Суддя - доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий у суду 1 інстанції -Пляшкова К.О.
Україна
Іменем України
20 квітня 2010 року справа № 2-а-26955/09\1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Міронової Г.М.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
позивача Радіонової О.О,, Шаптала Н.К.
Сухоцькій Д.Ю.
Сахнової І.О.- по довіреності;
розглянувши
апеляційну скаргу
на постанову
від
у адміністративній справі
за позовом
до
про Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області
Луганського окружного адміністративного суду
17 листопада 2009 року
№ 2-а-26955/09
державного підприємства «Свердловантрацит»
Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області
визнання недійсними повідомлень та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який було уточнено під час судового розгляду справи.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 26.04.2006 року між відповідачем та позивачем на підставі п.10.2 ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.2006 року укладено договір про реструктуризацію податкового боргу № 57/1-06. На виконання умов вищезазначеного договору позивач, починаючи з 26.04.2008 р., проводило відповідні сплати розстроченого податкового боргу, у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу. В графі призначення платежу позивач зазначає: «Збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 року». Після кожної сплати частини розстроченої суми, відповідач надсилає позивачу повідомлення про здійснення розподілу цієї суми на податковий борг і пеню. Таким чином, відповідач змінює призначення платежу самостійно визначене платником податку. Позивач з такими діями не погодився та просив суд визнати недійсними повідомлення податкового органу про розподіл сплачених сум № 112130026098067 від 17.09.2009 року, № 112130026098068 від 17.09.2009 року, визнати протиправними дії ДПІ в м. Свердловську щодо розподілу та спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № 2303 від 17.09.2009 року в сумі 9901,19 грн., № 2302 від 17.09.2009 року в сумі 9901,19 грн. (без урахування зазначеного в них призначення платежу) на погашення податкового боргу і пені по збору за геологорозвідувальні роботи в порядку календарної черговості його виникнення та зобов'язати ДПІ вчинити певні дії, а саме зарахувати сплачені суми по платіжним дорученням № 2302 від 17.09.2009 року в сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу: «Збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. За серпень 2009р.»; № 2303 від 17.09.2009р. в сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу: «Збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за вересень 2009р.» включно в рахунок погашення реструктуризованих зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи, відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору реструктуризації № 57/1-06 від 26.04.2006р., у відповідності з призначенням платежу, вказаному у платіжних дорученнях, та внести відповідні зміни до картки особового рахунку ДП «Свердловантрацит». Крім того, позивач просив суд визнати недійсними повідомлення ДПІ про розподіл сплачених сум № 112130026098067 від 17.09.2009 р., № 112130026098068 від 17.09.2009 р., № 112130026133612 від 20.10.2009 р., визнати протиправними дії ДШ в м. Свердловську, щодо розподілу та спрямування сум, сплачених платіжними дорученнями № 2303 від 17.09.2009 р. в сумі 9901,19 грн., № 2302 від 17.09.2009 р. в сумі 9901,19 грн., № 8574 від 20.10.2009 р. в сумі 9901,19 грн. (без урахування зазначеного в них призначення платежу) на погашення податкового боргу і пені по збору за геологорозвідувальні роботи в порядку календарної черговості його виникнення, зобов'язати ДШ вчинити певні дії, а саме зарахувати сплачені суми по платіжним дорученням № 2302 від 17.09.2009 р. в сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу: «Збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 р. За серпень 2009 р.»; № 2303 від 17.09.2009 р. в сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу: «Збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 р. за вересень 2009 р.»; № 8574 від 20.10.200 9р. в сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу: «Збір за геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за жовтень 2009 р.» виключно в рахунок погашення реструктуризованих зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи, відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору реструктуризації № 57/1-06 від 26.04.2006 р., у відповідності з призначенням платежу, вказаному у платіжних дорученнях, та внести відповідні зміни до картки особового рахунку ДП «Свердловантрацит».
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
26 квітня 2006 року за № 57/1-06 між Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області та Державним підприємством «Свердловантрацит» на підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України від 23.06.2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», п.16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.2006 року був укладений договір про розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій), що обліковуються за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006 р. про суму податкового боргу геологорозвідувальні роботи станом на 01.01.2005р., який не погашено на день складення довідки на загальну суму 950514 грн. терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 26.04.2006 р. до 26.04.2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку до цього договору. На виконання умов зазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням № 2302 від 17.09.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу «Збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006р. за серпень 2009 р.».
