Справа №757/53813/17 Головуючий у І інстанції Новак Р.В.
Провадження №22-ц/824/762/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Юлії Володимирівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення терористичних актів в смт. Новотошківське,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року повернуто позовну заяву.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Науменко Ю.В. подала 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема: не сплачено судовий збір та пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Ю.В. було залишено без руху та надано десятиденний строк для подання клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та сплати судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представник ОСОБА_1 - адвокат Науменко Ю.В. отримала копію вказаної ухвали суду 21 січня 2021 року, таким чином з 22 січня 2021 року розпочався перебіг десятиденного строку на виконання вимог ухвали суду та який закінчився 31 січня 2021 року.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що копія вище вказаної ухвали суду не надсилалась на поштову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в апеляційній скарзі, оскільки відноситься до тимчасово непідконтрольної території України куди засобами поштового зв'язку не здійснюється відправка поштової кореспонденції.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.»
Отже Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження . У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження може бути лише вмотивоване клопотання скаржника, оскільки нормами чинного цивільного процесуального законодавства не передбачено право суду поновлювати такий строку з власної ініціативи.
Станом на 09 лютого 2021 року ні ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Науменко Ю.В. не усунули недоліки, що були визначені судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог ухвали Київського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року та не подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку й не сплатили судовий збір у визначеному судом розмірі.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Виходячи із наведених обставин справи вважаю, що застосування апеляційним судом процесуальних обмежень при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції від 05 жовтня 2018 року відповідає принципу юридичної визначеності і не може вважатись відмовою у доступі до правосуддя.
Отже, скаржник без поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суд ум. Києва від 05 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви, а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Юлії Володимирівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви має бути відмовлено.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Юлії Володимирівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення терористичних актів в смт. Новотошківське.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб