Ухвала від 02.02.2021 по справі 369/16585/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1306/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183, 185 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 369/16585/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2021 року,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_9 ,

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22:00 год. по 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2021 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрівськ Артемівського району м. Луганськ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Авангард Білд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.

У поданій прокурором ОСОБА_6 апеляційній скарзі, остання просила ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор стверджує, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри повною мірою підтверджується долученими до клопотання матеріалами.

Крім того, матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, які вказують на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та обставини кримінального провадження. Зокрема, слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_9 , маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, надавати вказівки на знищення речей та документів, які мають суттєве значення для кримінального провадження, або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У поданій захисником ОСОБА_7 апеляційній скарзі, останній просив ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2021 року скасувати, відмовивши у застосуванні будь-якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник зазначає, що повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є необґрунтованим та ґрунтується виключно на припущеннях. Інкримінуючи підозрюваному розтрату «чужого» майна, на думку захисника, слідчий припустився необґрунтованого твердження про власника вказаного майна, оскільки ТОВ « Консент Капітал Менеджмент» законно розпорядилися майном, на яке мали титул власника. Отже, матеріали, додані слідчим до клопотання не містять підтверджень причетності ОСОБА_9 до інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігти, застосувавши більш м'який запобіжний захід та покладення відповідних обов'язків.

У поданій захисником ОСОБА_8 апеляційній скарзі, останній просив ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні щодо ОСОБА_9 будь-якого запобіжного заходу.

Захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Зокрема, при постановленні оскаржуваної ухвали,слідчим суддею не було взято до уваги відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено неправильна кваліфікація злочину - ч. 3 ст. 27, замість ч. 2 ст. 27 КПК України та не надано оцінки діям підозрюваного.

В порушення норм кримінального процесуального законодавства, слідчим не додано до матеріалів провадження доказів, які би свідчили про існування будь-яких ризиків, передбачених ч, 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги та заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурора, який просив задовольнити подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу і заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110200006921 від 05.12.2018 року за підозрою ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч.5ст.191 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_11 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, організував та очолив стійку злочинну групу, до складу якої в різний час увійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи. Предмет злочинного посягання майно Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» (далі - ПЗНВІФ «Консент Капітал»), тому з 2018 року і по теперішній час, зазначені вище особи підозрюються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_13 ,будучи давнім знайомим та бізнес-партнером ОСОБА_11 , діючи за вказівкою останнього,виключно в його інтересах подав до Печерського районного суду м. Києва заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якому просив накласти арешт на грошові кошти, розміщені на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», рахунках ОСОБА_14 та ОСОБА_15

14.09.2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_13 про забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено.

14.09.2018 року ОСОБА_13 отримавши ухвалу Печерського районного суду м. Києва за вказівкою ОСОБА_11 звернувся із заявою до приватного виконавця ОСОБА_16 про її негайне виконання.

15.09.2018 року приватний виконавець ОСОБА_16 відкрила виконавче провадження та наклала арешт на належне ТОВ «ОМОКС» майно, а саме на грошові кошти розміщені на рахунках товариства та все майно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

В подальшому ОСОБА_13 подав до Печерського районного суду м.Києва позов до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ТОВ «ОМОКС» та ОСОБА_11 (третя особа) про стягнення відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок невиконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва позов ОСОБА_13 до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ТОВ «ОМОКС» та ОСОБА_11 (третя особа) про стягнення відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок невиконання грошового зобов'язання залишено без розгляду.

В той же час ОСОБА_11 , розуміючи, що накладений арешт за заявою ОСОБА_13 на грошові кошти, розміщені на рахунках ТОВ «ОМОКС» і все майно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 рано чи пізно буде знятий, вступив у злочинну змову з ОСОБА_12 який був директором ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та запропонував останньому взяти участь у привласненні майна, яке знаходиться на ПЗНВІФ «Консент Капітал», яким ОСОБА_12 як директор товариства управляв.

З метою заволодіння майном ПЗНВІФ «Консент Капітал» (ЄДРІСІ 2331300), необхідно було рішення засновників ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», тому 24.10.2018 року ОСОБА_9 , діючи з невстановленою досудовим розслідуванням особою та ОСОБА_11 , здійснив продаж належних йому 50% частки статутного капіталу ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» ОСОБА_17 в результаті її частка збільшилась до 100%.

26.12.2018 року у відношенні ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 288-ДП-КУА.

11.01.2019 року наказом Міністерства юстиції України скасовано реєстраційний запис щодо набуття ОСОБА_17 100% частки у статутному капіталі ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

В період часу здійснення контролю за виконанням з боку ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вищевказаного розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 288-ДП-КУА було виявлення скасування запису від 29.10.2018 року та від 13.11.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну власників (учасників) ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

У зв'язку з постійними допущенням порушень компанією з управління активами ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» ліцензійних умов та прав і інтересів учасників Фондів, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовано ряд санкцій до ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», як наслідок станом на даний час ліцензію на здійснення діяльності з управління активами серії АВ № 440350 - анульовано.

Невстановлена досудовим розслідуванням особа та ОСОБА_11 розуміючи, що реєстраційний запис щодо набуття ОСОБА_17 100% частки у статутному капіталі ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» скасовано, вирішили в будь-який спосіб відчужити майно ПЗНВІФ «Консент Капітал». Для цього ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_12 про необхідність складання відповідного протоколу, який би дав законні підстави відчужити майно ПЗНВІФ «Консент Капітал».

