Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
Іменем України
06 травня 2010 року справа № 2а-27024/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів:
при секретарі
за участі:
представника позивача
представника відповідача Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
Задоєнко О.В.
Не з*явився
Не з*явився
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу судовому засіданні
Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 25 грудня 2009 року
по справі № 2а-27024/09
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганський електроапаратний завод»
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області
про про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною та її скасування, -
У жовтні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною та її скасування .
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.
Зазначеною постановою визнано недійсною та скасовано постанови № 1.2.4-7 від 11 червня 2009 року Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, про накладення на Відкрите акціонерне товариство «Луганський електроапаратний завод» штрафу у розмірі 26590,42 грн.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
09.12.2008 року між Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею та ВАТ «Луганський електроапаратний завод» було укладено договір № 0912/081 про виконання робіт з капітального ремонту, улаштування автономного теплопостачання Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, сел. Гірняцьке, від індивідуальної електрокотельні потужністю 300 кВт.
26.12.2008 року між сторонами договору було складено акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року.
У період з 18.05.2009 року по 22.05.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області було проведено планову перевірку щодо здійснення капітального ремонту будівлі, розташованої за адресою: м. Перевальськ, вул. Гагарина, 10, щодо дотримання та виконання законодавства у сфері містобудування, за результатами якої було складено акт перевірки № 1.2.4.-9п від 22.05.2009 року. Проведеною перевіркою було встановлено, що у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, Перевальською обласною психоневрологічною лікарнею спільно з ВАТ «Луганський електроапаратний завод», ТОВ «БудТЕК», МПМЧ фірма «Владіслав», ТОВ «Транспромсоюз» здійснено роботи з капітального ремонту приміщень лікарні, інженерних мереж та дату, чим порушено ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
29.05.2009 року відповідачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування № 1.2.4-7 та припис, яким відповідач пропонував не проводити в подальшому роботи з капітального ремонту будівлі Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, розташованої у м. Перевальську, вул. Гагаріна, 10, без дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основи містобудування» вказується, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року № 1.2.4-7 на позивача накладено штраф у сумі 26590,42 грн. за порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
Статтею 1 Закону України «Про основи містобудування» визначено поняття містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Відповідальність за порушення містобудівного законодавства передбачена ст.25 цього Закону, згідно якої, особи винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів; прийнятті в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Отже, відповідно до ч.3 ст.18, ст.25 Закону України «Про основи містобудування», відповідальність за порушення містобудівного законодавства в даному випадку наступає за експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не прийняті в експлуатацію.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт; передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації; виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції; виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт; прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів; здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві; ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації; експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт ; затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації; недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, роботи по проектуванню, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту є окремим видом будівельних робіт і відповідальність за порушення при проведені будівельних робіт передбачена тільки п.п.1,4,12 ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", а іншими пунктами цієї статті передбачена відповідальність за інші конкретні види правопорушень у сфері містобудування.
Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем виконувалась реконструкція приміщення, а не будівництво.
А п.9 ст.1 вказаного Закону, не передбачена відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення реконструкції без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених Законів, необґрунтовано прийняв спірну постанову про накладення штрафних санкцій, тому вказана постанова підлягає скасуванню
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця.
Головуючий
Судді