Україна
Іменем України
04 березня 2010 року справа № 2а-2033/09/0570
зал судового засідання № 9 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
суддів
при секретарі
за участю :
від позивача
від відповідача Горбенко К.П.
Юрченко В.П., Лях О.П.
Барбаш Л.О.
не зґявились
не зґявились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 19 травня 2009 року
у справі № 2-а-2033/2009 (суддя Шальєва В.А.)
за позовом Державного підприємства "Сніжнеантрацит"
до
про Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжному Донецької області
визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року позовні вимоги Державного підприємства "Сніжнеантрацит" до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжному про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені задоволені повністю: визнано недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про застосування фінансових санкцій та нарахування пені ДП "Сніжнеантрацит" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Не погодившись з таким рішенням, Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжному подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Сторони у судове засідання не зґявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає необхідним залишити апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сніжному без задоволення з наступних підстав.
Державне підприємство „Сніжнеантрацит" є юридичною особою на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 02.09.2003 р., проведеної виконавчим комітетом Сніжнінської міської ради.
Згідно Закону України "Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування" позивач є платником страхових внесків на загальнообовґязкове державне пенсійне страхування та несе обовґязки з нарахування, обчислення та сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
ВП «Шахта «Ударник» є відокремленим підрозділом ДП Сніжнеантрацит» без права юридичної особи та діє на підставі Положення про ВП Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом першої інстанції було встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Сніжне за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків були застосовані до ВП «Шахта «Ударник» ДП «Сніжнеантрацит» фінансові санкції та нарахована пеня.
У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Згідно п. 14 Прикінцевих положень цього Закону установлено, що у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону (редакція закону станом на 2007 рік) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно ч. 6 ст. 20 цього Закону (редакція закону станом на січень-серпень 2008 року) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для ДП «Сніжнеантрацит» з урахуванням приписів та вимог з. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були подані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.
Отже, факт несвоєчасної сплати позивачем належних сум страхових внесків за спірний період в даному випадку місце мав тільки в деяких звітних періодах, але кількість днів затримки в цих випадках не перевищувала 30 і 90 календарних днів.
У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Враховуючи вказані обставини розмір штрафу не повинен був перевищувати 10 та 20 відсотків від несвоєчасно сплачених сум.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Суд першої інстанції вважає, та з ним погодилася колегія суддів, що відповідачем неправильно застосована зазначена правова норма до даних правовідносин, з огляду на наступне.
Відповідно до другого речення частини 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено в першому реченні. Перше речення ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 передбачає спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення у разі сплати страхувальником саме недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не поточних страхових внесків. Таким чином, оскільки єдиною підставою для застосування фінансових санкцій та нарахування пені в даному випадку може бути тільки несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, суд визнає протиправними оскаржувані рішення відповідача.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи та прийнято постанову з додержанням норм процесуального і матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Сніжному Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року у справі за № 2-а-2033/09/0570 за позовом Державного підприємства "Сніжнеантрацит" до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжному про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді