Головуючий у 1 інстанції - Лібстер А.С. Суддя-доповідач - Горбенко К.П.
Україна
Іменем України
29 квітня 2010 року справа № 2-а-4490/09/1213
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Горбенко К.П.
суддів
при секретарі
за участю:
представника позивача
представників відповідачів: Лях О.П., Юрченко В.П.,
Ольховій О.В.
ОСОБА_5 - діє на підставі довіреності
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - діють на підставі довіреностей
розглянувши у відкритому
апеляційні скарги судовому засіданні
Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», Виконавчого комітету Луганської міської ради
на постанову Ленінського районного суду м. Луганська
від 17 грудня 2009 року
по справі № 2-а-4490/09/1213
за позовом ОСОБА_9
до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради та Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»
про Визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_9 звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради та Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги були задоволенні в повному обсязі. Визнано дії Виконавчого комітету Луганської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради про відмову у наданні дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання протиправними, зобов'язано Виконавчий комітет Луганської міської ради надати дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення гарячого водопостачання для влаштування індивідуальної системи теплопостачання, визнано дії Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про відмову в наданні технічних умов на відключення від мережі централізованого опалення гарячого водопостачання для влаштування індивідуальної системи теплопостачання за зобов'язано надати вищевказані технічні умови.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних скарг відповідачі зазначили, що постанова суду першої постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права. Посилаються на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства та стверджують, що питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячої води в багатоповерхових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, згідно яких відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до закону України «Про теплопостачання» схемою постачання, а також те , що вказаний порядок не передбачає відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення.
В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг та просили постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивач заперечував в задоволенні апеляційних скарг та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_9 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу (арк. справи 15).
Вказана квартира підключена до мережі центрального опалення та гарячого водопостачання.
З метою встановлення індивідуального опалення в зв'язку з неналежним опаленням квартири, позивач звернувся з заявами до відповідачів про надання дозволу на відключення від мережі центрального опалення та надання технічних умов на відключення від мереж центрального опалення, на що отримав відмови (арк. справи 10, 11), які стали предметом позову.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про незаконність таких відмов з наступних підстав.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги», визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Статтею 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 6 статті 26 вказаного Закону визначено право споживача відмовитись від користування послугою виконавця або виробника.
Законом України «Про теплопостачання» визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Статтею 24 цього Закону встановлені права та основні обов'язки споживача теплової енергії, в тому числі вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Цією статтею також встановлено, що захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Аналіз зазначених положень законів дає підстави стверджувати, що їх метою є максимально можливий захист споживача, та встановлює вільний вибір необхідних та достатніх послуг. Тобто, законодавець визначив пріоритет права споживачів на свій розсуд обирати вид необхідних послуг, їх кількість та якість.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пунктом 24 та 25 цих Правил визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
На виконання п.25 цих Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Вказаний Порядок із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 169 від 06.11.2007, яким виключено право споживача послуг окремого приміщення житлового будинку відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно саме до цього Порядку.
Виходячи з викладеного, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень, і таким чином, порядок відключення окремого приміщення залишається законодавчо не врегульованим.
Суд не приймає доводи апеляційних скарг, в частині, що наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, відповідно до якого комісія розглядає та приймає рішення тільки відносно окремого житлового будинку. Як вказувалось вище, даний наказ не може регулювати правовідносини, які склались, тому що питання вирішувалось про відключення не окремого житлового будинку, а окремого приміщення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, …або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, з застосуванням пріоритету Закону над іншим нормативно-правовим актом, або у відсутності такого акту, який регулює спірні правовідносини
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22, 195-196, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» та Виконавчого комітету Луганської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 17 грудня 2009 року у справі № 2-а-4490/09/1213 за позовом ОСОБА_9 до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради та Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 29 квітня 2010 року. Повний текст ухвали буде виготовлений 5 травня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухавла суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя К.П. Горбенко
Судді В.П.Юрченко
О.П. Лях