Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
11 лютого 2021 рокуСправа № 912/392/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М., розглянувши заяву №б/н від 04.02.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР"
про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" (далі - ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР"), код ЄДР 36369434, бульвар Дружби народів, 19, поверх 4, м. Київ, 01042 (адреса для листування: пров. Рильський, 4, поверх 6, м. Київ, 01001)
до відповідача: Фермерського господарства "МІФ" (далі - ФГ "МІФ"), код ЄДР 23687270, вул. В.Чорновола, 21, кв. 10, м. Кропивницький, 25006
про зобов'язання виконати обов'язок щодо поставки товару в натурі та стягнення штрафних санкцій в розмірі 6 846 592,14 грн
09.02.2021 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" до ФГ "МІФ" із вимогами:
1. Зобов'язати ФГ "МІФ" поставити ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" соняшник врожаю 2020 року українського походження у кількості 5000 тонн на умовах, що визначені у Договорі поставки № 500005327 від 11.06.2020 року, укладеному між ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" і ФГ "МІФ".
2. Стягнути з ФГ "МІФ" на користь ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" штраф за Договором поставки №500005327 від 11.06.2020 в розмірі 5 102 095,00 грн (п'ять мільйонів сто дві тисячі дев'яносто п'ять гривень нуль копійок).
3. Стягнути з ФГ "МІФ" на користь ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" пеню за Договором поставки №500005327 від 11.06.2020 в розмірі 1 744 497,14 грн (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто сім гривень чотирнадцять копійок).
4. Стягнути з ФГ "МІФ" на користь ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" понесені ним судові витрати у загальному розмірі 196 827,74 грн (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень сімдесят чотири копійки).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.06.2020 між ним та ФГ "МІФ" було укладено Договір поставки № 500005327 (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити соняшник врожаю 2020 року українського походження (далі - "Товар") на умовах, викладених у цьому Договорі. Відповідач не поставив позивачу Товар у строк, встановлений у п. 3.1 Договору, внаслідок чого відповідно до положень ст. 622 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст. ст. 193, 234 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п. п. 7.2, 7.3, 7.5 Договору у ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" виникло право стягнути з ФГ "МІФ" штрафні санкції, передбачені у п. п. 7.2, 7.3 Договору, а також право вимагати виконання Відповідачем його обов'язку щодо поставки Товару.
Разом з позовною заявою ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" подало заяву №б/н від 04.02.2021 про забезпечення позову, у якій містяться вимоги:
1. Накласти арешт на все належне Фермерському господарству "МІФ" (ідентифікаційний код 23687270; місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця В'ячеслава Чорновола, 21, квартира 10) нерухоме майно, у тому числі комплекс будівель загальною площею 6237,9 кв.м., розташований за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, селище Костянтинівка, вулиця Центральна, 14 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1045452135240), рухоме майно, у тому числі, усе виробниче обладнання елеватора у кількості 67 одиниць, розташоване за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, селище Костянтинівка, вулиця Центральна, 14; комбайн зернозбиральний САSЕ ІН АF 5088 (номер об'єкта: 73247476, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 ; шасі № НОМЕР_3 , рік випуску 2011, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 , видане ДІСГ в Кіровоградській області 01.08.2013 року); комбайн зернозбиральний САSЕ 5088 (номер об'єкта: НОМЕР_5 , номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_7 , рік випуску 2009, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_8 , видане ІДТН у Новоукраїнському районі 06.09.2010 року); навантажувач JСВ 535-95 (номер об'єкта: НОМЕР_9 , номер державної реєстрації: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , заводський № НОМЕР_11 , двигун № НОМЕР_12 , рік випуску 2010, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_13 , видане ІДТН у Новоукраїнському районі 19.10.2011 року); обприскувач самохідний Tecnoma Laser Novatop 3228/14HLE (номер об'єкта: 16420/РR32400305, номер державної реєстрації: НОМЕР_14 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , заводський № НОМЕР_15 , шасі № НОМЕР_15 , рік випуску 2012, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_16 , видане ДІСГ в Кіровоградській області 04.03.2013 року); трактор колісний САSЕ РUМА 195 (номер об'єкта: НОМЕР_17 , номер державної реєстрації: НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_18 , заводський № НОМЕР_17 , двигун № НОМЕР_19 , рік випуску 2008, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_20 , видане ІДТН у Новоукраїнському районі 15.07.2011 року); трактор САSЕ ІН МХ 255 (номер об'єкта: ZАRZ06979, номер державної реєстрації: НОМЕР_21 , реєстраційний номер НОМЕР_21 , заводський № НОМЕР_22 , двигун № НОМЕР_23 , рік випуску 2010, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_24 , видане ДІСГ в Кіровоградській області 03.01.2013 року); трактор САSЕ ІН Мagnum 340 (номер об'єкта: НОМЕР_25 , номер державної реєстрації: НОМЕР_26 , реєстраційний номер НОМЕР_26 , заводський № НОМЕР_27 , двигун № НОМЕР_28 , рік випуску 2014, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_29 , видане ДІСГ в Кіровоградській області 27.11.2014 року); трактор ХТЗ 17221-09 (номер об'єкта: 325, номер державної pеєстрації: НОМЕР_30 , реєстраційний номер НОМЕР_30 , заводський № НОМЕР_31 , двигун № НОМЕР_32 , рік випуску 2008, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_33 , видане 02.09.2008 року); жатку кукурузну МФ1218 з комплектом 12031 (номер об'єкта: МF0576, інвентарний номер 109, заводський номер МF 0576); жатку кукурузну ОЛІМАС ДРАГО 8-рядну №205211 (номер об'єкта: 205211, інвентарний номер 151, заводський номер НОМЕР_34 ); культиватор універсальний АК-9,7 (номер об'єкта: 221, інвентарний номер 183, заводський номер 221); культиватор Есоlotiger 530 (номер об'єкта: JFH0047444, інвентарний номер 159, заводський номер НОМЕР_35 ); культиватор II 40 ТІGER МАТЕ (номер об'єкта: JFН0051696, інвентарний номер 169, заводський номер НОМЕР_36 ); оприскувач причіпний СМ+Тwin Force 2200/18 НАRDI (номер об'єкта: 17388, інвентарний номер 145, заводський номер НОМЕР_37 ); подрібнювач RМ 400 (номер об'єкта: 110610, інвентарний номер НОМЕР_38 , заводський номер НОМЕР_39 ); розкидач мінеральних добрив МХ Л 300 (номер об'єкта: 339, інвентарний номер 171, заводський номер 339), сівалку вакуумну точного висіву МЕТРО МТР (номер об'єкта: 119670287, інвентарний номер 147, заводський номер 119670287); сівалку 1780 вакуумну (8 рядів) - міжряддя 70 см (номер об'єкта: 1А01780RААJ740137, інвентарний номер 185, заводський номер НОМЕР_40 ); сівалку зернову 40 рядну GР РFН-2000 (номер об'єкта: 7774В, інвентарний номер 166, заводський номер 7774В); сівалку зернову Great Plains 3S 4000F19,0 (номер об'єкта: GР-YY2448, інвентарний номер 148, заводський номер GР-YY2448); агрегат ґрунтообробний комбінований САRRIER CR 650 (номер об'єкта: 2811, інвентарний номер 137, заводський номер 2811); зерносушилку FSN15/138 N/D=2.5 (номер об'єкта: 20573, інвентарний номер 130, заводський номер 20573), та грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та понесених судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" у розмірі 7 043 410,88 грн (сім мільйонів сорок три тисячі чотириста десять гривень вісімдесят вісім копійок).
2. Накласти арешт на насіння соняшнику врожаю 2020 року українського походження у кількості 5000 тонн, яке належить Фермерському господарству "МІФ" (ідентифікаційний код 23687270; місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця В'ячеслава Чорновола, 21, квартира 10), відповідає вимогам щодо якості, визначеним у п. 2.2 Договору поставки №500005327 від 11.06.2020 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" і Фермерським господарством "МІФ", або фактична якість якого є кращою, ніж та, що визначена у п. 2.2 Договору поставки №500005327 від 11.06.2020 року, у тому числі те насіння соняшнику, що зберігається на зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОКОМТРАНС" (ідентифікаційний код 38095277) за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківськнй район, місто Помічна, вулиця Гагаріна, 56а, і на елеваторі Фермерського господарства "МІФ" (ідентифікаційний код 23687270) за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, селище Костянтинівка, вулиця Центральна, 14, та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОКОМТРАНС" (ідентифікаційний код 38095277; місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, вулиця Руслана Слободянюка, 213-В, офіс 3), його посадовим особам, службовим особам, працівникам, уповноваженим особам і Фермерському господарству "МІФ" (ідентифікаційний код 23687270; місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця В'ячеслава Чорновола, 21, квартира 10), його посадовим особам, службовим особам, працівникам, уповноваженим особам оформляти будь-які документи щодо передачі цього насіння будь-яким третім особам, крім передачі на виконання судових рішень в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" (ідентифікаційний код 36369434; місцезнаходження: 01042, місто Київ, бульвар Дружби народів, 19, поверх 4), що набрали законної сили.
3. Копію ухвали про забезпечення позову надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" для листування: 01001, місто Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6, а також для виконання Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОКОМТРАНС" (ідентифікаційний код 38095277; місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, вулиця Руслана Слободянюка, 213-В, офіс 3) на адресу його місцезнаходження і на адресу розташування його зернового складу: 27030, Кіровоградська область, Добровеличківський район, місто Помічна, вулиця Гагаріна, 56а, та Фермерському господарству "МІФ" (ідентифікаційний код 23687270; місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця В'ячеслава Чорновола, 21, квартира 10) на адресу його місцезнаходження і на адресу розташування його елеватора: 27174, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, селище Костянтинівка, вулиця Центральна, 14.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІРМУЛ" зазначає таке.
Як свідчать відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі -"ДРРПНМ") та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - "ДРОРМ"), у Відповідача наявний значний обсяг боргових зобов'язань. З цих реєстрів Позивачу стало відомо про те, що у ФГ "МІФ" наявні боргові зобов'язання перед Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - "АТ "ПУМБ") за 2 кредитними договорами на загальну суму 50 000 000 грн, а також перед Приватним підприємством "МІРАЖ" (ідентифікаційний код 30048772) (далі також - "ПП "МІРАЖ"), що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є пов'язаною з Відповідачем особою, на загальну суму 50 000 000 грн (докази пов'язаності ФГ "МІФ" і ПП "МІРАЖ" додаються).
Також згідно з відомостями ДРРПНМ за ФГ "МІФ" зареєстровано право власності лише на один об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель загальною площею 6237,9 кв.м., розташований за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, 14, який, до того ж, перебуває в іпотеці АТ "ПУМБ" на підставі Іпотечного договору, посвідченого 17.10.2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Тєрєховою С.В. за реєстровим № 1756, та Іпотечного договору № ІД-ZАР-8167-8168/1, посвідченого 03.03.2020 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. за реєстровим № 148 (копії договорів додаються).
Крім того, відповідно до відомостей Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі -"ДРОРМ") на рухоме майно Відповідача накладено низку обтяжень в інтересах інших кредиторів.
На підставі Договору застави транспортних засобів № ТЗ-ZAР-197-198/5 від 17.10.2018 року між АТ "ПУМБ" і ФГ "МІФ" для забезпечення виконання Відповідачем і ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" кредитних зобов'язань на загальну суму 75 000 000 грн зареєстровано заставу щодо 8 транспортних засобів.
На підставі Договору застави № РМ-ZАР-197-198/2 від 17.10.2018 року між АТ "ПУМБ" і ФГ "МІФ" для забезпечення виконання Відповідачем і ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" кредитних зобов'язань на загальну суму 75 000 000 грн зареєстровано заставу щодо 14 одиниць сільськогосподарського обладнання.
