79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" лютого 2021 р. Справа №914/1890/20
Західний апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кордюк Г.Т.
Кравчук Н.М.
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівського державного університету безпеки життєдіяльності № 9001-2955/9012 від 17.12.2020
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2020 (повний текст складено та підписано 27.11.2020), суддя Юркевич М.В.
у справі №914/1890/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут”, м. Львів
до відповідача: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів
про: стягнення 20 275,99 грн.,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.11.2020 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” до відповідача: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про: стягнення 20 275,99 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 275,99 грн. штрафних санкцій та 2 102,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Львівський державний університет безпеки та життєдіяльності оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 18.12.2020.
У апеляційній скарзі апелянт вказав, що у нього не було необхідності використовувати повний об'єм газу, передбаченого договором на лютий-березень 2020 року, в ситуації, що склалася, оскільки це б спричинило порушення норм мікроклімату. .
Відзивів на дану апеляційну скаргу не надходило.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
На електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи, проте, як вбачається з довідки складеної працівниками суду, дане клопотання не містить електронного підпису, відтак не береться до уваги колегією суддів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
29.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (позивачем) та Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності (відповідачем) було укладено договір на постачання природного газу №58.
Сторонами в розділі 2 договору було передбачено обсяг природного газу та умови його постачання.
Відповідно до п. 2.5. договору, обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі +/-10% від підтвердженого обсягу природного газу.
У розділі 6 договору сторони передбачили відповідальність у випадку перевищення та заниження обсягу споживання.
Згідно п. 6.2.2., якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В=(Vф-Vп) х Ц х К, де
Уф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за Договором;
Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.
Згідно п. 6.2.3., якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому Споживачем), Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Відповідно до п. 6.2.5., у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку постачальника сплатити постачальнику компенсацію вартості послуги доступу до потужності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у лютому 2020р. із замовлених позивачем 70 тис. м. куб. газу було відібрано 51,11572 тис. м. куб., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу №РН-0000351 від 19.03.2020р., а в березні 2020р. із замовлених 50 тис. м. куб. було фактично відібрано 43,94140 м. куб., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу №РН-0000725 від 16.04.2020р.
В той же час, із п. 1.3. договору вбачається. що планові обсяги постачання газу у лютому 2020р. становлять 70 тис., а в березні 50 тис.
Тобто, небаланс у лютому становив 18,884 тис., а в березні 6,059 тис.
Таким чином, на підставі наведених вище доказів встановлено, що відповідач порушив п. 6.2.3., договору і зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
Відповідно до п. 3.2. договору, сторони визначили вартість 1 тис. м. куб. газу в розмірі 4 500,00 грн.
Згідно інформації з офіційного сайту Національного Банку України, у лютому 2020р. подвійна облікова ставка НБУ становила 22%, а в березні 2020р. 20%.
При цьому, суд зазначає, що позивач, у відповідності до п.6.2.3. договору, та враховуючи розмір подвійної облікової ставки НБУ у лютому та березні 2020р. на рівні 22 і 20 відсотків відповідно, мав право нарахувати штраф за небаланс у більшому розмірі, однак добровільно застосував одну облікову ставку, яка діяла у відповідному місяці, а саме 11 і 10 відсотків.
Отже, відповідачу у лютому 2020р. правомірно нараховано штраф за небаланс газу у розмірі 9 986,45 грн., із розрахунку відповідно до п. 6.2.3. договору, а в березні 2020р. нараховано штраф за небаланс газу у розмірі 4 833,07 грн.
Щодо компенсації вартості послуги доступу до потужностей, що передбачена в п. 6.2.5. договору, то така розраховується стосовно відхилень обсягів природного газу з врахуванням її вартості, що визначена у п. 3.2. договору та становить 157,19 грн. за 1 тис. м. куб. газу.
Отже, з врахуванням вартості небалансу об'єму постачання, компенсація за доступ до потужностей у лютому 2020р. становить 3 562,09 грн., а в березні 2020р. 1 894,38 грн.
Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення штрафу та компенсації у розмірі 20 275,99 грн.
Стосовно заперечень апелянта, викладених у відзиві, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне:
По-перше, щодо твердження відповідача про те, що запровадження в Україні з 12.03.2020р. карантину, у зв'язку із запобіганням SARS-CoV-2, є форс-мажорною обставиною, яка звільняє відповідача від відповідальності, не відповідає дійсності, оскільки така обставина не передбачена сторонами в договорі та не випливає із законодавства.
По-друге, аномально тепла зима, як підстава для скорочення споживання природного газу, є об'єктивною обставиною, однак сторонами у договорі було визначено порядок та процедуру зміни лімітів споживання газу, які були погоджені раніше.
Зокрема, в п. 2.4. договору, сторони обумовили:
Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.
У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, споживач зобов'язаний до 10:00 год. дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.
У разі необхідності коригування обсягів планованого споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов'язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природного газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника.
Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.
В розглядуваній справі відповідачем не було надіслано позивачу заявок на коригування у спірні періоди щодо зменшення планового обсягу постачання газу. Внаслідок цього, покликання відповідача на інші обставини справи, за наявності процедурно-прописаних умов договору, є необгрунтованим.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.
керуючись ст.ст. 86, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності № 9001-2955/9012 від 17.12.2020 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.11.2020 у справі № 914/1890/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2021.
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.