61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
20 січня 2010 р. Справа № 2-а-9665/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Гонг" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009р. по справі № 2-а-9665/08/2070
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Гонг" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,
Позивач, акціонерне товариство закритого типу “Гонг” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому з урахуванням уточнень просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0000292303/0 від 13.02.08р., № 00000292303/1 від 21.04.08р., № 00000292303/2 від 27.06.08р. та № 00000292303/2 від 27.06.2008 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення приписів п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, наказу ДПА України від 11.12.2006 року № 766 “Про методичні рекомендації по взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при адмініструванні податку на прибуток”, наказу Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 року “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9”.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували, просили в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання акціонерним товариством закритого типу "Гонг" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2007р.
За результатами перевірки складено акт № 145/23-304/01549165 від 11.02.08р., яким встановлено порушення позивачем п. 5.9. ст.. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: при розрахунку убутку балансової вартості запасів ТМЦ, підприємством використано різні методи оцінки убутку ТМЦ.
На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000292303/0 від 13.02.08р., яким визначено позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35997,00 грн. (основний платіж - 23998,00 грн., штрафна санкція - 11999,00грн.).
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. За результатами розгляду зазначеної скарги, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
АТЗТ „Гонг" не погодилось з прийнятим рішенням та звернулося зі скаргою до ДПА у Харківській області, в якій просило податкове повідомлення - рішення скасувати.
01.07.08р. на адресу товариства надійшло рішення про результати розгляду повторної скарги № ЗІ 1 від 24.04.08 р., згідно до якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.
В зв'язку з цим позивач звернувся зі скаргою до ДПА України, в якій просило скасувати зазначені податкові повідомлення - рішення. 12.09.08р. на адресу позивача надійшло рішення ДПА України, згідно з яким відмовлено в задоволенні скарги та податкове повідомлення - рішення залишене без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з приписів п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у відповідності до якої платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно), та наказу по АТЗТ “Гонг”від 03.01.2006р. № 1/1 та від 03.01 2007р. № 2/1 “Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на 2006-2007р.р”., яким позивачем встановлено метод оцінки вибуття запасів, а саме: по методу середньозваженої собівартості.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що законодавець чітко визначив методи за якими обчислюється податковий облік запасів та що платник податку повинен на протязі податкового року застосовувати лише один з передбачених методів, а також платник податку не має права змінювати вибраний метод протягом податкового року.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому законність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до положень п. 5.9. ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.
З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному і стандарті:
ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої вартості однорідних запасів;
вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).
Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.
Висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток здійснені на підставі перевірки, згідно якої позивачем станом на 01.01.2006 року невірно визначено балансову вартість запасів на початок 2006 року та невірно вибрано метод оцінки вибуття запасів.
Щодо визначення балансової вартості запасів на початок звітного періоду колегія суддів зазначає, що у відповідності до стандартів бухгалтерського обліку балансова вартість запасів на початок звітного періоду повинна дорівнювати балансовій вартості запасів на кінець попереднього звітного періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, балансова вартість запасів на кінець звітного 2005 року складала 921200грн., а тому зазначена вартість обґрунтована була зазначена позивачем на початку звітного 2006 року.
При цьому колегія суддів зауважує, що зазначена вартість була підтверджена в межах перевірки податковим органом господарської діяльності позивача на період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, що відображено в акті перевірки № 83/23104/01549165 від 07.03.2006 року.
Крім того, в межах проведення перевірки дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року у податкового органу були відсутні повноваження на проведення такої перевірки і за 2005 рік.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає хибними висновки акту перевірки про заниження позивачем балансової вартості запасів на початок звітного періоду 2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи (декларації з податку на прибуток підприємства), у 2006 році позивачем оцінка вибуття запасів здійснювалась за методом вартості перших за часом надходження товарів (ФІФО).
При цьому згідно наказу по АТЗТ “Гонг”від 03.01.2006р. № 1/1 та від 03.01 2007р. № 2/1 “Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на 2006-2007р.р”. позивачем встановлено метод оцінки вибуття запасів по методу середньозваженої собівартості.
Однак, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, у відповідності до п. 5.9. ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
Тобто, здійснивши розрахунок вартості вибуття запасів за методом вартості перших за часом надходження товарів (ФІФО), хоча і всупереч наказу по АТЗТ “Гонг”від 03.01.2006р. № 1/1 та від 03.01 2007р. № 2/1 “Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на 2006-2007р.р”., позивач не мав права змінити протягом податкового року такий метод та в подальшому здійснювати розрахунок за методом оцінки вибуття запасів по методу середньозваженої собівартості.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що в діях позивача по застосуванню при розрахунку вартості вибуття запасів методу вартості перших за часом надходження товарів (ФІФО) відсутні порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому вказує на хибність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому позовна заява про визнання таких рішень нечинними є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерне товариство закритого типу "Гонг" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009р. по справі № 2-а-9665/08/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Гонг" - задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000292303/0 від 13.02.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35997,00 грн. (основний платіж - 23998,00 грн., штрафна санкція - 11999,00 грн.); № 00000292303/1 від 21.04.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35997,00 грн. (основний платіж - 23998,00 грн., штрафна санкція - 11999,00 грн.); № 00000292303/2 від 27.06.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35997,00 грн. (основний платіж - 23998,00 грн., штрафна санкція - 11999,00 грн.)
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.
Повний текст постанови виготовлений 25.01.2010 р.