09 лютого 2021 року
м. Рівне
Справа № 557/1517/20
Провадження № 22-ц/4815/233/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В.
секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Гощанське відділення поліції Острозького відділу поліції
Головного управління Національної поліції в Рівненській області
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Повшука Віталія Івановича на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2020 року у складі судді Оленич Ю В., постановлене в смт. Гоща Рівнеснької області о 10 годині 17 хвилин, повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року,
ОСОБА_1 , діючи через свого представника - ОСОБА_3 , звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, де заінтересованими особами зазначила ОСОБА_2 та Гощанський ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області. В обґрунтування заяви зазначала, що є особою, яка відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постраждала від психологічного та фізичного насильства, яке вчиняється її колишнім чоловіком ОСОБА_2 .. Останній час від часу приходить по місцю проживання ОСОБА_1 та вчиняє сімейні сварки, дебоші, а також регулярно демонструє погрозу фізичною розправою щодо заявника, як за місцем її проживання, так і у громадських місцях, з приводу чого вона неодноразово зверталася до поліції. Такі дії ОСОБА_2 заявниця кваліфікує як домашнє насильство та, посилаючись на норми права, які містяться у ст.ст. 1, 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на 6 місяців, яким заборонити ОСОБА_2 наближатись до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 - на 500 м; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2020 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних, достатніх і достовірних доказів у розумінні положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинення ОСОБА_2 актів домашнього насильства щодо заявниці, що в свою чергу, унеможивлює видачу обмежувального припису з цих підстав.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування фактичних обставин справи, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Повшук Віталій Івановичоскаржили його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснюють, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є колишнім подружжям, мають спільну дочку ОСОБА_4 та після розірвання шлюбу проживають окремо. Додають, що час від часу ОСОБА_2 приходить по місцю проживання ОСОБА_1 та вчиняє сімейні сварки, дебоші, а також регулярно демонструє погрозу фізичною розправою, що підтверджується неодноразовими зверненнями заявниці до органів поліції. Доводить, що такі його дії кваліфікуються як сімейне насильство, у зв'язку з чим заявниця як постраждала від сімейного насилля особа підлягає захисту. Стверджує, що існує високий ризик вірогідності вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 і цей ризик є реальним, а тому наявні всі підстави для застосування обмежувального припису. Зазначає, що обставини, на які вона покликається, можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 та дочка заявниці ОСОБА_4 . Просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви про застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживає та є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Гощанським РС УДМС України в Рівненській області 27 лютого 2014 року.
Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, житловий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ..
З повідомлення Гощанського ВП ГУНП в Рівненській області від 08 вересня 2020 року за №3963/203/01-2020 вбачається, що 12 лютого 2015 року, 06 серпня 2015 року, 29 червня 2016 року, 01 вересня 2020 року та 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до Гощанського ВП ГУНП в Рівненській області щодо вчинення відносно неї домашнього насильства ОСОБА_2 (а.с. 4).
Звертаючись із заявою про видачу обмежувального припису, ОСОБА_1 вказувала, що її колишній чоловік ОСОБА_2 вчиняє щодо неї як психологічне, так і фізичне домашнє насильство, у зв'язку з чим вона потребує захисту у порядку передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Розділ 13 ЦПК України визначає порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Так, згідно з положеннями ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (п.1 ч.1 ст. 350-2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 4, 14 та 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Згідно з правовими позиціями викладеними Верховним Судом, зокрема, в Постановах від 27 листопада 2019 року у справі №753/23624/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 754/9263/19, від 14 січня 2019 року у справі № 754/6995/19, від 06 лютого 2010 року у справі № 753/8626/19, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
В обґрунтування заяви про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 зазначала, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, шлюб з яким розірвано рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 24.09.2015 року, і який періодично за її місцем проживання вчиняв сварки в присутності малолітньої дитини, дебоші, регулярно демонстрував погрозу фізичної розправи щодо неї як вдома, так і в громадських місцях.
Із матеріалів справи вбачається, що заявниця неодноразово зверталася до правоохоронних органів з заявами про вчинення насильства у сім'ї, зокрема, 12.02.2015 року, 06.08.2015 року, 29.06.2016 року, 01.09.2020 року, 07.09.2020 року, що підтверджується повідомленням Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 08.092020 року № 3963/203/01-2020 (а.с. 4).
Проаналізувавши наведені докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що надані заявницею відомості є достатніми для підтвердження існування юридичних фактів, з якими Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов'язує можливість видачі обмежувального припису, оскільки містять об'єктивні дані вважати наявними факти можливого вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених статтею першою цього Закону.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису у вигляді тимчасового обмеження його права перебувати на наближатися до місця проживання ОСОБА_1 , розшукувати, переслідувати її та спілкуватись з нею у будь-який спосіб, у тому числі через телефонні переговори або інші засоби зв'язку.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника - адвоката Повшука Віталія Івановича задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2020 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , на строк три місяці, яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме:
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , наближатися на відстань двісті метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , інших місць частого відвідування;
заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні переговори, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Про видачу обмежувальних приписів щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , повідомити Гощанське відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області для взяття громадянина ОСОБА_2 на профілактичний облік, проведення з ним профілактичної бесіди та направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Про видачу обмежувальних приписів щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , повідомити виконавчий комітет Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області.
Копії постанови направити до Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, виконавчого комітету Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Гордійчук С. О.
Хилевич С. В.