61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
19 січня 2010 р.Справа № 2-а-38343/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Касян В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-а-38343/09/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс»
простягнення адміністративно-господарських санкцій
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсервіс», в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 3130,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки при розгляді справи та під час прийняття постанови, суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», в якій зазначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Підприємством порушені норми чинного законодавства, не виконано норматив, встановлений ст.. 19 Закону, тому відповідач не може бути звільненим від обов'язку по сплаті адміністративно-господарських санкцій, передбачених в ст.20 Закону.
Відповідно до вимог ст.19 зазначеного Закону на підприємство покладається обов'язок по створенню, виділенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів.
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, і установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс»щомісячно, протягом 2008 року, з січня по грудень, подавало звіти форми №3-ПН до Комінтернівського районного центру зайнятості та Харківського міжрайонного центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто, відповідачем були виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені .
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається з розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, , організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
Відповідно до звіту форми 10-ПІ у відповідача в 2008 році середньооблікова чисельність штатних працівників - інвалідів складала 10 осіб.
За період 2008 року центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування, в яких відповідач відмовив інвалідам.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів
В апеляційній скарзі позивач вказує, що ТОВ «Продсервіс»повинно самостійно створити, виділити робочі місця для інвалідів відповідно до кількості таких місць на підприємстві, крім того, самостійно працевлаштувати таких осіб, що не було зроблено і що призвело до накладення на відповідача штрафних санкцій.
Вказані доводи апеляційної скарги є помилковими з урахуванням наступного.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма і статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, і установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Продсервіс»щомісячно, протягом 2008 року, з січня по грудень, подавало звіти форми №3-ПН до Комінтернівського районного центру зайнятості та Харківського міжрайонного центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи.
Тобто, відповідачем були виконані вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Докази, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, відсутні.
Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів -залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-а-38343/09/2070 -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.
Повний текст виготовлено 25.01.2010 року.