Справа№ 953/555/21
н/п 3/953/786/21
"29" січня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління Служби безпеки України в Харківській області СБУ про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займає посаду діловода РСО квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 92 від 30.12.2020, комісією Управління СБ України в Харківській області у грудні 2020 проведено контрольну перевірку стану охорони державної таємниці в квартирно-експлуатаційному відділі м.Харкова.
За результатами проведених заходів, 04.12.2020 року встановлено, факт порушення ОСОБА_1 , що займає посаду діловода РСО квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (допуск до ДТ по ф.3 від 08.02.2017 №14д), чинного законодавства в сфері охорони державної таємниці, а саме:
в порушення вимог ст. 37 ЗУ «Про державну таємницю» та п. 758 Порядку №939 вимоги викладені в попередньому акті УСБУ в Харківській області № 70/26-9645дск від 04.10.2019 не виконані та під час планової перевірки ( акт 70/8681дск від 08.10.2019), а саме не проведений перегляд грифів секретності МНСІ. Крім того, в правилах пропускного режиму не визначені особи, які мають право надавати дозволи на видачу перепусток, та відсутні тимчасові, одноразові перепустки, секретні документи колишнього СРСР не обліковані;
в порушення вимог п. 253 Порядку №939 секретні документи колишнього СРСР не обліковані;
в порушення вимог п. 160 Порядку №939 не здійснено перегляд грифів МНСІ колишнього СРСР, а також не здійснено перегляд грифів МНСІ з грифом «Таємно» у зв'язку із закінченням строку засекречування.
Зазначені порушення встановлені та відображені в акті стану охорони державної таємниці від 10.12.2020 №70/26-11057дск.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 15.01.2021 визначено головуючого суддю: Лисиченко С.М.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. На адресу суду не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду по справі, із зазначенням поважних причин неявки у судове засідання. Письмових заперечень чи пояснень щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення від ОСОБА_1 до суду також не надходило.
При цьому, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 92 від 30.12.2020, а саме п.8, Макарова прохала розглянути справу без її участі, заяв та пояснень немає.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 212-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд установив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та досліджених суддею доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 92 від 30.12.2020;
- витягом від 23.12.2020 №70/26-11284дск з акту перевірки стану охорони державної таємниці у квартирно-експлуатаційному відділі м.Харків;
- посадовими обов'язками діловода квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків;
- витягом з Наказу начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків №183 від 01.11.2019;
- витягом з Наказу начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків ( по особовому складу) №202 від 01.11.2019;
- витягом з Наказу начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків ( по особовому складу) №190 від 02.12.2016;
- розпискою про ознайомлення з нормами законодавства щодо обмеження прав у зв'язку з наданням допуску до державної таємниці та відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці від 18.01.2017;
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст.34-35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
У відповідності зі ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283,284, ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят ) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СУДДЯ С.М. Лисиченко