08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 359/3827/20
провадження №22-ц/824/1516/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року /суддя Журавський В.В./
у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 16.02.2017 року у сумі 90133,61 грн., яка складається з: 67009,46 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 18355,88 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, а також штрафу (фіксована частина) - 500 гривень, та штрафу (процентна складова) - 4268,27 грн.; та відшкодувати судові витрати у розмірі 2102,00 грн. /а.с.1-5/.
Заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 110-114/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідачем укладено договір приєднання до запропонованих банком умов, договір є публічним, з однаковими умовами для всіх споживачів. Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорене, що відповідач погодився з тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг; він ознайомився та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і Відповідачем було укладено кредитний договір, який не оспорений, не визнаний недійсним чи неукладеним, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу 24.02.2017 р. відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 «Універсальна Голд» та 14.07.2017 р. встановлено початковий кредитний ліміт в розмірі 4500,00 грн., що в подальшому було збільшено, що підтверджується банківською випискою. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти з власної ініціативи, а також здійснював частково погашення заборгованості по кредитному договору. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Крім того, Відповідач звертався до Банку з метою перевипуску карти, що підтверджується довідкою та банківською випискою. Виписка з банківського рахунку, яка має статус первинного документу, містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача, всі операції за кредитною карткою. Крім цього, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 534 ПК України зменшив суму заборгованості за тілом кредиту, зарахувавши на її погашення всі суми, що вносилися відповідачем на погашення заборгованості, вказавши на відсутність боргу за тілом кредиту. Незважаючи на положення чинного законодавства суд першої інстанції відмовив у стягненні процентів за користування кредитними коштами взагалі, чим порушив вимоги ст. 1046 та 1048 ЦК України. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Матеріалами справи також доведено наявність неналежного виконання боржником зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим кредитор має усі законні підстави для нарахування та стягнення неустойки.
ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлена належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу не зверталась.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 16.02.2017 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки, що підтверджується укладеною сторонами Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.21).
Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, позичальник виявив бажання оформити платіжну кредитну карту. В анкеті зазначено, що договір між позичальником та банком складається з заяви, Умов та правил надання банківських послуг і тарифів, правил користування, основних умов обслуговування і кредитування, розташованих в рекламному буклеті.
Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», зокрема кредитної карти «Універсальна Gold», базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) 2,5%; з 01.04.2013 року - 2,3 %, за тратами здійсненими з 01.09.2014 р. - 2,7%; за тратами здійсненими з 01.04.2015 р. - 3,5 %; обов'язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості; з 01.04.2014 р. - 5% від заборгованості; пеня = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) +100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань: 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.22).
ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 термін дії до 09.2018 року та № НОМЕР_2 термін дії до 03.2021 року (а.с.20).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , 04.09.2017 року було збільшено кредитний ліміт до 45000,00 грн. по картковому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.19).
Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 20.04.2020 року заборгованість за кредитним договором б/н від 16.02.2017 року становить 90133,61 грн., яка складається з: 67009,46 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 18355,88 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, а також штрафу (фіксована частина) - 500 гривень, та штрафу (процентна складова) - 4268,27 грн. (а.с.6-12).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції враховував положення ст. 207 ЦК України про те, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту анкети - заяви ОСОБА_1 від 16.02.2017 року вбачається, що в ній не зазначена процентна ставка та інші умови договору, які є істотними, водночас позивачем не долучено та матеріали справи не містять доказів, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд першої інстанції дійшов також висновків про те, що з наданої позивачем виписки за договором б/н станом на 22.04.2020 року вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту було фактично сплачено 95 098,47 грн., зробивши власний розрахунок шляхом додавання сплачених сум.
