Справа № 953/12541/20
н/п 2/953/468/21
27 січня 2021 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/12541/20 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, -
06.08.2020 представник КП «Харківводоканал» - Панасенко І.О. звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідно до якого просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення в сумі 36309,49 грн., з них: за надані послуги централізованого водопостачання за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 18001,48 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 14942,19 грн.; інфляційні витрати - 2269,66 грн., 3% річних від простроченої суми - 1096,16 грн. та судові витрати у сумі 2102,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та являються споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .
В порушення обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, передбаченого п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІУ, ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.18, 30 Правил № 630 відповідачі неналежним чином виконували зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим за відповідачами утворилась заборгованість в сумі 32943 грн. 67 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2020 року у розмірі 18001 грн. 48 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2020 року у розмірі 14942 грн. 19 коп.
Вказує, що на момент подання позовної заяви відповідачі не здійснили жодних заходів до повного погашення заборгованості.
На підставі ст.625 ЦК України відповідачам нараховано 2269,66 грн. - суми інфляційних витрат за час прострочення та 1096,16 грн. - три проценти річних від простроченої суми. При цьому представник вказує, що що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Щодо періоду виниклої заборгованості представником зазначено, що КП «Харківводоканал» є єдиним підприємством, яке здійснює водопостачання та водовідведення у м. Харкові, іншої альтернативи водопостачання та водовідведення в місті немає. Структура підприємства налічує лише один відділ, який здійснює претензійно- позовну роботу. Із врахуванням кількості боржників - фізичних осіб, строк заборгованості яких перевищує 3 роки, підприємство повинно щорічно подавати до суду 7-8 тисяч позовних заяв і заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, при цьому сума судового збору, встановлена для пред'явлення позовних заяв і заяв про видачу судового наказу юридичними особами, суттєво обмежує можливість підприємства своєчасно, в межах строку позовної давності звертатися до суду для стягнення заборгованості по всім боржникам. Перевага надається боржникам з найбільшою сумою боргу. У зв'язку з чим, представник просить суд вважати, що строк позовної давності для звернення КП «Харківводоканал» до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пропущено з поважних причин.
У зв'язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб - відповідачів у справі та 07.08.2020 отримано відповідну довідку.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
27.10.2020 відповідачем ОСОБА_4 подано до суду заяву про застосування позовної давності стосовно позовної заяви КП «Харківводоканал» та відмови у задоволенні позову (а.с.35-36).
Також, 27.10.2020 відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву (а.с.37-45).
Так, відповідач вказує, що вимоги стягувача є необґрунтовані та спірні, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні правовідносини, ніяких договірних стосунків в рамках діючого законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг немає. Також вказує, що надана позивачем довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб не доводить факту їх постійного проживання. Крім того, відповідач вказує, що згідно наданої в якості доказу відомісті нарахування і сплати за водопостачання та водовідведення позивачем зазначено, що в період з 01.08.2016 по 31.06.2020 утворилася заборгованість нарахована на 6 оржників, але позивач намагається стягнути всю суму позову лише з 4 боржників. Крім того, в періоди, коли ОСОБА_4 проживала за місцем реєстрації, нею особисто були сплачені рахунки за водопостачання та водовідведення за користування послугами позивача в розмірі 4900,00 грн. На підставі викладеного відповідач просить прийняти даний відзив до уваги та застосувати наслідки позовної давності в розумінні ст.ст. 256-267 ЦК України, з урахуванням сплачених мною сум за спожиту послугу з водопостачання та водовідведення.
16.11.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с.64-65).
Представник вказує, що відсутність договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення не свідчить про відсутність обов'язку по сплаті фактично наданих послуг.
Щодо пропуску строку позовної давності, то сплив позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України не передбачають. ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов'язання не визнає. Виконання боржником зобов'язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов'язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється.
Також представником зазначено щодо нарахування сум на підставі ст.625 ЦК України, однак дані нарахування відповідачем не оспорювались.
Щодо проживання відповідача ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , та сплати за послуги водопостачання та водовідведення.
У разі відсутності споживача або членів його сім'ї оплата вартості послуг здійснюється відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № №1875-ІV, споживач має право на несплату вартості житлово- комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному підтвердженні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок передбачений п. 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 де вказано, що споживач має право на зменшення розміру плати в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність. Зазначила, що з питання здійснення перерахунку в зв'язку з не проживанням за адресою: АДРЕСА_1 від відповідача ОСОБА_4 до КП «Харківводоканал» не надходило. Також заяв про ненадання послуг централізованого водопостачання та водовідведення або неналежного їх надання та відмови від послуг взагалі за вищевказаною адресою від відповідача на адресу КП «Харківводоканал» не надходило.
24.12.2020 представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.76).
Зазначено про те, що відповідачем ОСОБА_4 було надано відзив на позовну заяву та додано до нього копії квитанцій про сплату послуг централізованого водопостачання, в зв'язку з чим були проведені у відповдність нарахування.
Таким чином, остаточно представник позивача просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" заборгованість в сумі 35206,51 грн., із них: за надані послуги централізованого водопостачання за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 16898,50 грн,; за надані послуги централізованого водовідведення за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 14942,19 грн.; інфляційні витрати - 2269,66 грн., 3% річних від простроченої суми - 1096,16 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
До поданої заяви надано докази її відправлення відповідачам.
Правом на подачу відзиву на подану заяву відповідачі не скористались.
27.01.2021 представником позивача подано до суду заяву із розрахунком заборгованості за наданіц послуги за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 (а.с.86-88).
У судове засідання представник позивача не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву про зменшення позовних вимог підтримала в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлялись, причин неявки у судове засідання не повідомили, будь-яких заяв чи клпоотань до суду не надходило.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст.131 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.1, 2 ч.2 ст.49 ЦПК України).
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, в межах остаточних позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.131 5).
З матеріалів справи вбачається, що у КП «Харківводоканал» на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживачі зобов'язані оплачувати комунальні послуги. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
Згідно з п. 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідач має право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.
Це випливає з положення ст. 11 ЦК України відповідно до якої, цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавало їм КП «Харківводоканал», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 18001,48 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 14942,19 грн., що підтверджується сводкою карткою абонента (а.с.5-7).
За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно, нарахування за надані послуги провадяться на шестерих зареєстрованих у квартирі осіб, а право вимоги пред'являється до повнолітніх членів сім'ї.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В ході судового розгляду відповідачами не надано доказів, що хтось із них не проживає за місцем реєстрації.
Позивачем було здійснено перерахунок заборгованості з урахуванням наданих відповідачем доказів сплати наданих послуг та нараховано заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 16898,50 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.08.2016 по 30.06.2020 у розмірі 14942,19 грн., що підтверджується сводкою карткою абонента (а.с.77-79).
Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. З, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності до даного позову, оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено.
Згідно наданого розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 становить 13782,17 грн., а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 - 12160,34 грн. (а.с.87-88), яка підлягає стягненню з відповідачів на користь КП «Харківводоканал».
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів інфляційних витрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання слід зазначити наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У зв'язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 2269,66 грн. - індексу інфляції за час прострочення та 1096,16 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу не є штрафними санкціями та в даному випадку не застосовується положення ст..258 ЦК України, суд приходить до висновку, що суми нарахувань проведено в межах позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони нараховані на виниклу заборгованість.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (а.с.3).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (83,2469 %) та стягує з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1749,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 223, 258-259, 263-266, 268, 273 273 ЦПК України, ст.ст.11, 256, 253, 257, 261, 525, 526, 625 ЦК України, ст..64, 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 у розмірі 25 942 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 51 копійка, з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 13782,17 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення у розмірі 12160,34 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) інфляційні витрати в розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) 66 копійок, та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1096 (одна тисяча дев'яносто шість) гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_6 в АТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) гривень 85 копійок у рівних частках.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2021.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал», місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715,
Відповідачі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 27.01.2021.
Суддя Колесник С.А.