Головуючий у суді 1 інстанції - Матвєєва В.В.
Суддя - доповідач - Міронова Г.М.
23 квітня 2010 року справа № 2а-24434/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді -Міронової Г.М., суддів - Радіонової О.О., Яманко В.Г., при секретарі - Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у справі 2а-24434/09/1270 за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах Рубіжанського колективного учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Відділу Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15 червня 2009 року на адресу підприємства надійшла постанова відділу Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2009 року на підставі рішення Управління Пенсійного фонду в м. Рубіжне № 0076 від 31.03.2009 року про стягнення з Рубіжанського УВП УТОС заборгованості в сумі 10122,50 грн. 19.06.2009 року позивачем була подана до Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області скарга на дії старшого державного виконавця Кальонової М.Ю. Але відповідач у встановлені законодавством строки не надав відповіді на скаргу від 19.06.2009 року. У зв'язку з чим, 03.07.2009 року та 07.07.2009 року позивачем були направлені запити до відділу ДВС Рубіжанського міського управління юстиції з вимогою надати аргументовану відповідь на скаргу від 19.06.2009 року. 14.07.2009 року на адресу Рубіжанського УВП УТОС надійшла рекомендованою кореспонденцією постанова від 23.06.2009 року про відмову у задоволені скарги від 19.06.2009 року за підписом начальника відділу Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції. На підставі вищевикладеного, позивач просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2009 року № 13118737, винесену старшим державним виконавцем Кальоновою М.Ю., на підставі рішення Пенсійного фонду України від 31.03.2009 року № 0076 про стягнення з Рубіжанського колективного учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих фінансових санкцій та пені на суму 10122, 50 грн., зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції повернути рішення Пенсійного Фонду України від 31.03.2009 року № 0076 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року позов було задоволено.
Пенсійним фондом подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином.
З огляду на приписи ч. 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України їх неявка не є перешкоду для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність.
Таким чином, колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції положень спільного наказу Міністерства юстиції України та Пенсійного фонду України № 25/5/39 від 17.03.2004 року «Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України».
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2009 року старшим державним виконавцем Кальоновою М.Ю. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 13118737 про стягнення з Рубіжанського колективного учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих боргу у сумі 10122, 50 грн. на підставі рішення Пенсійного фонду України № 0076 від 31.03.2009 року.
Колегія суддів зазначає, що спільним наказом Міністерства юстиції України та Пенсійного фонду України за № 2112/5/169 від 08.12.2008 року були внесені зміни у попередній спільний наказ від 17.03.2004 N 25/5/39, які прийняті у відповідності до пункту 8 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006 N 1577, пункту 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, та з метою покращення взаємодії органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України і вдосконалення системи взаємозвірення виконавчих документів за рішеннями про стягнення коштів на користь держави в інтересах органів Пенсійного фонду України, а також постанов у справах про адміністративні правопорушення,зокрема. Пункт 3 був доповнений п.3.2 наступного змісту: «з урахуванням положень частини другої статті 1071 Цивільного кодексу України органам Пенсійного фонду України забезпечувати стягнення боргу до Пенсійного фонду України шляхом подання позовних заяв до суду, в першу чергу - щодо сум, які перевищують 5000 грн.».
Як вбачається з матеріалів справи, вимога пенсійного органу була прийнята на суму 10122, 50 грн., тобто на суму, яка перевищує 5000 грн. У такому разі відповідач і третя особа були повинні дотриматися вимог спільного наказу.
Згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, апелянтом не було надано належних доказів щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються доводи апеляційної скарги.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачаються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у справі № 2а-24434/09/1270- залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 28 квітня 2010 року.
Головуючий суддя : Г.М.Міронова
Судді: О.О.Радіонова
В.Г.Яманко