З огляду на вказане, з урахуванням того, що сума внесених відповідачем коштів на погашення заборгованості перевищує фактичну заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту (67009,46 грн.) а тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 16.02.2017 року, у якій зазначено: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Позичальник висловив згоду про укладення договору та особистим підписом засвідчив, що: "Я згоден із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування розташованими в рекламному буклеті складають між мною та Банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лася) з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден з його умовами.... Я зобов'язуюся виконувати Умови та Правила надання банківській послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.Privatbank.ua ". Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту мені роз'яснені і зрозумілі, рекламний буклет, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування мною отриманий.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Згідно із визначенням, яке міститься в ст. 633 ЦК України, договори, які укладаються Банком з фізичними особами, є публічними. Також частинами 2 та 3 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач погодився з тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг; він ознайомився та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено кредитний договір.
Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
На підставі анкети-заяви відповідачу 24.02.2017 р. відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 «Універсальна Голд».
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти з власної ініціативи, а також здійснював частково погашення заборгованості по кредитному договору.
Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.
Крім цього, відповідач звертався до банку з метою перевипустити картку, що підтверджується довідкою та банківською випискою.
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі, які підтверджують користування відповідачем коштами.
Заборгованість відповідача становить 90133,61 грн., яка складається з наступного:
67009,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
18355,88 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
500,00 грн. - штраф (фіксована частина).
4268,27 грн. - штраф (процентна складова).
Платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою.
Крім цього, кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією, тобто відповідач використовує кредитні кошти, погашати заборгованість та знову користуватися кредитними коштами.
Таким чином, сума заборгованості за кредитом постійно змінюється в залежності від використання відповідачем кредитних коштів та внесення ним платежів на погашення заборгованості.
Крім цього, суд першої інстанції безпідставно зменшив суму заборгованості за тілом кредиту, зарахувавши на її погашення всі суми, що вносилися відповідачем на погашення заборгованості.
Статтею 534 ЦК України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відтак, висновки суду про те, що внесені відповідачем кошти на погашення заборгованості повинні були спрямовуватися на погашення безпосередньо заборгованості за фактично отриманими кредитними коштами, суперечать ст.ст. 534, 1048 ЦК України та умовам договору, а тому сума розрахована невірно.
Крім того, стаття 1054 ЦК України визначає поняття кредитного договору як оплатного договору.
Відповідно до ст. 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
Отже, - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В тарифах банку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» зазначена процентна ставка, яка застосовується за тратами що здійснені з 01.04.2015 р - 3,5 % в місяць, яка відповідно до розрахунку заборгованості не змінювалась протягом всього періоду нарахування.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Умовами Договору передбачено умови щодо сплати неустойки:
- п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
За користування кредитними коштами сторони визначили сплату відсотків, а при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку про що зазначено в тарифах та відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.
Посилаючись на висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 року у справі №342/180/17-ц (14-131цс19), суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявні витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на момент підписання анкети-заяви; копія наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» у редакції, що діяла на момент підписання заяви. /а.с. 23-79/
Тобто, до суду позивачем надано конкретну редакцію Умов та Правил надання банківських послуг, до якої приєднався Відповідач при підписанні анкети-заяви та укладенні договору, разом із наказом про її затвердження.
Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 16.02.2017 року у сумі 90 133,61 грн., яка складається з: 67009,46 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 18355,88 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, а також штрафу (фіксована частина) - 500 гривень, та штрафу (процентна складова) - 4268,27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2102 грн. та 3153 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року - задовольнити.
Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року - скасувати.
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 16.02.2017 року у сумі 90 133, 61 /дев'яносто тисяч сто тридцять три гривні шістдесят одна копійка/ яка складається з 67 009,46 /шістдесят сім тисяч дев'ять гривень сорок шість копійок/ - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 18 355,88 /вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят вісім копійок/ - заборгованості за простроченими відсотками, а також штрафу (фіксована частина) - 500 /п'ятсот гривень/, та штрафу (процентна складова) - 4 268,27 /чотири тисячі двісті шістдесят вісім гривень двадцять сім копійок/.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції 2 102 /дві тисячі сто дві гривні/ та в суді апеляційної інстанції 3 153 три тисячі сто п'ятдесят три гривні/.
Дані сторін:
позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО №305299;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: