10 лютого 2021року м. Київ
Справа № 369/356/14-ц
Провадження: № 22-ц/824/2420/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
секретар Гулієв М.Д.о
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Матійчук Г.О.,
за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_2 , опікуном якої є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району «Липкижитлосервіс» при Печерській районній в м. Києві державній адміністрації, Печерського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, третя особа: Служба у справах дітей Печерської в м. Києві районної державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та примусове зняття з реєстраційного обліку,
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Печерський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві примусово зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 .
Визнано право приватної власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року у справі №757/21768/14-ц та із заявою про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року у справі №757/21768/14-ц.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 посилалась на те, що її представник адвокат Джерелюк Ю.В. подав апеляційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року безпосередньо до апеляційної інстанції. 07.08.2020 року нею отримано копію ухвали Київського апеляційного суду від 20.07.2020 року про повернення апеляційної скарги на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року залишено без розгляду.
Не погодившись із таким судовим рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, оскільки залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду цивільно-процесуальним законодавством, на її думку, не передбачено. Вказувала, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення був пропущений з поважних причин, оскільки апеляційна скарга її представником була подана до районного суду у січні 2020 року, а до суду апеляційного інстанції матеріали справи були направлені лише у липні 2020 року. Проте, суд першої інстанції, вважаючи наведені нею обставини неповажними, не дослідив їх у повному обсязі та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Семенаш А.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи булиповідомлені належним чином, а тому суд вважав можливим проводити розгляду справи за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючиу задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та повертаючи заяву про перегляд заочного рішення повертається без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Джерелюк Ю.В. не дотримано порядку оскарження заочного рішення, що зазначений в резолютивній частині заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року. Оскільки останній звернувся із апеляційною скаргою на це рішення безпосередньо до апеляційного суду, суд не вважав наведені обставини поважними причинами пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 , зокрема, посилалась на те, що її адвокат Джерелюк Ю.В. подав апеляційну скаргу на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019 року безпосередньо до апеляційної інстанції, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 20.07.2020 року було повернуто скаржнику у зв'язку із порушенням порядку оскарження заочного рішення. Вказану ухвалу ОСОБА_1 отримала 07.08.2020 року та у цей же день подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення. У зв'язку з цим, заявниця вважала, що у суду наявні достатні підстави для поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав вважати ці обставини поважними причинами пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення немає.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2,6,7 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Утім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
ОСОБА_1 , отримавши ухвалу суду про повернення апеляційної скарги у найкоротші строки, тобто, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористалась своїм правом на подання заяви про перегляд заочного рішення, про що їй було роз'яснено в ухвалі суду про повернення апеляційної скарги, та порушила питання про поновлення процесуального строку на вчинення такої дії.
При цьому, слід відмітити, що апеляційна скарга на заочне рішення була подана представником ОСОБА_1 через Печерський районний суд м. Києва 16 січня 2020 року, а матеріали справи були направлені до суду апеляційної інстанції для розгляду даної апеляційної скарги лише 15 липня 2020 року, тобто, через півроку.
Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції помилково визнав наведені причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення неповажними та, як наслідок, необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення такого строку та залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
Також слід звернути увагу і на порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, що встановлений статтею 287 ЦПК України.
Вiдповiдно до положень ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результатi розгляду заяви про перегляд заочного рiшення суд постановляє ухвалу, в якiй може реалiзувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рiшення i призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Частиною 4 статті 287 ЦПК України визначено, що відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку лише після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Тобто, суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, фактично позбавив відповідачкуправа оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, що має наслідком порушення права заявника на доступ до правосуддя, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді Д.Р. Гаращенко
А.А. Пікуль