На підставі Іпотечного договору № ІД-ZАР-197-198/1 від 17.10.2018 року між АТ "ПУМБ" і ФГ "МІФ" для забезпечення виконання Відповідачем і ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" кредитних зобов'язань на загальну суму 48 000 000 грн зареєстровано заставу щодо устаткування, обладнання та іншого рухомого майна, що входить до складу елеватора Відповідача (у кількості 67 одиниць) за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, 14.
На підставі Договору застави транспортних засобів № ТЗ-ZАР-8167-8168/4 від 03.03.2020 року між АТ "ПУМБ" і ФГ "МІФ" для забезпечення виконання Відповідачем і ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" кредитних зобов'язань на загальну суму 90 000 000 грн зареєстровано заставу щодо 22 транспортних засобів.
На підставі Іпотечного договору № ІД-ZАР-8167-8168/1 від 03.03.2020 року між АТ "ПУМБ" і ФГ "МІФ" для забезпечення виконання Відповідачем і ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" кредитних зобов'язань на загальну суму 90 000 000 грн зареєстровано заставу щодо виробничого обладнання елеватора Відповідача (у кількості 67 одиниць) за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, 14.
На підставі Договору застави майбутнього врожаю № б/н від 01.12.2020 року між ФГ "МІФ" і ПП "МІРАЖ" для забезпечення виконання Відповідачем зобов'язань на загальну суму 50 000 000 грн зареєстровано заставу майбутнього врожаю Відповідача 2021 року.
На підтвердження вищевикладених обставин Позивач долучає до цієї заяви копії інформаційної довідки з ДРРПНМ та витягів з ДРОРМ.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що у випадку, якщо відповідач порушить вищевказані боргові зобов'язання, АТ "ПУМБ" та/або ПП "МІРАЖ" звернуть стягнення на предмети застави, що, у свою чергу, може зробити неможливим повністю чи частково виконання судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" в частині стягнення штрафних санкції, які, серед іншого, могли б бути задоволені шляхом звернення стягнення на товари, що є предметом застави за згаданими договорами застави.
Водночас, при укладенні Договору поставки Відповідач повідомив Позивача про наявність у нього банківських рахунків в Акціонерному товаристві "ТАСКОМБАНК" та Акціонерному товаристві "УКРЕКСІМБАНК" (їх реквізити зазначені у Договорі поставки, копія якого додана до позовної заяви). Крім того, враховуючи наявність укладених з АТ "ПУМБ" кредитних договорів, Відповідач є клієнтом цього банку і, відповідно, має банківські рахунки в АТ "ПУМБ".
Позивач стверджує, що враховуючи зазначене, судове рішення щодо задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" щодо стягнення штрафних санкцій за Договором поставки може бути виконане переважно лише за рахунок грошових коштів ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР", що обліковуються на його банківських рахунках, а також наявного у нього нерухомого і рухомого майна, якщо тільки на момент виконання цього рішення заставодержателі не звернуть стягнення на це майно.
При цьому, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову заявник просить врахувати суд, що з огляду на дію банківської таємниці щодо інформації про рух грошових коштів на банківських рахунках Відповідача Позивач об'єктивно не може контролювати витрачання ним коштів не для здійснення розрахунків з ним, а також вчинення ФГ "МІФ" інших дій з грошовими коштами, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань перед ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР".
У той же час, враховуючи дату укладення вказаного вище договору майбутнього врожаю з ПП "МІРАЖ", а саме після направлення Позивачем Відповідачу претензій з вимогами поставити Товар і сплатити штрафні санкції (копії претензій долучені до позовної заяви), а також те, що ПП "МІРАЖ" є пов'язаною з ФГ "МІФ" особою, позивач вважає за необхідне звернути увагу суду, що ця обставина свідчить про те, що після отримання претензій від Позивача Відповідач почав вживати заходи щодо передачі наявного в нього майна в заставу іншим кредиторам і, більше того, пов'язаним особам, тим самим ухиляючись від можливого примусового виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій на користь ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР". Така поведінка Відповідача вказує на те, що з метою ухилення від виконання судового рішення на користь ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" він може відчужувати інше майно, відомості про наявність якого у Позивача відсутні, виводити грошові кошти зі своїх банківських рахунків, що, як вже відзначалося вище, Позивач об'єктивно не може проконтролювати.
