справа №619/745/21
провадження №1-кп/619/183/21
іменем України
10 лютого 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Дергачі у спрощеному порядку кримінальне провадження №12021225280000029 у відношенні обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Органом досудового розслідування встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження.
25.01.2021 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , де вони спілкувалися. Під час спілкування ОСОБА_3 помітив у вбиральні металошукач «Magic Grip» Quest-Q40 чорного кольору з помаранчевою кришкою ззаду, що належить ОСОБА_4 та в нього раптом виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.
Реалізуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння злочину, діючи з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що його подальші дії ніким помічені не будуть, ОСОБА_3 взяв металошукач «Magic Grip» Quest-Q40 чорного кольору з помаранчевою кришкою ззаду, що належить ОСОБА_4 виніс його з домоволодіння останнього, тим самим таємно викрав чуже майно. Після чого самостійно покинув будинок та в подальшому розпорядився викраденим на свій розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток, згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №2 від 29.01.2021 на суму 10 540, 00 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України
Прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 представлений захисником ОСОБА_6 подали заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.
Потерпілим ОСОБА_4 подано заяву, згідно якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акту без його участі у спрощеному порядку.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Законом №2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи дані про ОСОБА_3 ,який має середньо освіту, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання, якою відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання увиді одного року обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеногопокарання з іспитовим строком на один рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 на підставі ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ у справі: мобільний телефон iPhone 7 Gold 32 GB, придбаний в листопаді 2020 року в справному стані, без механічних дефектів, металошукач «Magic Grip» Quest-Q40 чорного кольору з помаранчевою кришкою ззаду, який був придбаний 14.02.2020 за 10 492, 00 грн. в справному стані, без механічних дефектів, які перебувають на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1