Справа № 554/3572/20 Номер провадження 22-ц/814/297/21Головуючий у 1-й інстанції Гальонкіна Ю. С. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
10 лютого 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2020 року (час ухвалення судового рішення з 15:43:20 год. до 16:07:18 год., дата виготовлення повного тексту рішення 26 листопада 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтавагаз» про стягнення коштів, третя особа - ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, після збільшення позовних вимог, остаточно просила стягнути з АТ «Полтавагаз» на її користь 28 000 грн заробітної плати, яка належала до виплати її померлому чоловіку ОСОБА_3 в порядку ст.1227 ЦК України, 3 000 грн витрат на правову допомогу та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що 20 листопада 2018 року загинув ОСОБА_3 , її чоловік, який працював в АТ «Полтавагаз» водієм. 23 листопада 2018 року АТ «Полтавагаз» безпідставно виплатило ОСОБА_2 , дочці померлого, нараховану ОСОБА_3 заробітну плату у сумі 31 223 грн. Така виплата здійснена всупереч вимогам ст.1227 ЦК України, оскільки дочка померлого не була членом його сім'ї, проживала окремо, тоді як позивач як дружина була зареєстрована і постійно проживала разом зі своїм чоловіком з липня 2014 року в його квартирі.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені фактичні обставини і доводи, викладені у позові, та стверджується, що висновок суду про безпідставність доводів позивача не спростований посиланням на жоден доказ, суд так і не дав обґрунтованої відповіді на питання: чи можна вважати ОСОБА_2 , дочку померлого ОСОБА_3 , членом його сім'ї у розумінні ст.3 СК України.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Полтавагаз» навело свої заперечення на доводи апеляційної скарги та, стверджуючи про їх необґрунтованість, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
У відзиві, зокрема, наголошується на тому, що у підприємства були відсутні дані про перебування померлого ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, навпаки в його особовій картці за його ж інформацією внесені дані про те, що він розлучений, мав двох доньок, одна з яких і звернулася із заявою про видачу коштів, нарахованих до виплати померлому батькові.
Інші учасники справи правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 04 березня 1996 року працював в АТ «Полтавагаз» (а.с.38).
Згідно відомостей з особової картки АТ «Полтавагаз» ОСОБА_3 розлучений, членами його сім'ї зазначено двох доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47).
Будь-яких інших відомостей про зміну його сімейного стану ОСОБА_3 за життя роботодавцю не надавав.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 листопада 1975 року ОСОБА_2 народилася у м.Полтаві, її батьком є ОСОБА_3 (а.с.43)
09 липня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер (а.с.8). За життя ОСОБА_3 заповіт не склав.
З листа приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ГТУЮ у Полтавській області від 10.12.2018 року за № 726/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 10.12.2018 року подано заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка - ОСОБА_3 (а.с.9).
Згідно довідки АТ «Полтавагаз» від 21 травня 2020 року ОСОБА_3 працював на цьому підприємстві з 04.03.1996 року по 20.11.2018 рік. Трудовий договір припинено у зв'язку зі смертю працівника (а.с.38).
Згідно відповіді АТ «Полтавагаз» на адвокатський запит від 11 червня 2019 року та довідки про доходи у листопаді 2018 року ОСОБА_3 за місцем роботи була нарахована заробітна плата у розмірі 31 223 грн 94 коп. та в грудні 2018 року у розмірі 754 грн 61 коп. (а.с.10,11).
23 листопада 2020 року ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , подала до АТ «Полтавагаз» заяву про виплату їй належної померлому батькові заробітної плати, додавши копію паспорта, копію свідоцтва про народження, витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання та копію свідоцтва про смерть (а.с.46).
Як вбачається з відомостей на виплату готівки № 708 за листопад 2018 року від 23 листопада 2020 року сума нарахованих виплат становить 25 095 грн 63 коп., згідно відомості про виплату готівки № 772 від 27 грудня 2018 року за грудень 2018 року - 607 грн 46 коп., які були видані ОСОБА_2 (а.с.39-42).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємцями за законом першої черги майна померлого ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , а також його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , таким чином відповідачем дотримано вимоги норм чинного законодавства та на вимогу (заяву) члена сім'ї спадкодавця - доньки ОСОБА_2 - передано їй належну ОСОБА_3 заробітну плату, яку він не одержав за життя.
Права позивача ОСОБА_1 (дружини померлого ОСОБА_3 ) відповідачем АТ «Полтавагаз» не порушені і підстави для стягнення з відповідача на її користь повторно вже сплачених ним сум спадкоємцю ОСОБА_2 відсутні.
Будь-яких позовних вимог до ОСОБА_2 щодо спадкового майна, його розподілу, позивачем не заявлено.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції відповідає наведеним вимогам закону.
Доводи заявленого позову ґрунтуються на тому, що відповідач незаконно виплатив ОСОБА_2 , дочці ОСОБА_3 , нараховану, але не виплачену за життя заробітну плату, оскільки дочка померлого не була членом сім'ї померлого, а тому є порушеним право позивачки на отримання цих коштів, так як саме вона була єдиним членом сім'ї ОСОБА_3 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч.1 ст.1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
За положеннями статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , звертаючись до АТ «Полтавагаз» із заявою про виплату їй заробітної плати, нарахованої, але не виплаченої її батькові, подала підприємству копію свідоцтва про народження, копію паспорта і витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, копію свідоцтва про смерть (а.с.43-45), згідно яких ОСОБА_2 є повнолітньою особою - ІНФОРМАЦІЯ_1 , і має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , тобто відмінне від зареєстрованого місця проживання батька .
Наведені дані свідчать про те, що ОСОБА_2 не була членом сім'ї ОСОБА_3 у розумінні приписів ч.2 статті третьої і статті шостої Сімейного Кодексу України. Отже, АТ «Полтавагаз» з формальних підстав могло б відмовити ОСОБА_2 у видачі коштів.
Проте, вирішуючи питання про наявність правових підстав для повторного стягнення з АТ «Полтавагаз» заробітної плати, нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_3 , слід виходити з того, що на момент виплати заробітної плати ОСОБА_3 його дочці ОСОБА_2 позивачка як член сім'ї спадкодавця не зверталася із відповідною заявою до АТ «Полтавагаз», який, у свою чергу, мав інформацію про те, що ОСОБА_3 був розлучений (див. особову картку а.с.47).
Отже, АТ «Полтавагаз», сплачуючи кошти дочці померлого працівника, не стояв перед вибором: сплатити кошти дружині як члену сім'ї спадкодавця або його дочці як спадкоємцю першої черги, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач діяв недобросовісно, свідомо порушуючи закон, з метою завдати шкоди іншим особам (ст.3, ст.13, ст.14 ЦК України).
Оскільки позивач як член сім'ї спадкоємця має право на отримання заробітної плати, яка належала спадкодавцеві, але не одержана ним за життя, то відсутні підстави повторного стягнення цих коштів з відповідача - він ці кошти вже передав іншій особі, яка є одним із спадкоємців першої черги. За встановлених конкретних обставин належним способом захисту права позивача є пред'явлення вимоги про стягнення цих коштів з особи, яка їх отримала.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2021 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов