61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
11 січня 2010 р.Справа № 2-а-2203/09/2029
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді - Макаренко Я.М.,
суддів - Шевцової Н.В., Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.07.2009р. по справі № 2-а-2203/09/2029
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради
третя особа Головне управління Державного казначейства України у Харківській області
про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради (надалі по тексту - відповідач), третя особа Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 12.05.2008 р. - по 27.02.2011 р., у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, та у встановленні її у вказаному розмірі до досягнення дитиною трирічного віку;
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради в частині відмови у перерахунку ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 12.05.2008 р. - по 27.02.2011 р. у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, та у виплаті недоплачених сум цієї допомоги;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 12.05.2008 р. - по 27.02.2011 р. у розмірі, який щомісячно дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років та у не здійсненні виплати недоплаченої суми цієї допомоги;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради призначити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 12.05.2008 р. - по 27.02.2011 р. у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради перерахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 12.05.2008 р. - по 27.02.2011 р. у розмірі, який щомісячно дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік в розмірі 3164,87 грн;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-травень 2009 р. у розмірі 2135 грн.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.07.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов»язати відповідача призначити на нарахувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років
Як вбачається з матеріалів справи позивач є застрахованою особою в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування.
Позивач народила доньку 27.02.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Вказаний закон набув чинності з 1 січня 2008 р.
Отже, з зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»набули як застраховані так і незастраховані особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В даному положенні зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»»визнано неконституційним не було.
Таким чином, відповідач, здійснивши у зазначений період, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2008 р.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми»від 27.12.2001 року № 1751 передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу у 2009 році допомога по догляду за дитиною виплачувалася у розмірі 130,00 грн. (а.с.19).
Отже, відповідач, здійснивши у 2009 р., виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду щодо відмови у стягненні витрат на правову допомогу, з наступних підстав.
Відповідно до «Правил адвокатської етики», затвердженої Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури від 01.10.1999 року угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів, щодо сплати праці адвоката, наявність довідки про надання правової допомоги та додатку до нього не є підставою для задоволення позовних вимог, щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради на користь ОСОБА_1 550 грн., як суми витрат на правову допомогу.
За змістом ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи, що рішення ухвалене не на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволення цієї частини позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.07.2009р. по справі № 2-а-2203/09/2029 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Макаренко Я.М.
Судді< підпис >
< підпис >Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
< Список > < Текст >