913/399/20 до набрання законної сили рішеннями Господарського суду Луганської області у справах №913/281/20 та №913/518/20, предметом позову в яких було визнання недійсними договору позики товару (безвідсотковий) №4 від 28.02.2020 (далі - Договір № 4) та 82291,51 грн заборгованість за договором позики товару (безвідсотковий) №18 від 03.04.2020 (далі - Договір № 18), укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР СВ» та Новоайдарською обласною санаторною школою.
Судом з'ясовано, що рішенням Господарського суду Луганської області від 20.10.2020 у справі №913/281/20 визнано недійсним договір №4. Вказане рішення набрало чинності 07.11.2020.
Також рішенням Господарського суду Луганської області від 07.12.2020 у справі №913/518/20 визнано недійсним договір №18. Вказане рішення набрало чинності 29.12.2020.
Ухвалою від 04.01.2021 суд поновив провадження у справі № 913/399/20 та призначив підготовче засідання на 15.01.2021.
14.01.2021 до відділу документального забезпечення суду від Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області надійшов лист від 11.01.2021 №33/2-43 вих-21, в якому посилаючись на рішення Господарського суду Луганської області від 20.10.2020 у справі №913/281/20 та рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2020 у справі №913/518/20, зазначила, що вимога позивача про стягнення заборгованості за договорами, які визнані судом недійсними, не підлягає задоволенню.
Прокуратура вказує, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передачі відповідачу саме такої кількості теплової енергії, а також не обґрунтовано підстави нарахування спожитої теплової енергії у вказаному обсязі, тому просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 15.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача від 11.01.2021 №б/н про зміну «підстав» позову. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021.
В судове засідання 02.02.2021 прибули повноважні представники позивача та прокуратури.
Відповідач та Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України не скористалися правом участі в вказаному судовому засіданні, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.
28.02.2020 між ТОВ «ПАРТНЕР СВ», як Позикодавцем (далі - позивач) та Новоайдарською обласною санаторною школою, як Позичальником (далі - відповідач) укладено Договір №4.
Згідно з п. 1.1 Договору №4 Позикодавець мав передати Позичальникові безпроцентну позику у вигляді продукції (теплова енергія) в кількості 186,87 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю, на суму 361660,72 грн, а Позичальник зобов'язався повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.
Відповідно до п. 2.1 Договору №4 Позикодавець зобов'язаний перерахувати Позичальникові на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів.
Повернення зазначеної в договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку). Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково (п. 2.2 Договору №4).
Згідно з Актом здачі-приймання робіт (послуг) №ПР-0000002 від 05.06.2020 Замовник - Новоайдарська обласна санаторна школа прийняла роботи (послуги) з виробництва та постачання теплової енергії в кількості 186,87 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю на суму 361660,72 грн.
Крім того, 03.04.2020 між ТОВ «ПАРТНЕР СВ», як Позикодавцем та Новоайдарською обласною санаторною школою, як Позичальником укладено
Договір №18.
Згідно з п.1.1 Договору №18 Позикодавець передає Позичальникові безпроцентну позику у вигляді продукції (теплова енергія) в кількості 42,52 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю, на суму 82291,51 грн, а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.
Відповідно до п. 2.1 Договору №18 Позикодавець зобов'язаний перерахувати позичальникові на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів.
Повернення зазначеної в договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку). Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково (п.2.2 Договору №18).
Згідно з Актом здачі-приймання робіт (послуг) №ПР-0000003 від 05.06.2020 Замовник - Новоайдарська обласна санаторна школа прийняла роботи (послуги) з виробництва та постачання теплової енергії в кількості 42,52 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю на суму 82291,51 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив заборгованість за вказаними договорами, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача вартісну величину спожитої теплової енергії за березень - квітень 2020 року, яка була витрачена на житлово-комунальні послуги (опалення) відповідача в обсязі 443952,23 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 25.08.2020 №191 заперечив проти вимог позивача з підстав викладених вище.
Прокурор просить відмовити у задоволені повних вимог з підстав викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимогу про стягнення з відповідача 361660,72 грн боргу за теплову енергію (виробництво та постачання) на опалення приміщень школи за березень 2020 року позивач обґрунтовує дією Договору №4, а вимогу про стягнення з відповідача 82291,51 грн боргу за теплову енергію (виробництво та постачання) на опалення приміщень школи за березень 2020 року позивач обґрунтовує дією Договору №18.
Разом із тим, рішеннями Господарського суду Луганської області від 20.10.2020 у справі №913/281/20 та від 07.12.2020 у справі №913/518/20 визнано недійсними договори позики №4 та №18.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом враховується, що рішення Господарського суду Луганської області від 20.10.2020 у справі №913/281/20 та від 07.12.2020 у справі №913/518/20 набрали законної сили 07.11.2020 та 29.12.2020 відповідно. Враховуючи зазначене, встановлені цими рішеннями обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони та не підлягають доведенню повторно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у березні 2020 року сторони не знаходились у договірних відносинах з виробництва та постачання теплової енергії. Отже, посилання позивача саме на укладення та дію Договорів, як на підставу стягнення боргу за спожиту теплову енергію є безпідставним.
Крім того, в рішеннях суд дійшов висновку, що Договори позики товару (безвідсоткової) №4 від 28.02.2020 та №18 від 03.04.2020 є удаваними правочинами, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу товару з розстроченням платежу. Однак, вказані договори були укладені з порушенням чинного законодавства, що і стало підставою для визнання їх недійсними.
У судовому засіданні під час судових дебатів представник позивача посилаючись на зазначені вище судові рішення, якими визнанні недійсними договори №4 та №18 просив застосувати наслідки недійсності цих договорів, тобто реституцію.
Разом з тим, у задоволенні раніше поданої заяви позивача про зміну підстав позову, яка містила аналогічну вимогу, судом було відмовлено з підстав заявлення позивачем нової вимоги.
Суд звертає увагу, що застосування наслідків недійсності правочину в разі наявності відповідного рішення суду, здійснюється або одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, або у вигляді самостійної вимоги в окремому позові.
З поданого позивачем позову вбачається, що в обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на укладення договорів №4 та №18 та їх невиконання відповідачем, а предметом позову є стягнення вартісної величини спожитої теплової енергії за березень-квітень 2020 року, яка була витрачена на житлово-комунальні послуги (опалення) відповідача в сумі 443952,23 грн.
Разом з тим, з огляду на визнання вказаних договорів недійсними відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ст.ст.232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2020.
Суддя О.С. Фонова