вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2021 р. Справа № 910/8457/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкос Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2020 р. (повний текст складено 20.11.2020 р.)
у справі № 910/8457/20 (суддя - Джарти В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкос Україна"
до акціонерного товариства "Сбербанк"
про зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласкос Україна" (далі - ТОВ "Ласкос Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк"; банк) про зобов'язання здійснити валютну операцію в межах суми 386 150,00 дол. США, шляхом перерахунку коштів на визначений позивачем рахунок.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського рахунку № Т.087-013007272 від 16.02.2012 р. в частині реалізації права позивача на самостійне розпорядження коштами на банківському рахунку, що виразилося у відмові банку здійснити валютну операцію на суму 386 150,00 дол. США та перерахувати кошти на рахунок контрагента позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2020 р. у справі № 910/8457/20 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, судом першої інстанції встановлено відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача перерахувати кошти за встановлених обставин банком при здійсненні ним функцій агенту валютного нагляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Ласкос Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що ним було подано банку всі необхідні документи для проведення валютної операції на суму 386 150,00 дол. США, зміст якої відповідає вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правовим актам Національного банку України (далі - НБУ), однак відповідачем безпідставно відмовлено у її здійсненні. При цьому, посилання відповідача на індикатори ризикової операції є необґрунтованими, являють собою особистє суб'єктивне судження банку, не можуть бути відмовою у перерахунку коштів та виконанні зобов'язань за договором банківського рахунку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 20.01.2021 р.
11.01.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 р. відкладено розгляд справи на 27.01.2021 р.
У судовому засіданні, що відбулось 27.01.2021 р., позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 16.02.2012 р. між ТОВ "Ласкос Україна" (клієнт) та АТ "Сбербанк" (банк) укладено договір банківського рахунку № Т.087-013007272 (договір), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній та/або іноземній валюті та здійснює розрахунково-касове обслуговування даного рахунку.
За умовами пунктів 2.1.2, 2.3.1 договору банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів НБУ, що регламентують порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній та іноземній валюті, а також цього договору. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку за умови дотримання чинного законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів НБУ.
20.06.2019 р. позивач звернувся до банку стосовно проведення валютної операції та надав анкету аналізу документів про фінансові операції та їх учасників, а також оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 щодо кредиторської заборгованості перед контрагентом Roitech Inc на суму 386 150,00 дол. США.
Позивач зазначав, що між ним, як покупцем, та нерезидентом - Roitech Inc. (Панама) (продавець) укладено договір № 01_09_11 від 01.09.2011 р. на поставку обладнання, на підставі якого з 20.06.2011 р. по 27.04.2012 р. відбулася поставка товару. Проте, з 2011 року по липень 2016 року ТОВ "Ласкос Україна" лише частково виконало свої зобов'язання за договором № 01_09_11 від 01.09.2011 р. з оплати товару.
За твердженнями позивача, банк повідомив в усному порядку про відмову у здійсненні валютної операції, яка не відповідає вимогам законодавства.
В подальшому позивач звернувся до банку з претензіями № 6 від 12.12.2019 р., № 7 від 26.12.2019 р. щодо здійснення валютної операції в розмірі 386 150,00 дол. США та надання роз'яснень, яких не вистачає документів для проведення валютної операції.
У відповідь банк листами № 19484/5/33-3-3 від 17.12.2019 р., № 596/5/33-3-3 від 22.01.2020 р. повідомив про відсутність підстав для проведення валютної операції, відмовився її здійснювати, у зв'язку з її сумнівністю.
Вищевказані обставини стали підставою звернення позивача із даним позовом до суду про зобов'язання відповідача виконати умови договору та здійснити валютну операцію.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1067 цього Кодексу договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові, або визначеній ним особі, рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 статті 1068 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закон України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.
Правовідносини, що виникли між сторонами, окрім загального законодавства щодо відкриття та обслуговування рахунків, регулюються також нормами спеціального законодавства щодо валютних операцій.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про валюту і валютні операції" транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи.
У частині 1 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" зазначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Згідно з ч. 7 ст. 11 даного Закону порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється НБУ.
Відповідно до п. 4 Положення про валютний нагляд, що затверджене постановою Правління НБУ № 13 від 03.01.2019 р. (далі - Положення № 13), Національний банк та уповноважені установи здійснюють валютний нагляд в Україні з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Поняття "уповноважена установа" викладене в п. 9 п. 2 Положення № 13, відповідно до якого уповноважена установа - це банк, філія іноземного банку (далі - банк), небанківська фінансова установа, оператор поштового зв'язку, який (яка) отримав (отримала) банківську ліцензію або ліцензію.
