Справа № 191/3708/20
Провадження № 2/191/1314/20
05 лютого 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кухар Д.О.
за участю секретаря - Яніної О.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 14.05.2014 року. Від шюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спочатку їх сімейне життя складалося добре, проте протягом останнього часу відносини між ними поступово погіршились через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносни та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Можливості зберегти сім'ю не має. Основна причина розпаду сім'ї це відсутність між ними взаєморозуміння і довір'я. Вони переконалися, що є зовсім різними людьми. З липня 2020 року вони фактично припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведеться, проживають окремо. Позивач вважає, що щлюб між ними є лише формальним, оскільки особисті відносини між нею та відповідачем тривалий час мають негативний характер; надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів, тому це лише погіршить стан її відносини з відповідачем та продовжить їх перебіг у часі. Примирення між нею та відповідачем неможливе, продовжувати такі шлюбні відносини з відповідачем вона не бажає.
У зв'язку з цим, позивач просить розірвати з відповідачем шлюб, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
Представник позивача до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак до його початку надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнав в повному обсязі, заперечень не має.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд, згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також обставини життя подружжя, наявність малолітньої дитини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони визнані сторонами та підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , згідно якого 14.05.2016 року зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу : чоловіка - « ОСОБА_2 », дружини - « ОСОБА_1 »; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 .ю з якого вбачається, що його батьками є сторони по справі; копією паспорту ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 ; копією паспорта ОСОБА_2 , серія НОМЕР_4 .
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам дітей або одного з подружжя.
Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги встановленою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені документально та визнані відповідачем.
Крім того, відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача, а тому суд вважає необхідним здійснити стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп..
Що стосується вимог про стягнення інших судових витрат, а саме витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, то суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Однак позивач, до позовної заяви надає лише Договір (Угоду) про надання правової допомоги від 30.11.2020 року, укладеного між нею та адвокатом Миргородським В.П., згідно з п.4.1 якого за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі 3000 грн.. Будь-яких інших документів, які б підтверджували суму понесених нею витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано не було, у зв'язку з чим вимоги про стягнення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.
На підставі викладеного та ст.ст. 7, 110-112 Сімейного кодексу України, п.48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року, керуючись ст. ст. 10-13, 15,76-80, 82, 133,137,141,189, 198, 200, 206, 259, 263-268 ЦПК України суд , -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 травня 2016 року Індустріальним районним у місті Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 216.
Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стровишневецьке Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер : НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_6 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Суддя: Д. О. Кухар