Отже, за твердженням позивача, наведені Позивачем обставини у своїй сукупності свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що Відповідач потенційно не зможе забезпечити виконання судового рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" щодо стягнення штрафних санкцій частково чи у повному обсязі з огляду на його майновий стан (наявність у нього значних боргових зобов'язань, наявність низки обтяжень нерухомого і рухомого майна), а також вчинення ним дій щодо передачі належного йому майна у заставу іншим кредиторам після отримання претензій від Відповідача.
З огляду на це, на думку позивача, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" в частині стягнення штрафних санкцій за Договором поставки шляхом накладення арешту на нерухоме майно, рухоме майно та грошові кошти, що належать ФГ "МІФ", у межах суми позовних вимог ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР", а також понесених ним судових витрат, що загалом становить 7 043 410,88 грн, які є співмірними з заявленими Позивачем вимогами. Обґрунтованість та співмірність вжиття таких заходів забезпечення позову підтверджується висновками Верховного Суду, зробленими під час розгляду справ №921/634/19 (постанова від 07.09.2020 року), №910/3802/19 (постанова від 14.08.2019 року), №916/73/19 (постанова від 27.06.2019 року), № 922/1605/18 (постанова від 11.08.2018 року) з подібними обставинами.
Позивач вважає за необхідне просити суд також накласти арешт на насіння соняшнику Відповідача, за рахунок якого може бути виконане судове рішення в частині зобов'язання ФГ "МІФ" виконати обов'язок щодо поставки Товару в натурі, з метою забезпечення його позову в частині цієї вимоги, адже виконання судового рішення щодо задоволення цієї вимоги Позивача буде можливим лише за наявності у Відповідача Товару відповідної якості у достатній кількості.
При цьому, позивач вважає за необхідне відзначити, що обставини, які були викладені Позивачем у п. 1 заяви, свідчать також про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що Відповідач потенційно не зможе забезпечити і виконання судового рішення в частині вищевказаної вимоги.
Передача Відповідачем майбутнього врожаю 2021 року у заставу пов'язаній особі 01.12.2020 року, після отримання від Позивача претензій щодо невиконання Договору поставки, дає, на думку позивача, обґрунтовані підстави стверджувати, що у майбутньому ФГ "МІФ" може аналогічно передати в заставу іншому кредитору або іншим чином відчужити насіння соняшнику, яке могло б бути передане ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" на виконання Договору поставки. При цьому Позивач відзначає, що не може об'єктивно контролювати відчуження Відповідачем насіння соняшнику, адже операції з його відчуження, на відміну від нерухомого майна, не обліковуються у жодних державних реєстрах.
Відтак, за таких обставин, на думку ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР", співмірним та обґрунтованим заходом забезпечення позову ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" у частині зобов'язання ФГ "МІФ" виконати обов'язок щодо поставки Товару в натурі буде накладення арешту на насіння соняшнику врожаю 2020 року українського походження у кількості 5000 тонн, яке належить Відповідачу і відповідає вимогам щодо якості Товару, визначеним у п. 2.2 Договору поставки, або фактична якість якого є кращою, ніж та, що визначена у п. 2.2 Договору поставки, що допускається відповідно до п. 4.2 Договору, у тому числі те, що зберігається у місці поставки Товару, визначеному у п. 3.2 Договору, а саме: на зерновому складі ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС" за адресою: Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, м. Помічна, вул. Гагаріна, 56а, а також на елеваторі Відповідача за адресою: Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Костянтинівка, вул. Центральна, 14, де, як стало відомо Позивачу з відомостей ДРРПНМ і ДРОРМ, він також може зберігати свою сільськогосподарську продукцію, а також встановлення заборони ФГ "МІФ", його посадовим особам, службовим особам, працівникам, уповноваженим особам та ТОВ "ЗЕРНОКОМТРАНС", його посадовим особам, службовим особам, працівникам, уповноваженим особам оформляти будь-які документи щодо передачі цього насіння будь-яким третім особам, крім передачі на виконання судових рішень в інтересах Позивача, що набрали законної сили. Інакше на час розгляду справи ФГ "МІФ" не матиме жодних перешкод для здійснення відчуження цього майна на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання можливого судового рішення на користь Позивача, що може призвести до відсутності майна, за рахунок якого може бути виконано таке рішення, і, як наслідок, до неможливості виконані рішення суду у цій справі.
