Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий у 1 інстанції - Ісаєнко Ю.А.
Україна
13 квітня 2010 року справа № 2-а-11123/09\0570
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Шаптала Н.К., Білак С.В.
при секретарі судового засідання
за участю позивача Сухоцькій Д.Ю.
ОСОБА_3 - особисто;
розглянувши
апеляційну скаргу
на ухвалу
від
у адміністративній справі
за позовом
до
про ОСОБА_3
Донецького окружного адміністративного суду
25 листопада 2009 року
№ 2-а-11123/09
ОСОБА_3
Дільничого інспектора Торезького МВ ГУ МВС України в Донецькій області Левченка Д.Ю., судді Торезького міського суду Катрушина А.М.
визнання дій некомпетентними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,
У березні 2009 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року було закрито провадження у справі з тієї підстави, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач не погодився з таким судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Інші особи у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Згідно приписів ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, за порушення правил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частина перша статті 44, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя і четверта статті 109, статті 110, 111, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, статті 122-3, 124-1 - 128-1, частини перша і друга статті 129, стаття 132, частини перша, друга, четверта і п'ята статті 133, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статті 137, 139, 140, 161, 164-4, 173, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189-2, 192, 194, 195, статті 197-201).
Відповідно до ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не може не погодитися з висновком суду першої інстанції стосовно того, що дії посадової особи зі складання протоколу про адміністративні правопорушення належать до встановленого законом порядку притягнення до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, тому зазначені дії можуть бути оскаржені разом із постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка безпосередньо і є правовим наслідком вчинення таких дій. Тим більше, що позивач постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП вже оскаржив до Апеляційного суду Донецької області.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про закриття провадження у справі з додержанням норм процесуального права.
Повний текст виготовлено 16 квітня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року у справі № 2-а-11123\09\0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Г.М. Міронова
Судді: Н.К.Шаптала
С.В.Білак