Справа № 428/135/21
Провадження №3/428/54/2021
05 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Комплєктова Т.О., за участі секретарів судового засідання Погребної Л.М., Макарової А.В., Казюк Л.Г., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , регіонального представника Уповноваженого в Донецькій та Луганській областях Дворніка О.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.212-3 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює заступником начальника відділу з юридичних та правових питань Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу від 06.01.2021 року, встановлено, що заступником начальника відділу з юридичних та правових питань ВЦА м. Сєвєродонецька Кургановим В.С. неправомірно відмовлено у наданні інформації ОСОБА_2 .
Так з протоколу слідує, що заявник 09.12.2020 року направив запит до Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області щодо надання публічної інформації - суми фінансування реконструкції заплавного мосту № 1 у 2020 році з міського бюджету, суми фінансування реконструкції заплавного мосту №1 у 2020 році з державного бюджету, вартості робіт з реконструкції заплавного мосту №1, які залишилися виконати і оплатити в 2021 році, суми коштів за виконані в 2020 році роботи, які не були виплачені підряднику. Відтак в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП (Порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: ненадання інформації).
18.12.2020 року заявник отримав лист з відмовою у наданні зазначеної інформації.
З метою всебічного з'ясування обставин справи та поновлення прав заявника до ВЦА м. Сєвєродонецька направлено відповідний запит. Після втручання Управління регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, право Заявника на доступ до публічної інформації було поновлено, ВЦА м. Сєвєродонецька.
ОСОБА_1 до суду надав письмові пояснення, які оголосив у судовому засіданні, та додатково пояснив, що вважає складений у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення безпідставним та необґрунтованим. На його думку, даний протокол складено з помилковим розмежуванням суб'єктів адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП. Крім того, його посадові обов'язки, як заступника начальника відділу з юридичних та правових питань ВЦА м. Сєвєродонецька Луганської області визначені у посадовій інструкції, затвердженій заступником керівника військово цивільної адміністрації Кузьміновим О., 03.09.2020 року, де жодним чином не визначено його відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації, натомість п. 1.7 зазначеної інструкції чітко встановлено, що він не є розпорядником публічної інформації. Запит ОСОБА_2 був направлений до юридичного відділу для надання юридичної оцінки, тому він поставив свій підпис. На вказаному запиті була поставлена резолюція «юридичному відділу розібратися». Начальник юридичного відділу надала йому доручення узгодити відповідь про надання публічної інформації ОСОБА_2 , зокрема, провести її аналіз на відповідність чинному законодавству України. Він, як посадова особа, не може бути розпорядником публічної інформації, він не є такою особою. Проект відповіді від 17.12.2020 року він готував особисто. Просив закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є керівником громадської організації «Інститут «Європейська слобода» та від імені вказаної громадської організації, він звернувся до керівника ВЦА м. Сєвєродонецька Луганської області із запитом про надання публічної інформації, яка стосується фінансових питань при реконструкції заплавного мосту № 1, зокрема, скільки коштів було виділено з міського бюджету та скільки коштів надійшло з державного регіонального фонду розвитку, чи є борг з оплати виконаних робіт та скільки залишилося робіт на майбутній рік. Вказана інформація була необхідна для того, щоб описати ситуацію з реконструкцією мосту на офіційному веб-сайті «Сьогодні в Сєвєродонецьку» та газеті «Третій сектор», оскільки члени громадської організації вважають вказану інформацію суспільно важливою. Проте, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальними особами ВЦА в м. Сєвєродонецька Луганської області, було відмовлено у наданні вищевказаної інформації. Вважає, що особа, яка порушила вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», має понести за свої дії відповідальність, передбачену законодавством України.
Представник Відділу регіонального представництва в Донецькій та Луганській областях Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що містяться в протоколі, також пояснив, що саме ОСОБА_1 в даному випадку є суб'єктом відповідальності, оскільки він є виконавцем і саме він готував відповідь.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, в якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, ч. 2 ст. 212-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані:… 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка у свою чергу ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 19 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, тощо.
Згідно ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону, він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Стаття 12 Закону передбачає, хто може бути суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, це: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно зі ст. 13 Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, зокрема, є розпорядники інформації.
Поняття «розпорядників інформації» охоплює коло суб'єктів, які мають визначені Законом обов'язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, що знаходиться у їхньому володінні та вони є тими суб'єктами, що забезпечують реалізацію права на доступ до інформації.
До розпорядників інформації відносяться: суб'єкти владних повноважень; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АРК; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями.
Тобто під поняттям «розпорядник інформації» розуміється не особа, яка має розпорядження інформацією, а особа, під контролем якої знаходиться публічна інформація.
Оскільки метою Закону є гарантування права особи та громадськості мати доступ до достовірної і повної інформації про діяльність влади та іншої суспільно необхідної інформації, суб'єкти владних повноважень не є суб'єктами цього права і не можуть на підставі та відповідно до цього Закону вимагати у фізичних чи юридичних осіб надати їм інформацію. При цьому таке повноваження може бути передбачено іншими законами, що визначають компетенцію органів влади та порядок її реалізації.
Згідно з п. 2.2. Постанови пленуму Вищого адміністративного суду від 29.09.2016 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» рішення з приводу запиту на інформацію може прийматися одноособово його керівником чи іншою посадовою особою , яка є носієм організаційно-розпорядчих повноважень.
Судом встановлено, що Голова правління ГО «Інститут «Європейська слобода» ОСОБА_2 , 09.12.2020 року звернувся до керівника ВЦА м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_5 із запитом, в порядку ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме: публічної інформації стосовно фінансування робіт з реконструкції заплавного мосту №1.
Відповіді на вищевказаний запит надавалися 17.12.2020 року та 04.01.2021 року за підписами посадових осіб Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька Луганської області.
Натомість, ОСОБА_1 жодних відповідей на запит не надавав, згідно п. 1.7 посадової інструкції заступника начальника відділу з юридичних та правових питань військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області, затвердженої 03.09.2020 року заступником керівника військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька Луганської області, він не є носієм організаційно-розпорядчих повноважень та розпорядником інформації, та відповідно не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212-3 КУпАП, отже, склад цього правопорушення в його діях відсутній.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 212-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.
Суддя Т. О. Комплєктова