Так, ОСОБА_9 (засновник на 50% ТОВ «Консент Капітал Менеджмент»), діючи у складі злочинної групи, спільно з ОСОБА_12 (директор ТОВ «Консент Капітал Менеджмент») та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, повинен був підписати протокол загальних зборів ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», який в подальшому буде використаний членами та учасниками організованої групи при заволодінні майном ПЗНВІФ «Консент Капітал».

Для цього ОСОБА_9 дав згоду на підписання протоколу загальних зборів ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» рішенням якого надасть згоду та повноваження директору товариства ОСОБА_12 відчужити майно на підконтрольне невстановленій досудовим розслідуванням особі товариство.

ОСОБА_12 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які увійшли до складу злочинної групи, погодились взяти участь у вчиненні злочину, підкоряючись під час злочинної діяльності невстановленій досудовим розслідуванням особі та ОСОБА_11 , свідомо виконуючи всі їх вказівки.

04.02.2019 року загальними зборами учасників ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», участь в яких приймали ОСОБА_9 та запрошений директор вказаного товариства ОСОБА_12 , якого призначено секретарем загальних зборів учасників, прийнято рішення відповідно до Протоколу №1/2019 від 04.02.2019 року про продаж котельні, що перебувала у власності ПЗНВІФ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ».

Того ж дня, за невстановлених обставин, за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 18/1, між ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» в особі ОСОБА_12 та ТОВ «ГЛАРОС КФ» (ЄДРПОУ 42759468) в особі ОСОБА_18 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , якому не було відомо про злочинні дії вказаних осіб.

У подальшому 11.02.2019 року між ТОВ «ГЛАРОС КФ» та Приватним акціонерним товариством «ОЛІМП» (кінцевим бенефіціарним власником є дружина ОСОБА_13 - ОСОБА_20 ) укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 , зареєстрований в реєстрі за № 341.

Таким чином, орган досудового розслідування переконаний, що ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи вчинили усі дії, які вважали необхідними для заволодіння майном ПЗНВІФ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року позов ТОВ «ОМОКС», ТОВ «ФКГ ЧАЙКА», ТОВ «КК Зараз-1», ТОВ «КК Зараз» та ОСОБА_22 до ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ГЛАРОС КФ», ПрАТ «ОЛІМП» про визнання недійсним договорів та визнання права власності - задоволено.

Постановою Верховного суду України від 07.10.2020 року рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року залишено без змін.

Таким чином, ОСОБА_9 , діючи у відповідності до заздалегідь узгодженого плану дій, кінцевою метою якого було протиправне заволодіння майном ПЗНВІФ «Консент Капітал», за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, організували розтрату майна ПЗНВІФ «Консент Капітал» на загальну суму 53404000,00 грн. (без врахування обов'язкових платежів та зборів), чим спричинив збиток ТОВ «ОМОКС» на суму 41655120,00 гривень, ТОВ «ФКГ ЧАЙКА» на суму 8437832,00 грн., ТОВ «КК Зараз-1» на суму 3097432,00 грн., ТОВ «КК Зараз» на суму 106808,00 грн. та ОСОБА_22 на суму 106808,00 гривень.

На думку органу досудового розслідування, у діях ОСОБА_9 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України.

22.12.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

28.12.2020 року начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22:00 год. по 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2021 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Крім того, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор або слідчий доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Як вбачається з повідомлення про підозру від 22.12.2020 року, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а тому доводи апеляційних скарг щодо необґрунтованості оголошеної ОСОБА_9 підозри колегія суддів не приймає до уваги.

Щодо доводів захисника в частині неправильно зазначеної слідчим суддею кваліфікації кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_9 слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що в разі виявлення захисником описки у тексті ухвали слідчого судді, останній наділений правом на звернення до суду для її виправлення.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що, враховуючи дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше не судимий, одружений, має постійне місце роботи, постійне місце проживання, а отже його соціальний та матеріальний стан свідчить про відсутність тих ризиків, які би свідчили про необхідність застосування до підозрюваного найбільш обтяжливого, винятково запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже застосування щодо останнього більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених статтею 177 КПК України.

При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_9 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Всупереч доводам апеляційної скарги сторони обвинувачення, заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.

Крім того, для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_9 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин і прокурором під час апеляційного розгляду.

Разом з тим, доводи сторони захисту щодо не доведення органом досудового розслідування обґрунтованості підозри та існування ризиків не можуть бути прийняті колегією суддів, враховуючи докази, наявні в матеріалах провадження.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_9 саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту в певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.

Інші доводи апеляційних скарг не є підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційних скаргах прокурора та захисників доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказані апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22:00 год. по 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.02.2021 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Київо-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________________ _______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

Попередній документ
94790141
Наступний документ
94790143
Інформація про рішення:
№ рішення: 94790142
№ справи: 369/16585/20
Дата рішення: 02.02.2021
Дата публікації: 27.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.12.2020)
Дата надходження: 28.12.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.12.2020 14:20 Києво-Святошинський районний суд Київської області
05.01.2021 12:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області
13.01.2021 11:40 Києво-Святошинський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА