головуючий суддя І інстанції - Островська О.П.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
«30» квітня 2010 року справа № 2а-20046/09/1270
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін :
від позивача - представник Касьяненко В.В. за довір. від 28.04.2010 року
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 29.10.2009 року
у справі № 2а-20046/09/1270 (суддя Островська О.П.)
за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій
Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Луганська звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 870, 00 грн., з урахуванням уточнень до позовної заяви.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у справі № 2а-20046/09/1270 позовні вимоги задоволенні.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що перевірка проведена з порушенням встановленого порядку її проведення, рішення про застосування штрафних санкцій прийнято з порушенням строків, в акті перевірки не відображено, що на момент перевірки у торговому приміщенні знаходилося та здійснювало діяльність два суб'єкта підприємницької діяльності, вона та ПП Ширяєв. Не враховано, що вона, здійснюючи торгівлю алкогольними напоями та відповідною алкогольною продукцією та пивом, у своїй діяльності застосовує РРО. ПП Ширяєв здійснює діяльність у сфері громадського харчування та у відповідності до ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» касовий апарат не застосовує. Адміністратор Богданович Н.Г. знаходилась у трудових відносинах, як з відповідачкою, так і з ПП ОСОБА_2. До початку перевірки працівники позивача звернулися до адміністратора з проханням про складання меню-заказу для проведення банкету на чотири особи, адміністратор склав такий заказ на суму 574 грн., що відноситься до діяльності ПП Ширяєв. Після того як адміністратор попередила замовників, що у разі неявки їх на банкет внесений аванс не повертається, оскільки кошти будуть використані на закупівлю продуктів для банкету, після чого вони ліквідували замовлення та оплату не вносили. Таким чином, підстав застосовувати РРО не було, оскільки не було реалізації товару (послуги). Вважає, що при таких обставинах порушень не допущено. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганську 6 листопада 2006 року та 21 квітня 2008 року у встановленому порядку на підставі належним чином оформлених повноважень наказу та плану проведення перевірок було проведено перевірку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Під час перевірки 6 листопада 2006 року здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці - кафе-бар «Акваріум», яке знаходиться у користуванні суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 виявлено, що працівники підприємства не провели розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій та не видали споживачу розрахунковий документ при оформленні замовлення на банкет у сумі 574,00 грн., що є порушеннями вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що було складено відповідний акт № 12320422/2340 від 6 листопада 2006 року, що стало підставою для прийняття позивачем ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську рішення № 0002192340/0 від 5 грудня 2006 року, яким до відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції за недодержання законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2870 грн., з яких відповідачкою було частково погашено 780 грн., залишок склав 2090 грн.
Під час перевірки 21 квітня 2008 року здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці - кафе-бару «Акваріум», яке знаходиться у користуванні суб'єкту підприємницької діяльності відповідачки - виявлено, що працівники підприємства не провели розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій і не видали споживачу розрахунковий документ при оформленні замовлення на суму 13 грн. та 6 грн., не було також забезпечено щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у поточному звіті РРО що є порушеннями вимог пунктів 1,2,9,13 статті 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що було складено відповідний акт №12320253/2340 від 21 квітня 2008 року, що стало підставою для прийняття позивачем ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську рішення № 0001512340 від 25 квітня 2008 року, яким до відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції за недодержання законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 780 грн.
Вказані обставини підтверджуються актом №12320422/2340 від 6 листопада 2006 року, рішенням № 0002192340/0 від 5 грудня 2006 року, актом №12320253/2340 від 21 квітня 2008 року, рішенням №0001512340 від 25 квітня 2008 року.
Судом встановлено, що до теперішнього часу відповідачкою сума штрафних санкцій в повному обсязі не відшкодована, тому суд вважає, що позивач має право вимагати стягнення з відповідачки зазначених сум.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення норм матеріального та процесуального права та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів вважає такий висновок неправомірним, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Частиною 7 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснюються шляхом проведення позапланових перевірок , а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.
Згідно ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин передбачених у цій статті
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем проведена перевірка дотримання відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі плану проведення перевірок, направлень на перевірку, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
В акті перевірки зафіксовані порушення вимог п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно п. 1, 2, ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ч. 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.
На підставі актів перевірки винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002192340/0 від 5 грудня 2006 року в розмірі 2870 грн., частково пагашене, та № 0001512340 від 25 квітня 2008 року в розмірі 780 грн., які СПД - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повинна сплатити у 10 денний термін з дня отримання рішення.
Щодо доводу апеляційної скарги стосовно спливу строку звернення до суду з вказаним позовом, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції згідно з ст. 15 Закону України за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналізуючи обставини справи та приведені норми закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у справі № 2а-20046/09/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 року у справі № 2а-20046/09/1270 за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 870, 00 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 квітня 2010 року, у повному обсязі ухвала буде складена у нарадчій кімнаті 5 травня 2010 року.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Т.Г.Гаврищук