17.09.2009 р. ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ДП «Свердловантрацит» повідомлення № 112130026098067 від 17.09.2009 р. про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу з посиланням на абзац 2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При чому, у повідомлені зазначено, що загальна сума податкового боргу складає 5292772,53 грн., сума пені складає 116281,80 грн. питома вага пені від суми податкового боргу складає 2,197000%. Розподіл сплаченої суми в розмірі 9901,19 грн. склав: податковий борг - 9683,66 грн., пеня - 217,53 грн. У повідомлені також зазначено, що сума податкового боргу, що залишилась несплаченою станом на 17.09.2009 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем «Збір за геологорозвідувальні роботи» склала - 5166807,07 грн., пені - 117214,88 грн.
На виконання умов зазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням №2303 від 17.09.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу «Збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 р. за вересень 2009 р.».
17.09.2009 р. ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ДП «Свердловантрацит» повідомлення № 112130026098068 від 17.09.2009 р. про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу з посиланням на абзац 2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При чому, у повідомлені зазначено, що загальна сума податкового боргу складає 5284021,95 грн., сума пені складає 117214,88 грн. питома вага пені від суми податкового боргу складає 2,218300%. Розподіл сплаченої суми в розмірі 9901,19 грн. склав: податковий борг - 9681,55 грн., пеня - 215,64 грн. У повідомлені також зазначено, що сума податкового боргу, що залишилась несплаченою станом на 17.09.2009 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем «Збір за геологорозвідувальні роботи» склала 5157125,52 грн., пені - 118145,60 грн. На виконання умов зазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням № 8574 від 20.10.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 9901,19 грн. з призначенням платежу «Збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 р. за жовтень 200 9р.» 20.10.2009 р. ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ДП «Свердловантрацит» повідомлення № 112130026133612 від 20.10.2009 р. про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу з посиланням на абзац 2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При чому, у повідомлені зазначено, що загальна сума податкового боргу складає 5064959,96 грн., сума пені складає 142159,89 грн. питома вага пені від суми податкового боргу складає 2,806700%. Розподіл сплаченої суми в розмірі 9901,19 грн. склав: податковий борг - 9623,29 грн., пеня - 277,90 грн. У повідомлені також зазначено, що сума податкового боргу, що залишилась несплаченою станом на 20.10.2009 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем «Збір за геологорозвідувальні роботи» склала - 4913186,78 грн., пені - 148150,37 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року позов було задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином, оскільки поштою надіслав заперечення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (надалі - Закон № 2181), згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі пьятидесяти відсотків такої суми.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Отже, для того, щоб визначити порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобов'язань орган державної влади повинний мати на це відповідні повноваження, які були б прямо передбачені Законом або іншим нормативно - правовим актом, тобто колегія суддів звертає увагу на те, що у податкового органу, на момент прийнятого спірного повідомлення - рішення, відсутні такі повноваження на визначення податкових зобов'язань (боргу), у погашення яких спрямовуються сплачені платником податків кошти.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з відсутністю у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобов'язань, які погашаються зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначено позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, не відповідає вимогам діючого законодавства.
При цьому, відповідач в обґрунтування законності власних дій посилається на п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідності з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Колегія суддів не може погодитися з таким доводом апеляційної скарги з огляду на системний аналіз наведених вище нормативно-правових актів і з урахуванням матеріалів справи.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок його сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).
Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Крім того, зазначеною нормою взагалі не визначений суб'єкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обов'язок, належить саме позивачу.
Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2,3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторонни і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, податковим органом не було додано належних доказів щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються вказані доводи апеляційної скарги, оскільки пунктом 10.5 Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону. З договору № 57/1-06 від 26.04.2006 р. вбачається, що ДПІ у м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій), що обліковуються за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.2006 р. про суму податкового боргу за геологорозвідувальні роботи станом на 01.01.2005 р., який не погашено на день складення довідки на загальну суму 950514 грн. терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 26.04.2006 р. до 26.04.2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки дії цього договору та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку до цього договору. З платіжних доручень № 2303 від 17.09.2009 р., № 2302 від 17.09.2009 р., № 8574 від 20.10.2009 р. вбачається, що призначення платежів зазначені у них, відповідають договору № 57/1-06 від 26.04.2006 р.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Повний текст виготовлено 23 квітня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року у справі № 2-а-26955\09/1270 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня виготовлення повного тексту.
Головуючий Г.М.Міронова
Судді Н.К.Шаптала
О.О.Радіонова