Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий у 1 інстанції - Масло І.В.
Україна
23 квітня 2010 року справа № 2-а-18922/09/0570
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Радіонової О.О., Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання
за участю представників позивача Сухоцькій Д.Ю.
Скроботова Є.А., Міленка А.В. - за довіреністю
Розглянувши
апеляційну скаргу
на ухвалу
від
у адміністративній справі
за позовом
до
про міського голови м. Ясинувата Донецької області
Іщенка-Гіллера Є.В.
депутата Ясинуватської міської ради Донецької
області Кравцової Н.А.
Донецького окружного адміністративного суду
10 листопада 2009 року
№ 2а-18922/09/0570
міського голови м. Ясинувата Донецької області Іщенка-Гіллера Є.В.,
депутата Ясинуватської міської ради Донецької області Кравцової Н.А.
Ясинуватської міської ради,
Ясинуватського міжрайонного прокурора
визнання протиправним та скасування протесту прокурора, визнання протиправними та скасування рішень Ясинуватської міської ради № 52/1070 від 14.10.2009, № 53/1072 від 20.10.2009,
У листопаді 2009 року позивачі звернулись до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року позовну заяву було повернуто з тієї підстави, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачі не погодились з таким судовим рішенням і подали апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просили скасувати ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В с4удовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні. Представники відповідачів не з»явилися, були повідомлені належним чином. З огляду на вимоги ч. 4 статті 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 1 частини 1 ст. 18 КАС України передбачено, що справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Постанови Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України», під час розгляду адміністративних справ, точне і неухильне додержання адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України є неодмінною умовою виконання завдань щодо забезпечення правильного, справедливого і своєчасного вирішення спорів з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб і прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду із позовом до органу місцевого самоврядування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування протесту прокурора, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Конституція України проголосила розподіл державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. У системі державної влади прокуратура України займає особливе положення, оскільки її не віднесено до жодної з вказаних гілок.
Відповідно до статті 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку покладається виконання таких функцій: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.
Зазначені завдання загального характеру конкретизуються у відповідних статтях Закону України «Про прокуратуру» та наказах Генерального прокурора України з окремих напрямків прокурорської діяльності.
Компетенція прокуратури розповсюджується на різних суб'єктів додержання і застосування законів у сфері державного управління - Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи державного та господарського управління та контролю, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради, їх виконавчі органи, військові частини, політичні партії, громадські організації, масові рухи, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадових осіб та громадян.
Відповідно до статей 121, 122 Конституції України та статті 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
Відповідно до приписів ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може роз'єднати одну чи декілька позовних вимог, що поєднані в одне провадження, у самостійні провадження. Єдиною підставою для цього вказана стаття називає той випадок, коли спільний розгляд поєднаних позовних вимог ускладнює чи сповільнює вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачеві в цій частині згідно ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у приписах ч. 6 цієї статті зазначено, що якщо даному адміністративному суду не підсудна частина вимог позовної заяви, то суддя адміністративного суду (однією чи двома ухвалами) відкриває провадження у справі по підсудній йому частині, а щодо решти вимог - постановляє повернути позовну заяву, щоправда, без фактичного повернення позовної заяви із додатками позивачеві. Якщо ж справа не лише не належить до підсудності цього адміністративного суду, а її взагалі не можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, то зазначена підстава не застосовується - суд повинен відмовити у відкритті провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд першої інстанції частково неправильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про повернення позовної заяви в зазначеній частині позовних вимог з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 202, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу міського голови м. Ясинувата Донецької області Іщенка-Гіллера Є.В., депутата Ясинуватської міської ради Донецької області Кравцової Н.А. - задовольнити частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2009 року у справі № 2а-18922/09/0570 в частині позовних вимог міського голови м. Ясинувата Донецької області Іщенка-Гіллера Є.В., депутата Ясинуватської міської ради Донецької області Кравцової Н.А. до Ясинуватської міської ради, Ясинуватського міжрайонного прокурора про визнання протиправним та скасування протесту прокурора - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено 28 квітня 2010 року.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: О.О.Радіонова
В.Г.Яманко