Розглядаючи заяву №б/н від 04.02.2021 ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" про забезпечення позову, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).
Отже, суд, розглядаючи вимогу про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, що належить ФГ "МІФ" повинен враховувати наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, оскільки нерухоме та рухоме майно, перелічене у п. 1 прохальної частини заяви №б/н від 04.02.2021, не належить до предмета спору, щодо якого подано відповідну заяву.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити правомірність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовує господарський суд, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів під час виконання у разі задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" зазначено, що предметом позову по даній справі є стягнення штрафу та пені з ФГ "МІФ" та зобов'язання виконати обов'язок в натурі стосовно поставки зерна соняшника врожаю 2020 року за Договором.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з вимог статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має з'ясувати, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а, відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у пункті 15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та у пункті 7.2. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/1986/19.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 13.01.2020 №922/2163/17, від 21.12.2019 №904/2969/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18 та інших.
Перебування нерухомого та рухомого майна ФГ "МІФ" відповідно в іпотеці та заставі не є доказом ймовірного ухилення відповідача від виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову. Враховуючи дати підписання договорів іпотеки та застави, останні укладені відповідачем до підписання ним Договору поставки від 11.06.2020.
Щодо Договору застави майбутнього врожаю №б/н від 01.12.2020, який укладений між ФГ "МІФ" та Приватним підприємством "МІРАЖ" для забезпечення виконання відповідачем зобов'язань на загальну суму 50 000 000 грн, відповідно до якого зареєстровано заставу майбутнього врожаю відповідача 2021 року, то предметом такої застави є врожай кукурудзи та пшениці 2021 року, тоді коли позивач просить зобов'язати ФГ "МІФ" поставити врожай 2020 року соняшника.
Відтак, жодних доказів того, що відповідач вчиняє дії щодо реалізації майна, яке є предметом Договору (зерно соняшника 2020 року) і який позивач просить зобов'язати відповідача поставити, суду не подано.
Також суду не надано доказів реалізації іншого майна. Більш того, як зазначає сам позивач, за відповідачем зареєстроване право власності лише на один об'єкт нерухомого майна, який перебуває в іпотеці; у заставі перебувають транспортні засоби, одиниці сільськогосподарського обладнання, устаткування, обладнання та інше рухоме майно, що входить до складу елеватора відповідача (у кількості 67 одиниць). Тобто такі обмеження виключають можливість реалізації майна відповідачем самостійно. Водночас, в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань перед контрагентами за договорами іпотеки та застави, саме на їх користь, в першу чергу, буде реалізовано майно відповідача і накладення арешту у даній справі на користь позивача не надасть йому переваги в отриманні коштів в результаті реалізації такого майна.
Стосовно тверджень позивача щодо його неможливості контролювати витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з ним, вчинення ФГ "МІФ" інших дій з грошовими коштами, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань перед ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР", а також щодо неможливості позивача контролювати здійснення відповідачем операцій з відчуження насіння соняшника, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
З системного аналізу норм ст. 136 (ч. 2), ст. 139 (п. 4 ч. 1, ч. 4) Господарського процесуального кодексу України, випливає, що забезпечення позову допускається виключно в разі наведення заявником обґрунтованих доводів необхідності та доцільності вжиття заходів та доведення, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Жодною нормою Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову через побоювання позивача, не підкріплені жодними доказами, щодо ймовірної можливості витрачання відповідачем коштів не на погашення заборгованості перед позивачем, а також щодо ймовірної реалізації товару - насіння соняшника врожаю 2020 року.
ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР", всупереч наведеним нормам процесуального закону, у своїй заяві про забезпечення позову не обґрунтувало необхідність та доцільність вжиття кожного із заявлених заходів забезпечення позову.
Як вже зазначалося, саме лише посилання заявника на потенційну можливість невиконання відповідачем рішення суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "ТД "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов'язок заявника у заяві наводити обґрунтуванням доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу забезпечення позову відповідними обставинами та надавати докази, що підтверджують такі обставини. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом повертати заяву заявнику.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Обґрунтованість та співмірність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, рухоме майно та грошові кошти у межах суми позовних вимог, а також понесених судових витрат позивач обґрунтовує певними правовими позиціями Верховного Суду.
Слід зазначити, що господарський суд не дійшов висновків щодо неспівмірності вжиття заходів забезпечення позову, проте позивачем не доведено обґрунтованість необхідності та доцільності вжиття таких заходів забезпечення позову.
Так, у справі №921/634/19 Верховний Суд у постанові від 07.09.2020, на яку посилається позивач, визнав обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи таке: з порівняльного аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України на сайті https://igov.gov.ua та витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 08.10.2019 і 07.05.2020 апеляційним судом встановлено, що з 08.10.2019 по 07.05.2020 реалізовано 22 з 45 належних відповідачу транспортних засобів з метою задоволення вимог заставодержателя ТОВ “Фінансова компанія “Фінсоле”, яке є правонаступником ПАТ “Перший Український Міжнародний Банк”, за договором застави від 06.04.2017 № TЗ-LVO-149/8, укладеного на забезпечення кредитного договору від 20.03.2017 № КЛ-LVO-149 на суму 200 000 000,00 грн; також за встановлених обставин у ТОВ “Захід-Агротранс” відсутнє будь-яке нерухоме майно, за рахунок якого можна було б задовольнити вимоги позивача у цій справі, що підтверджено витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 12.05.2020 за № 208633781.
У справі №910/3802/19 Верховний Суд у постанові від 14.08.2019, на яку посилається позивач, визнав обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи обставини, що згідно з наданою позивачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Представництво (відповідач) не має у власності на території України жодного нерухомого майна, відомості про наявність у нього рухомого майна також відсутні. Відповідно, єдине майно, що є у відповідача на території України та яке може бути використане для погашення значного розміру заборгованості відповідача перед позивачем, у випадку задоволення позову, є грошові кошти на рахунку в банку.
У справі №916/73/19 Верховний Суд у постанові від 27.06.2019, на яку посилається позивач, визнав обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань перед іншими контрагентами. На підтвердження зазначеного, заявник надав докази, що відповідач є боржником у 12 незавершених виконавчих провадженнях від 29-01-2019; 18-01-2019; 09-08-2018; 04-05-2018; 03-03-2014; 24-02-2014; 24-02-2014; 24-02-2014; 07-02-2014; 25-01-2014; 11-10-2013; 25-03-2011, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань, відтак накладення арешту на кошти відповідача стане гарантією виконання рішення суду у даній справі.
У справі №922/1605/18 Верховний Суд у постанові від 11.09.2018, на яку посилається позивач, визнав обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що діями відповідачів, які не ґрунтуються на законодавстві, суттєво порушуються права Банку в зв'язку з невиконанням відповідачами укладених договорів, а також вчиненням відповідачами дій щодо відчуження заставного майна без погодження з Банком.
Враховуючи обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову у справах №921/634/19 (постанова від 07.09.2020), №910/3802/19 (постанова від 14.08.2019), №916/73/19 (постанова від 27.06.2019), №922/1605/18 (постанова від 11.08.2018), господарський суд дійшов висновку, що обставини у вказаних справах істотно різняться із обставинами у справі №912/392/21, а тому правові висновки Верховного Суду у таких постановах не можуть бути застосовані до правовідносин у справі, що розглядається.
Судовий збір, згідно вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 129 ГПК України, покладається на заявника (позивача).
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини.
Керуючись ст. 136-137, 139-140, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви №б/н від 04.02.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДЕЛЬТА ВІЛМАР" про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії ухвали направити сторонам.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.