Провадження № 11-кп/821/88/21 Справа № 711/5991/20 Категорія: ст. 82 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
представника ВК № 116 ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , 1989 року народження про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, посилаючись на те, що за час відбування покарання він зарекомендував себе з позитивного боку, одружений та має неповнолітніх дітей.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання відповідно до вимог ст. 82 КК України. В ухвалі суд враховуючи особу засудженого, його характеристику, з урахуванням поведінки засудженого під час відбування покарання, вказав, що засуджений не став на шлях виправлення.
Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2020 року та застосувати до нього положення ст. 82 КК України, замінивши невідбуте покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке при цьому врахувати те, що він за час перебування в колонії здобув освіту, працевлаштований, має заохочення. Також засуджений звертає увагу на те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які потребують його допомоги.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені. Не заперечував щодо розгляду справи без захисника.
Прокурор заперечив щодо задоволення апеляційної скарги засудженого.
Представник колонії не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року за № 2 заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого, зазначених вище вимог закону дотримався в повному обсязі.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 на час розгляду справи судом першої інстанції відбував покарання у виді позбавлення волі в Черкаській ВК (№62) за вироком Кам'янського районного суду Черкаської області від 03.11.2015 за ст.198, ч.2 ст.309, ч.2 ст.289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 30.01.2018 на підставі ч.2 ст.78 КК України скасовано звільнення з випробуванням та направлено ОСОБА_7 в місця позбавлення волі строком на 5 років згідно вказаного вище вироку. Початок строку покарання 13.02.2018 року. Кінець строку покарання 13.02.2023 року.
Згідно з характеристикою В.о начальника установи-начальника арештного дому ДУ «Черкаська ВК (№62)» засуджений ОСОБА_7 під час утримання в ДУ «Черкаський СІЗО», характеризувався посередньо, порушень вимог режиму утримання не допускав. До праці не залучався, стягнень та заохочень не мав. За час перебування в установі характеризувався позитивно, допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, за що отримав одне стягнення. На заходи виховного та профілактичного характеру реагував не завжди, робив для себе належні висновки. З травня 2018 року був працевлаштований на виробництві установи. Має 4 заохочення. В жовтні 2019 року ОСОБА_7 вибував до ДУ «ШВК (№98)» з метою лікування. На даний час не працевлаштований. На момент розгляду апеляційної скарги відбуває покарання у Сумській ВК № 116.
16.03.2020 року адміністративною комісією установи розглядалось питання про можливість застосування ст. 101 КВК України (переведення засудженого до дільниці соціальної реабілітації), але рішенням комісії установи даному засудженому було відмовлено так як він не став на шлях виправлення.
Колегія суддів бере до уваги, що становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Цей елемент підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким характеризується: зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, враховуючи відсутність достатніх даних про те, що він став на шлях виправлення.
Будь-яких підстав, передбачених ст.ст. 408, 409 КПК України, для зміни чи скасування ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2020 року колегією суддів не встановлено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 404, 405, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді