Єдиний унікальний номер справи № 766/197/21
Провадження № 11-сс/819/83/21 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
10 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
При секретарі - ОСОБА_5
З участю прокурора - ОСОБА_6
Захисника - ОСОБА_7
Підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 12021230030000020 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого утриманців, офіційно не працевлаштованого, має середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 січня 2021 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали до 07.03.2021 року включно.
Розмір застави не визначено.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та в ухвалі присутнє істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та норм ЄСПЛ. Слідчим не доведено обґрунтованість підозри та обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, 08.01.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: рапортом повідомленням ОСОБА_8 від 07.01.2021, в якому зазначено про скоєння злочину останнім; протоколом огляду місця події від 08.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України від 08 01 2021 року в рамках кримінального провадження за №12021230030000020 від 08.01.2021 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені докази, як кожний окремо, так і в цілому, повністю доводять наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Виходячи з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у колегії суддів є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Зазначене свідчить про неспроможність доводів апеляційної скарги захисника про відсутність належних та допустимих доказів, які б доводили причетність ОСОБА_8 до вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів провадження та вищезазначених доказів, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, крім того, підозрюваний не одружений, будь-яких доказів на підтвердження утримання дітей суду не надано, офіційно не працевлаштований, що свідчить про ймовірну відсутність законних джерел доходу, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, підозру визнає, має постійне місце проживання, також, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, враховуючи те, що кримінальне правопорушення було вчинене із застосуванням насильства небезпечним для життя та здоров'я особи, підозра обґрунтована вагомими доказами, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому, суд прийшов до правильного висновку про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання підозрюваним своїх обов'язків та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Враховуючи положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність не визначати розмір застави.
Посилання захисника про те, що слідчий суддя не звернув уваги, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.
Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08 січня 2021 року, якою відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4