Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
29 квітня 2010 року справа № 2а-21836/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів
при секретарі Дяченко С.П., Нікуліна О.А.
Турко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_5 та
ОСОБА_6
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 20 листопада 2009 року
у справі № 2а-21836/09/1270
за позовом ОСОБА_5 та
ОСОБА_6
до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання незаконними дій (бездіяльності) та зобов'язання надати (вислати) позивачам копії матеріалів, зібраних по їх заявам, -
В квітні 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з цим позовом до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. З урахуванням змін до позову, вони просили визнати незаконними дії (бездіяльність) та зобов'язати надати (вислати) позивачам копії матеріалів, зібраних по їх заявам.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі № 2а-21836/09/1270 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні у повному обсязі.
Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
Позивачі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили визнати незаконними дії (бездіяльність) Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо ненадання та не надсилання на адресу родини ОСОБА_6 копій матеріалів, зібраних по їх заявам та зобов'язати Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надати (вислати) на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 копії матеріалів, зібраних за заявами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а саме - запит Луганського обласного територіальної о відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 31 січня 2007 року № 06-35/29; інформацію Закотненської сільської ради від 29 лютого 2007 року № 39 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; відповідь (інформацію) ПП ОСОБА_7 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 06 червня 2008 року № 06-35/223; інформацію Закотненської сільської ради від 04 липня 2008 року № 148 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 на ім'я ОСОБА_8; відповідь (інформацію) ПП ОСОБА_8 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 (арк. справи 99-100).
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і вчинення дії);
1. 4) безсторонньо і неупереджено);
2. 5) добросовісно;
3. 6) розсудливо;
1. 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
2. 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване не рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про вжиття необхідних заходів для припинення неправомірних дій з боку закупника молочної сировини ОСОБА_8 (арк. справи 11).
Заявами від 07 липня 2008 року та від 18 серпня 2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вислати їм належним чином засвідчені копії запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 31 січня 2007 року № 06-35/29; інформації Закотненської сільської ради від 29 лютого 2007 року № 39 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; відповіді (інформації) ПП ОСОБА_7 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-3513; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 06 червня 2008 року № 06-35/223; інформації Закотненської сільської ради від 04 липня 2008 року № 148 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 на ім'я ОСОБА_8; відповіді (інформації) ПП ОСОБА_8 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 та інше (арк. справи 59-61).
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-ІП «Про захист економічної конкуренції».
Згідно із статтею 35 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІП «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи (частина 1 статті 37 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІП «Про захист економічної конкуренції»).
Особами, які беруть участь, у справі, відповідно до статті 39 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІП «Про захист економічної конкуренції» визнаються: сторони, треті особи, їх представники. Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою). Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Особи, які беруть (брали) участь у справі, згідно із статтею 40 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІИ «Про захист економічної конкуренції» мають право:
• - ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи);
• - наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;
• - одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі);
• - оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.
Таким чином, Законом України від 11 січня 2001 року № 2210-ИІ «Про захист економічної конкуренції» чітко визначено, що з матеріалами справи особи, які беруть (брали) участь у справі, можуть лише ознайомлюватися, а одержувати можуть виключно копії рішень у справі.
Види рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначені в статті 48 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ИІ «Про захист економічної конкуренції».
Згідно із статтею 48 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ИІ «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
• - визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
• - припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
• - зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
• - визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
• - примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
• - накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;
- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;
- закриття провадження у справі.
Саме копії цих вищезазначених рішень у справі відповідно до статті 40 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» мають право одержувати особи, які беруть (брали) участь у справі.
Враховуючи, що запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 31 січня 2007 року № 06-35/29; інформація Закотненської сільської ради від 29 лютого 2007 року № 39 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; відповідь (інформація) ПП ОСОБА_7 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітет)' України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 06 червня 2008 року № 06-35/223; інформація Закотненської сільської ради від 04 липня 2008 року № 148 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 на ім'я ОСОБА_8; відповідь (інформація) ПП ОСОБА_8 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253, є матеріалами справи, а не рішеннями у справі, позивачі відповідно до статті 40 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ПІ «Про захист економічної конкуренції» мають право лише ознайомитися з ними, а не отримати їх копії.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у позивачів відсутнє право, а у відповідача відповідно обов'язок надсилати позивачам на їх заяви копії матеріалів справи (запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 31 січня 2007 року № 06-35/29; інформації Закотненської сільської ради від 29 лютого 2007 року № 39 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; відповіді (інформації) ПП ОСОБА_7 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16 січня 2007 року № 06-35/13; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Закотненської сільської ради від 06 червня 2008 року № 06-35/223; інформації Закотненської сільської ради від 04 липня 2008 року № 148 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; запиту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253 на ім'я ОСОБА_8; відповіді (інформації) ПП ОСОБА_8 на запит Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 липня 2008 року № 06-35/253), у зв'язку з чим позовні вимоги правильно залишені місцевим судом без задоволення.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування положень Закону України «про інформацію» не заслуговують на увагу.
Так, спірні правовідносини регулюються не загальним Законом «Про інформацію», а спеціальним - Законом України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції».
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі № 2а-21836/09/1270 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «про визнання незаконними дій (бездіяльності) та зобов'язання надати (вислати) позивачам копії матеріалів, зібраних по їх заявам» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.А.Нікулін