В пункті 8 Положення № 13 зазначено, що уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов'язані враховувати вимоги нормативно-правового акта НБУ з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про валюту і валютні операції" суб'єкти валютних операцій - резиденти зобов'язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції.
Відповідно до п. 6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що затверджене постановою Правління НБУ № 8 від 02.01.2019 р. (надалі - Положення № 8), уповноважена установа здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).
Зі змісту пункту 8 Положення № 8 випливає, що уповноважена установа в разі установлення індикатора, зазначеного в додатку переліку індикаторів та заходів щодо здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи), здійснює додатковий аналіз документів (інформації) про валютні операції (далі - додатковий аналіз) з метою підтвердження або спростування належності валютної операції до сумнівної. Банк має право здійснювати додатковий аналіз за договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором (з урахуванням змін у разі їх наявності), згідно з яким здійснюється валютна операція.
Згідно пункту 16 Положення № 8 уповноважена установа здійснює валютну операцію, якщо за результатами проведеного додаткового аналізу відсутні підстави вважати, що ця валютна операція є сумнівною.
В пунктах 4, 5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 р. (далі - Положення № 5), зазначено, що клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або переказу іноземної валюти/банківських металів/національної валюти в разі наявності підстав/зобов'язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу - до уповноважених установ. Документи не подаються у випадку проведення операцій у незначному розмірі.
Згідно п. 16 Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Отже, відповідно до вищевказаних норм діючого законодавства, банк зобов'язаний до проведення зовнішньоекономічної валютної операції отримати від клієнта та провести аналіз документів з метою встановлення її відповідності законодавчим вимогам, а у разі неподання таких документів або у разі віднесення валютної операції до сумнівної, відмовити у її проведенні.
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2019 р. позивачем була надана банку анкета з переліком документів щодо можливості проведення валютної операції, під час дослідження яких банком віднесено таку валютну операцію до сумнівної, на що вказувало 3 індикатори, а саме:
- умови розрахунку за валютною операцією передбачають використання компаній-оболонок (shell companies; юридична особа-нерезидент, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації), які мають ознаки, визначені в рекомендаціях Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (включаючи наявність непрозорої структури власності);
- учасники валютних операцій мають реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державах (на територіях), що включені до сформованого банком списку ризикових держав (територій), оскільки контрагент за контрактом має реєстрацію в Панамі, яка в свою чергу включена до переліку офшорних зон Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 143-р від 23.02.2011 р. "Про віднесення держав до переліку офшорних зон"; крім того, відповідно до розпорядження КМУ, внутрішнього наказу банку № 103 від 22.03.2019 р., додатку № 2 - Республіка Панама віднесена банком до ризикової Країни, що виключає здійснення валютної операції при участі контрагентів з зазначеної країни;
- виконання зобов'язань за імпортними договорами (контрактами) щодо здійснення розрахунків за фактично поставлену продукцію на територію України за митними деклараціями, оформлення яких було проведено до першого січня календарного року, який передує моменту здійснення/наміру здійснення валютної операції, оскільки позивачем надана митна декларація № 100190000/2011/199150 від 25.11.2011 р. на загальну суму 316 000,00 доларів США за якою несплаченою частина становить 136 150,00 дол. США.
У зв'язку з встановленими індикаторами, банком проведено додатковий аналіз наданих позивачем документів (інформації), однак повторно визначено валютну операцію сумнівною через сукупність виявлених індикаторів.
Встановивши сумнівність операції банк реалізував своє право на відмову у її здійсненні, що передбачено пунктом 16 Положення № 8.
Під час розгляду судом справи сторони зазначали, що на рахунку позивача на момент його звернення до банку з анкетою щодо перевірки валютної операції залишок коштів був відсутній, що фактично унеможливлює створення платіжного доручення, придбання іноземної валюти та здійснення перерахунку коштів.
Виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд вважає недоведеними порушення його прав або охоронюваних законом інтересів при відмові банку у проведенні валютної операції на користь компанії Roitech Inc на суму 386 150,00 дол. США.
Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції вірно вирішив господарський спір, прийняв законне рішення, а отже підстави для його скасування відсутні.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ласкос Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2020 р. у справі № 910/8457/20 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2020 р. у справі № 910/8457/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/8457/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.02.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко