61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
12 січня 2010 р. Справа № 2-а-372/09/1627
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.2009р. по справі № 2-а-372/09/1627
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки у сумі 2733 гривень 30 копійок.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.09 року частково задоволено позов ОСОБА_1. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області по невиконанню з 09.07.2007 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати:
за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп.;
за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 591 грн. 30 коп.;
за період з 01 січня 2009 року по день винесення рішення в сумі 796 грн. 80 коп. в строк до 4 вересня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус “дитина війни”, прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Постанови Кабінету Міністрів України про "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов в частині зобов'язання, а відповідача в здійсненні перерахунку пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведенні відповідних виплат за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп2007 визнано неконституційним положення п. 12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначених рішень Конституційного Суду України відповідач з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити позивачеві перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 %.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цих справах має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинен був нараховувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, колегія суддів, вважає необґрунтованим.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.
Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Між тим, виходячи зі змісту позову для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області по невиконанню з 09.07.2007 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії. Щодо цьго колегія суддів не заперечує.
Доводи апелянта по нарахуванню пенсії з підвищенням на 30 % позивачу за 2006 рік колегією суду не приймаються, виходячи з того, що в постанові суду першої інстанції в цій частині позовних вимог було вже відмовлено.
Також колегія суддів зауважує, що на них не покладена функція розрахунків доплати до пенсій у визначеній грошовій сумі, для цього діють спеціально уповноважені територіальні Управління Пенсійного фонду в Україні.
У зв'язку з цим вважає за потрібне скасувати в частині постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.09 року, виключити з резолютивної частини слова, які стосуються визначених сум виплат за встановлені періоди, а саме: за 2007 рік "...в сумі 742 грн. 65 коп.": за 2008 рік "...у сумі 591 грн. 30 коп."; за 2009 рік "...в сумі 796 грн. 80 коп."
В апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено не було. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови на підставі невідповідності висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 11, 160, 167, 195, 196, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.09 року -задовольнити частково.
Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.09 року скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати: за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп.; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 591 грн. 30 коп.; за період з 01 січня 2009 року по день винесення рішення в сумі 796 грн. 80 коп. в строк до 4 вересня 2009 року та прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати: за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік; за період з 01 січня 2009 року по день винесення рішення.
В іншій частині постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.08.09 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >