Справа № 552/5655/19 Номер провадження 22-ц/814/355/21Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.
03 лютого 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондаревської С.М.
суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І.,
секретар: Зеленська О.І.
за участю представника позивача - Даніліної Н.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ошеки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»
на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2020 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Слідчого Управління МВС України в Полтавській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з питань реєстрації - про звільнення майна з-під арешту, -
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2020 року зазначений позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Роз'яснено заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до суду повторно.
Не погодившись з даною ухвалою районного суду, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, - просило скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вважає, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини та невірно досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.
Також зазначало, що судом вже досліджувались витребувані ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2020 року докази у справі №2-204/09, де предмет розгляду стосувався заміни стягувача у виконавчому провадженні та порядку переходу права вимоги за кредитним договором №3366-022/07Р від 19 березня 2007 року. Також у тій же справі при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки досліджувалися кредитний договір, договір іпотеки та сума заборгованості, та за наслідками розгляду якого ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили та скасовано не було.
Окрім того вказувало, що предметом спору у даній справі - є звільнення майна з-під арешту, а не стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому вважає не зрозумілим витребування судом першої інстанції оригіналів зазначених документів, оскільки товариство надало належні докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, які підтверджують, що саме ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» отримало свідоцтво про власність відносно нерухомого майна, а саме: житлового будинку з вбудованим гаражем, загальною площею - 261,8 кв. м, житловою площею 86,1 кв. м, та надвірними будівлями і спорудами: сарай, вбиральні, навісу, огорожі, та земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136700:12:006:0074. площею 1120 кв. м, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (1000 кв. м), для ведення садівництва (121 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також докази того, що наявний арешт заважає внести запис в реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності.
На апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відзив подав Департамент з питань реєстрації, в якому при вирішенні апеляційної скарги покладався на розсуд суду, при цьому просив врахувати, що згідно абзацу третього частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Отже, державну реєстрацію обтяження речових прав на нерухоме майно, враховуючи принцип екстериторіальності, можуть вчиняти не тільки державні реєстратори Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації, а й будь-який суб'єкт державної реєстрації в межах держави Україна.
Також на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» свій відзив подав ОСОБА_3 , в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення та вирішити питання судових витрат.
Зазначав, що зі змісту скарги вбачається, що особа, яка її подала, не тільки не заперечує того факту, що позивачем на ухвалу суду не було надано оригінал аж двох доказів, а навіть фактично визнає зазначений факт. При цьому, як причину неподання витребуваних доказів, скаржник зазначав, те, що ці докази досліджувалися при розгляді іншої справи, однак не вказав, якою нормою ЦПК України передбачено, що ненадання витребуваних судом документів через те, що вони досліджувалися при розгляді іншої справи, звільняє особу від обов'язку виконання ухвали суду, або є альтернативною.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення «ЕаsiCon» за участю представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - адвоката Даніліної Н.С. та представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ошеки О.А.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки.
Повідомлення щодо часу та місця розгляду справи, надіслане на зазначену в апеляцій-ній скарзі адресу відповідача ОСОБА_2 , - повернулося до суду апеляційної інстанції без вручення, із зазначенням про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, та відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленим.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконав-чого комітету Полтавської міської ради, про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2019 року цивільну справу за вказаним позовом ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» направлено за підсудністю до Ленінського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2019 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29 січня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Департамент з питань реєстрації, як правонаступника Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2020 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Слідче Управління МВС України в Полтавській області, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немиш-лянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків).
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подало до Ленінського районного суду м. Полтави уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з питань реєстрації,- про звільнення майна з-під арешту.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що 19 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та зобов'я-зань якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №3366-002/07Р, відповідно до умов якого, останньому банком надано кредит у розмірі 162 160 Євро. Позичальник зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами у розмірах, порядку та строки, визначені кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, було укладено договір іпотеки №3366-002/07Р-1 від 19 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за №1779, відповідно до якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з вбудованим гаражем, загальною площею 261,8 кв. м, житловою - 86,1 кв. м та надвірними будівлями і спорудами: сараю, вбиральні, навісу, огорожі та земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136700:12:006:0074, площею - 1120 кв. м, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (1000 кв. м), для ведення садівництва (121 кв. м), що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Також зазначало, що 31 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відпові-дальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Публічним акціонерним товарист-вом Комерційний банк «Правекс-Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами №1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №3366-002/07Р від 19 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Відповідно до свідоцтва про право власності на майно, а саме: житловий будинок з вбудованим гаражем, загальною площею 261,8 кв. м, житловою - 86,1 кв. м та надвірними будівлями і спорудами: сараю, вбиральні, навісу, огорожі та земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136700:12:006:0074, площею - 1120 кв. м, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (1000 кв. м), для ведення садівництва (121 кв. м), що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 49 Закону України «Про іпотеку» на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником Подільського Відділу Державної виконавчої служби м. Полтави Гловного територіального управління юстиції у Полтавській області Кушовою І.Б. 28 березня 2019 року, власником майна є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №168652309 від 30.05.2019 року зазначено, що: 28 листопада 2007 року 15:55:42 державним реєстратором Русіна Крістіна Олександрівна, Виконавчий комітет Полтавської міської ради Полтавської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34931335 від 25.04.2017 15:51:37 стосовно обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно. Підстава виникнення обтяження: ухвала б/н від 27.11.2007 видавник: Ленінський районний суд м. Полтави;
31 грудня 2008 року11:25:52 державним реєстратором Русіна Крістіна Олександрівна, Виконавчий комітет Полтавської міської ради Полтавської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34931335 від 25.04.2017 15:51:37 стосовно обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Підстава виникнення обтяження: постанова КС №08230331, видана 30.12.2008, видавник: СУ ГУМВС України в Полтавській області.
