Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е. Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
Україна
Іменем України
13 травня 2010 року справа № 2а-12908/09/0570
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.
при секретарі судового засідання
за участю позивача
представника відповідача Дегтярьовій А.М.
ОСОБА_2
Волобуєва А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 22 жовтня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-12908/09/0570
за позовом ОСОБА_2
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення від 31 травня 2006 року № 0000431742/0-9865 у розмірі 10581 грн. 20 коп., -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення від 31 травня 2006 року №0000431742/0-9865 у розмірі 10 581грн. 20 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі № 2а-12908/09/0570 позов задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення від 31 травня 2006 року № 0000431742/0-9865, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10 581 грн. 20 коп.; присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що до складу загального місячного оподаткованого доходу в розумінні п. п. 4.2.14 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ОСОБА_2, як дружина померлого ОСОБА_4, у 2005 році отримала у спадщину, спадкове майно, яке складається з грошових внесків до 1992 року у розмірі 3903 грн. 05 коп., житлового будинку у сумі 27 529 грн. 00 коп., права на земельну ділянку (пай), розміром 9,61 умовних кадастрових гектарів, яке перебуває КСП «Союз», оціночна вартість спадкового майна складає 81393 грн. 92 коп. Зазначений факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року, яке зареєстровано в реєстрі за номером 1606, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 грудня 2005 року, яке зареєстровано в реєстрі за номером 1604, сертифікатом на право на земельну ділянку.
31 березня 2006 року позивачем до податкового органу (відповідача у справі) подана декларація, якою визначена сума нарахованого доходу, отриманого з 1 січні 2005 року по 31 грудня 2005 року у розмірі 112 825 грн. 87 коп.
31 травня 2006 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення № 0000431742/0-9865, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10 581 грн. 20 коп. Правовою підставою визначення податкового зобов'язання зазначені норми підпункту «в» пункту 13.1., підпункту «в» підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13, пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі - Закон України № 889).
Відповідно до підпункту «д» пункту 13.1 статті 13 Закону України № 889, до об'єктів спадщини, які оподатковуються, відносяться, зокрема, кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунки, грошові внески які були успадковані позивачем, були відкриті до 2 січня 1992 року, погашення за цими рахунками не відбулося, у зв'язку з чим були відкриті компенсаційні рахунки.
Отже, компенсаційні рахунки не є майном фізичної особи, на ім'я якої вони відкриті і до прийняття рішення про їх виплату належать до державних коштів, тому не підпадають під об'єкт оподаткування.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у 2005 році позивачем був отриманий сертифікат на право на земельну частку (пай), що відображено ним у декларації про доходи за 2005 рік.
Відповідно до пункту 17 Розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну ділянку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Отже, сертифікат на право на земельну частку (пай)є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіння, користування та розпорядження земельною часткою (паєм) та є дійсним до виділення власнику земельної ділянки (паю) у натурі (на місцевості) та видачі йому державного акта на право власності на землю, тому майнове право, яке засвідчує сертифікат на право на земельну частку (пай), не відноситься до об'єктів спадщини, які визначені в пункті 13.1 статті 13 Закону № 889.
За таких обставин колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що державний акт на право власності на земельну ділянку в період, який підлягав декларуванню, а також на час подання позивачем декларації про доходи за 2005 рік (31 березня 2006 року) був відсутній, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб позивачу є безпідставним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі № 2а-12908/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі № 2а-12908/09/0570 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі - з 18.05.2010 року.
Головуючий
Судді