іменем України
09 лютого 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 741/772/20
Головуючий у першій інстанції - Крупина А. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/101/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бечка Є.М.,
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
секретар: Шапко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Макіївської об'єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
дата та місце складання повного тексту рішення: 07 вересня 2020 року, м.Носівка,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що його батько, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Макіївської сільради Носівського району.
Позивач вказував, що поважними причинами, які перешкоджали йому звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька в установлений законодавством шестимісячний строк є те, що після смерті батька він декілька разів з'являвся до державного нотаріуса в м. Носівка, але станом на 2004 рік у м. Носівка тривалий час не було нотаріуса. Крім того, він у 2004 році працював комбайнером на Носівській птахофабриці, працівники, які були зайняті на збиранні врожаю проживали на території птахофабрики, працювали практично цілодобово. Вважав, що якщо він доглядає за будинком батька, то він вважається таким, що прийняв спадщину фактично. Крім того зазначив, що у 2004 році змінилось законодавство щодо порядку спадкування.
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було подано доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які були б пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що задоволенням його позову, права та інтереси інших осіб не будуть порушуватись, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом, а заповіт його батьком не складався.
Вказує, що суд першої інстанції не врахував принцип пропорційності, між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушеного права заявника в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особа, яка подала апеляційну скаргу також зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тій обставині, що відповідач Макіївська об'єднана територіальна громада Носівського району Чернігівської області, позов визнала та просила його задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а. с. 5).
Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,92 га, розташовану на території Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області, право власності померлого на яку підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН № 100944 (а. с. 7).
ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 6).
Як вбачається з довідки виданої виконкомом Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті був зареєстрований та проживав один у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту повідомлення завідувача Носівської районної державної нотаріальної контори від 30.12.2020 року № 1100/01-16 вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась.
Як вбачається з повідомлення державного нотаріального архіву Чернігівської області від 26.01.2021 року №429/01-17 спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Носівською районною конторою не заводилась.
У Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо наявності заведених спадкових справ відносно спадкового майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та чинних заповітів ОСОБА_2 ..
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип пропорційності тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Практика Європейського суду з прав людини застосовує принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності. Цей принцип закріплений і у частині третій статті 2 ЦПК України.
Суд першої інстанції, не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Макіївська об'єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області визнала позов та просила його задовольнити (а.с.19, 47).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув; не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених сторонами вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається відсутність спору щодо спадкового майна, оскільки інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини не звертались, заповіт не складався, а відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог спадкоємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З врахуванням наведеного, при вирішенні даного спору апеляційний суд також бере до уваги, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Апеляційний суд враховує, що Макіївська об'єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (ст. 1277 ЦК України - «відумерлість спадщини») за відсутності інших спадкоємців, визнала позов, що в свою чергу підтверджує те, що вимоги позову і визнання їх відповідачем не суперечать закону та не порушують жодним чином права інших осіб, а тому мотиви рішення суду першої інстанції у цій справі, з яких було відмовлено у задоволенні позову, мають формальний характер, і не направлені на захист інтересів інших осіб.
Навпаки, рішення суду першої інстанції, порушує одне із завдань цивільного судочинства, а саме справедливий розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту оспорюваних прав осіб ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України), а також порушує основний принцип цивільного судочинства, а саме верховенства права в т.ч. і у правовідносинах права власності, захист якого забезпечений нормами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є частиною національного законодавства України, відповідно до ст. 9 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, аргументи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку у три місяці, з дня набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, п.4 ч.1 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макіївської об'єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, з дня набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2021 року.
Головуючий: Судді: