Єдиний унікальний номер справи : 664/1968/19
Номер провадження : 11-кп/819/202/21 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія : ч.2 ст.286 КК України Доповідач: ОСОБА_2
2021 року лютого місяця 09 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі: Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар судового засідання: ОСОБА_5
З участю прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілого: ОСОБА_9 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_10
представника цивільного відповідача АТ «СК «Країна» - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в залі Херсонського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017230240001986 від 03.09.2017, за апеляційними скаргами прокурора, представника цивільного відповідача АТ «СК «Країна»» - ОСОБА_12 та цивільного відповідача ОСОБА_13 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усть-Каменогорськ, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, працюючого водієм ПП «Агроторг», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну свого місця проживання, роботи, навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 81105,50 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9 81105,50 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з АТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_9 72033,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 4868,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 23000,00 грн. в рахунок витрат на правову допомогу. Речові докази, а саме автомобіль автобус марки «VOLVO», модель «В 6», р.н. НОМЕР_1 , що повернутий ОСОБА_7 ; мопед «Карпати», що повернутий потерпілому ОСОБА_9 , залишено в їх розпорядженні.
За вироком суду, ОСОБА_7 03.09.2017 близько 08:45 години, керуючи технічно справним автобусом марки «VOLVO», модель «В 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись в межах смт. Нова Маячка Олешківського району Херсонської області, рухаючись по правій смузі проїзної частини вул. Соборної в напрямку від с. Щасливе (автодороги «Н. Каховка - Скадовськ») в сторону центру смт. Нова Маячка, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 12.3, 13.1. «Правил дорожнього руху України» (зі змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність і безпечність до дорожньої обстановки при виявленні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, котра полягала у початку неконтрольованого руху мопеду марки «Карпати», без державного реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_9 , котрий рухався в попутному з ОСОБА_7 напрямку, і не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з мопедом марки «Карпати», без державного реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_9 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мопеду марки «Карпати», без державного реєстраційного номеру, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: багатоуламкових відкритих переломів обох кісток правої гомілки, великої забито-рваної, скальпованої рани правої нижньої кінцівки, розтрощення м'яких тканин правої і лівої нижньої кінцівки, перелому лівої ключиці, які ускладнились постгеморагічною анемією, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Вказані наслідки знаходяться в прямому причинному зв'язку з грубим порушенням «Правил дорожнього руху України» (зі змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зі сторони водія ОСОБА_7 , а саме: 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.
На вказаний вирок суду прокурор, представник цивільного відповідача АТ «СК «Країна»» - ОСОБА_12 та цивільний відповідач ОСОБА_13 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, вважає вирок суду незаконним та просив резолютивну частину вирок змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважати ОСОБА_7 , засудженим за ч.2 ст.286 КК України на 5 роки позбавлення волі. На підставі п. в, ст.1 ЗУ «Про амністію - 2016 року» звільнити ОСОБА_7 від відбування основного призначеного покарання. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Посилається на те що дорожньо-транспортна пригода відбулась 03.09.2017 року а ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12. 2016 р., набрав чинності 07.09. 2017 року, обвинувачений має дитину якій не виповнилось 18 років і є об'єктом амністії.
В апеляційній скарзі представник АТ «СК «Країна» вказує, що вирок суду першої інстанції в частині стягнення з АТ «СК «Країна» на користь потерпілого матеріальної шкоди є незаконним через порушення норм матеріального права.
Зазначає, що через не поінформованість та неналежне сприяння АТ «СК «Країна» про ДТП, сторонами пригоди у АТ «СК «Країна» не було фізичної можливості та не виникли належні правові підстави для врегулювання даної ДТП зі здійснення подальшої виплати страхового відшкодування.
Вказує, що АТ «СК «Країна» має всі підстави для відмови у проведені виплати страхового відшкодування з огляду на порушений трирічний термін для належного звернення Цивільного Позивача до за отриманням страхового відшкодування за шкоду, завдану життю та здоров'ю.
Право Цивільного Позивача на отримання належного страхового відшкодування від АТ «СК «Країна» не порушене та/або не оспорене, та не може бути предметом захисту в суді.
Вважає, що навіть припустивши, що всіма участн6иками ДТП було дотримано всіх істотних умов належного повідомлення, сприяння та подальшого звернення для отримання страхового відшкодування позивачем, вимоги Цивільного Позивача не були б задоволені АТ «СК «Країна» в заявленому розмірі, з огляду на те, що більшість вимог, понесених Цивільного Позивача, є необґрунтованими, де кінцева сума понесених витрат суттєво відрізняється у меншу сторону, щонайбільше 38 499, 68 гривень та такими, яку не мають ніякого відношення до проведення лікування Цивільного Позивача.
Просить вирок суду в цій частині скасувати та ухвалити новий вирок, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 (Цивільного Позивача) до АТ «СК «Країна» відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_13 вказує, що вирок суду першої інстанції в частині стягнення з неї на користь потерпілого моральної шкоди є незаконним через порушення норм матеріального права.
Вказує, що суд поверхово розглянув справу, дав неправильну оцінку добутим доказам, в основу вироку поклав припущення, не врахував межі відповідальності за моральну шкоду внаслідок ухвалив вирок який суперечить дійсним обставинам справи.
Вважає, що суд безпідставно пославсь на ст. 1172 ЦК України ( ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 ), так як відшкодування моральної шкоди регламентовано ст. 1167 ЦК України, згідно якої визначене загальні підстави відшкодування моральної шкоди.
Просить скасувати вирок суду в частині цивільного позову.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 подала заперечення на апеляційні скарги представника АТ «СК «Країна» та ОСОБА_13 .
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, думку представника АТ «СК «Країна», та прокурора про підтримку їх апеляцій, захисника та обвинуваченого які просили застосувати до обвинуваченого акт амністії, потерпілого та його представника які апеляційні скарги АТ «СК «Країна» та ОСОБА_13 не підтримали, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зі змісту цієї норми вбачається, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким його засуджено за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації її дій за ч.2 ст.286 КК України обґрунтовано доказами, які досліджено судом при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції та ніким не оспорюються, тому суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.404 КПК України переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до п.3 ст.23 ЦПК України, роз'яснень, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждати, (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Порядок виплати страхового відшкодування регулюється спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника АТ «СК «Країна» та цивільного відповідача ОСОБА_13 в частині стягнення з них на користь потерпілого моральної шкоди та матеріальних витрат задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції своє рішення щодо задоволення позовних вимог мотивував належним чином.
Так, положення частини 1 статті 128 КПК України передбачено можливість пред'явлення зазначеного позову до АТ «СК «Країна» як юридичної особи, на яку статтею 41 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено обов'язок відшкодування такої шкоди.
Для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до АТ «СК «Країна» про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до АТ «СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов'язковим.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 завдано тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 керував автобусом марки «VOLVO», модель «В 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_13 іперебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_13 , що полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1064766 зазначений транспортний засіб на час ДТП був застрахований ПАТ СК «Країна» (Страховий ліміт за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю 200000,00 грн., майну потерпілого - 100000,00 грн., франшиза 510,00 грн.) та вказане ніким не заперечується.
Судом встановлено що потерпілому було завдано матеріальної шкоди на суму 72033,30 грн. та моральної шкоди на суму 212211,00 грн.,
Матеріальна шкода, завдана потерпілому підтверджується фіскальними та товарними чеками про придбання ліків, виробів медичного призначення, які містять всі обов'язкові реквізити, необхідних для лікування потерпілого на суму 72033,30 грн., відповідями КНП «Центральна міська лікарня м. Нова Каховка» від 06.10.2020 року та КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» від 09.10.2020 року, копіями листків медичних призначеньякі є неналежними доказами. (т.2 а.п. 52-83, 244-253)
Судом при стягненні з ОСОБА_13 моральної шкоди враховано, що протиправними діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_9 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді багатоуламкових відкритих переломів обох кісток правої гомілки, великої забито-рваної, скальпованої рани правої нижньої кінцівки, розтрощення м'яких тканин правої і лівої нижньої кінцівки, перелому лівої ключиці, які ускладнились постгеморагічною анемією, він став інвалідом ІІІ групи загального захворювання, потребує заходів по відновленню працездатності: постійне спостереження ортопеда-травматолога, регулярне стаціонарне та амбулаторне лікування, реконструктивна хірургія, фізична реабілітація, лікувальна фізкультура, переніс помірно виражений стресовий стан. За висновком судово-психологічної експертизи №086-2018 від 26.07.2018 року ситуація була і є для ОСОБА_9 психотравмуючою та сума матеріального еквівалента моральної шкоди для ОСОБА_9 може дорівнювати: а) при простій необережності дій відповідача - 106105,00 грн.; б) грубій необережності дій відповідача - 212211,00 грн.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що має бути взято до уваги та має бути оцінено судом і надав необхідну оцінку (висновок), оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, можуть бути задоволені з урахуванням ступеню вини обвинуваченого у заподіянні шкоди, характеру та обсягу душевних страждань потерпілих, їх тривалості, вимушеності змін в житті, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я, нормалізації психологічного стану, та зважаючи на надані ними докази.
З таким висновком суду першої інстанції враховуючи усі обставини погоджується і колегія суддів, та вважає, що судом обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9 суму моральної шкоди в розмірі 81105,50 гривень та з АТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_9 72033,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Крім того, в апеляційних скарга представникаАТ «СК «Країна» та цивільного відповідача ОСОБА_13 взагалі заперечується їх відповідальність перед потерпілим та не ставиться питання, щодо дослідження доказів на підтвердження їх тверджень щодо розрахунку сум стягнень, а тому суд апеляційної інстанції не може зробити це за власною ініціативою, оскільки в такому випадку будуть порушені засади кримінального провадження - такі як змагальність сторін та свобода в поданні ними доказів суду і в доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.в, ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12. 2016 р., який набрав чинності 07.09. 2017 року, вказано - звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Згідно довідки Служби у справах дітей Новокаховської міськради, наданої обвинуваченим, тільки в судовому засіданні апеляційного суду та свідоцтва про народження вбачається що обвинувачений ОСОБА_7 , має сина ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.п.198, т.2 а.п 96), не позбавлений батьківських прав щодо дітей.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась 03.09.2017 року, обвинувачений має дитину якій не виповнилось 18 років, вчинив необережний злочин - ч.2 ст.286 КК України, який не особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, підпадає під дію п. в ст.1 вищевказаного закону і є об'єктом амністії.
Обвинувачений просив застосувати амністію.
За таких обставин ОСОБА_7 необхідно звільнити від призначеного покарання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурор задовольнити а представника цивільного відповідача АТ «СК «Країна»» - ОСОБА_12 та цивільного відповідача ОСОБА_13 залишити без задоволення.
Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_7 в частині відбування призначеного покарання - змінити.
На підставі п. в, ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12. 2016 року ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання за цим вироком.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Копію ухвали надіслати не пізніше наступного дня після її постановлення учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Судді: ОСОБА_2 (підпис) ОСОБА_4 (підпис) ОСОБА_3 (підпис)