Позивач вважає, що діями Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, на даний час - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Схід-ного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Головного територіаль-ного Управління юстиції у Харківській області порушені охоронювані законом права та інтереси позивача, оскільки 19 березня 2007 року вищевказане нерухоме майно було переда-но в іпотеку позивачу, а 27 травня 2019 року вказане майно прийнято позивачем у власність.
Наявність арешту на вищевказане нерухоме майно порушує охоронювані законом права та інтереси власника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» щодо користування та розпорядження своєю власністю.
З наведених підстав просило скасувати арешт на майно, накладений на підставі постанови серія та номер: КС №08230331, видана 30 грудня 2008 року, видавник СУ ГУМВС України в Полтавській області, а саме житловий будинок загальною площею 261,8 кв. м, житловою - 86,1 кв. м, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Номер запису про обтяження 20135945 від 31 грудня 2008 року.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2007 року шляхом накладення арешту на житловий будинок з вбудованим гаражем, загальною площею 261,8 кв. м, житловою - 86,1 кв. м та надвірними будівлями і спорудами: сараю, вбиральні, навісу, огорожі та земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136700:12:006:0074, площею - 1120 кв. м, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (1000 кв.м), для ведення садівництва (121 кв. м), що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Номер запису про обтяження 20135744 від 28 листопада 2007 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16 жовтня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ошека О.А. витребувано у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гаран-тія» оригінали письмових доказів, які додані до позову і стосуються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: Кредитного договору №3366-022/07Р від 19 березня 2007 року, Догово-ру іпотеки №3366-022/07Р-1 від 19 березня 2007 року, Договору відступлення прав вимоги №1 від 31 травня 2017 року; Акт приймання-передачі права вимоги. Зобов'язано вказані документи надати до дня слухання справи, а саме до 15:30 год. 17 листопада 2020 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2020 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Слідчого Управління МВС України в Полтавській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з питань реєстрації, про звільнення майна з-під арешту - залишено без розгляду залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 10 ст. 84, п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу щодо залишення вищевказаного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наведені засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, та, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, що узгоджуються із ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, забезпечують рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статей 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин 6-9 статті 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відповідно до частини 10 наведеної норми, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду згідно п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Положення п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України застосовуються у взаємозв'язку із вимогами частин 7-10 статті 84 ЦПК України, а залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з'ясування Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №560/904/15-ц.
Встановлено, що на виконання ухвали районного суду від 16 жовтня 2020 року позиваем надано оригінал договору іпотеки №3366-022/07Р-1 від 19 березня 2007 року.
Окрім того, зматеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі - є звільнення майна з-під арешту. На обгрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компа-нія «Довіра та Гарантія» разом з позовною заявою надано докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та підтверджують, що саме ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» от-римало свідоцтво про право власності стосовно нерухомого майна, а саме: житлового будин-ку з вбудованим гаражем, загальною площею - 261,8 кв. м, житловою площею 86,1 кв. м, та надвірними будівлями і спорудами: сараю, вбиральні, навісу, огорожі, та земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136700:12:006:0074. площею 1120 кв. м, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (1000 кв. м), для ведення садівництва (121 кв. м), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також докази наявного арешту вказаного майна.
Аналізуючи положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України та значимість витребуваних доказів для вирішення спору, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що їх відсутність не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
До того ж, враховуючи встановлені положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК України принци-пи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, з яких слідує, що недове-деність позивачем своїх вимог не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, - районним судом було порушено гарантоване Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, - право на справедливий суд.
За наведених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2020 року -скасувати.
Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Слідчого Управління МВС України в Полтавській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент з питань реєстрації, про звільнення майна з-під арешту - направити до Ленінського районного суду м. Полтави - для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Бондаревська С.М.
Судді: Абрамов П.С.
Пилипчук Л.І.