61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
28 січня 2010 р.Справа № 2-а-2248/09/1618
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді:
Суддів:
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області на постанову Лубенський міськрайонний суд Полтавської області від 25.06.2009р. по справі № 2-а-2248/09/1618
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області
треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки така відмова суперечить вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо мінімального розміру державної пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просив зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок його пенсії з 14.05.2009 року та виплачувати її в подальшому відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В обгрунтування заявлених вимог стверджував, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом другої групи, а тому має право на отримання пенсії у вказаному розмірі за нормами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.06.2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни Полтавської області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо мінімального розміру державної пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм чинного законодавства, що діє в системі пенсійного забезпечення. За вимогами апеляційної скарги постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування поданої скарги апелянт стверджує про відповідність його дій по нарахуванню та перерахунку пенсії позивача, посилаючись на норми ст. ст. 54, 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо наявних у Кабінету Міністрів України повноважень визначати порядок обчислення пенсій по інвалідності за цим законом.
Колегія суддів, переглядаючи прийняте судове рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги відповідача щодо задоволеної частини позовних вимог, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 29.01.2009 року та інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК НОМЕР_2 від 20.01.2009 року, що зумовило призначення відповідачем йому пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи розмір отримуваної пенсії таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, позивач звернувся до відповідача з заявою від 14.05.2009 року про перерахунок (з моменту надання заяви) призначеної йому пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Заява позивача про перерахунок пенсії була залишена відповідачем без задоволення, про що позивача було повідомлено листом відповідача від 21.05.2009 року № 127/н-02. В обґрунтування відмови у перерахунку пенсії відповідач зазначав, що пенсія виплачується у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до яких були внесені зміни щодо визначення розміру пенсії, що діють з 01.01.2008 року. З врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 основний розмір пенсії не може бути менше 1090 грн. (200% прожиткового мінімуму), а додаткова пенсія обчислюється з розрахунку 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки вони відповідають нормам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо набуття права на отримання державної пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. N 107-VI до статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесені зміни, згідно яких Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. N 107-VI до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі “Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. N 107-VI. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 року N 654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Зі змісту ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, які передбачені ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Тому позивачеві слід обраховувати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму відбувається перерахунок пенсії позивача, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відмова управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області у перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, є противоправною.
Вирішуючи питання визначення моменту, з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з суті та направленості самих позовних вимог щодо визнання неправомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії саме з 14.05.2009 року, враховуючи межі доводів поданої апеляційної скарги відповідача лише щодо задоволеної частини позовних вимог .
Підсумовуючи вищезазначене колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про скасування судового рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Лубенський міськрайонний суд Полтавської області від 25.06.2009р. по справі № 2-а-2248/09/1618 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2010 р.