Справа № 187/993/20
2/0187/27/21
"09" лютого 2021 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Петриківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування за заповітом,
27.07.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Петриківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 11.03.1988 року. За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 25.09.1989 року, яким заповідала ОСОБА_1 все своє майно, але оформити спадкові права позивач не може через розбіжності в написанні прізвища спадкодавиці, в свідоцтві про право власності на будинок вказано « ОСОБА_3 » замість вірного - « ОСОБА_3 » та через відсутність оригіналу Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.03.1988 року, тому позивач змушений звернутись до суду з вищевказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 62).
Представник відповідача - Іванівської сільської ради у судове засідання не з'явився, надав листа, в якому просили розглядати справу проводити без участі їх представника та прийняти рішення згідно з чинним законодавством (а.с. 55).
Представник третьої особи - Петриківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 31).
Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Оглянувши та дослідивши усі надані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.03.1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Царичанської районної Ради народних депутатів № 65/1 від 01.03.1988 року (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 03.03.1992 року Колгоспівською с/радою Петриківського району Дніпропетровської області (а.с. 10).
Згідно довідки виконкому Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 260 від 18.02.2020 року, ОСОБА_2 була зареєстрована та прожила до часу смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Як вбачається із заповіту вчиненого 25 вересня 1989 року та посвідченого секретарем виконкому Колгоспівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області Олійник В.Д., зареєстрований в реєстрі за № 74, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, яким заповідала своєму онуку ОСОБА_1 , все належне майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, в тому числі і свій житловий будинок (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку літера «А-1», загальною площею 45,3 кв.м., житловою 26,9 кв.м., «а-1» сіней; «Б-1» сараю; «В-1» сараю; «Г-1» сараю; «Д-1» літньої кухні; «Е-1» гаражу; «Ж-1» вбиральні; «З-1, И-1, К-1» погребу; «Л-1» душу; № 1 колодязю; І - вимощення, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту на житловий будинок, виготовлений БТІ від 04.12.1987 року на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 18-21).
Відповідно до розпорядження сільського голови Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 4 від 10.02.2016 року «Про перейменування вулиць в населених пунктах Іванівської сільської ради», було перейменовано с. Радсело на село Радісне та вулицю Леніна на вулицю Вишнева (а.с. 65).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є єдиним спадкоємцем за заповітом на все майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, померлої ОСОБА_2 відповідно до листа Петриківської державної нотаріальної контори № 430/02-14 від 18.05.2020 року (а.с. 12).
10.07.2020 року ОСОБА_1 звернувшись до Петриківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 , отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 , через розбіжність в написанні прізвища та відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок (а.с. 13).
Суд зазначає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Право фізичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В підтвердження того, що вказаний житловий будинок належав померлій ОСОБА_2 , позивачем долучено до матеріалів справи копію Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.03.1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Царичанської районної Ради народних депутатів № 65/1 від 01.03.1988 року.
За інформацією Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» № 320 від 19.02.2020 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на дату останньої реєстрації - 31.03.1988 року, було зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 17).
Крім того, до матеріалів справи долучено копію нового технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 03.12.2020 року, який складається з житлового будинку літера «А-1»; «Б-1» господарчий блок; «В-1» сарай; «Г-1» підвал; «Д-1» вбиральня; «№ 1 колодязь, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67-71).
Згідно висновку про оціночну вартість майна ринкова вартість житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою становить 28467 грн (а.с. 39-53).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до положень статей 1223, 1233, 1268 ч. 2 та 5 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок смерті.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу, судом встановлено, що у Свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок від 11 березня 1988 року значиться прізвище власника « ОСОБА_3 », замість вірного прізвища українською мовою « ОСОБА_3 ».
Одночасно в суді встановлено, що в заповіті, вчиненому 25.09.1989 року спадкодавиця ОСОБА_2 власноруч поставила свій підпис, як « ОСОБА_3 » (а.с. 14). В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.03.1992 року Колгоспівською с/радою Петриківського району Дніпропетровської області, прізвище спадкодавиці значиться, як « ОСОБА_3 » (а.с. 10). Згідно з довідкою виконкому Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 261 від 18.02.2020 року, померла ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Таким чином, суд, з'ясувавши мету встановлення факту належності
ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 11 березня 1988 року, оцінивши зібрані у справі докази, та у зв'язку з тим, що при складанні свідоцтва була допущена помилка в написанні прізвища, що не дає змоги отримати позивачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_2 , суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , позивачем підтверджено право власності спадкодавця на житловий будинок, з метою забезпечення права на спадщину, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішено у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 79, 80, 81, 89 та 264, 265, 315 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216,1217, 1220, 1223, 1268, ЦК України, суд
Позовні ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Петриківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11 березня 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Царичанської районної Ради народних депутатів № 65/1 від 01.03.1988 року, зареєстрованого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 11.03.1988 року, та записано в реєстрову книгу № 1 на ім'я ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку літера «А-1», загальною площею 45,3 кв.м., житловою 26,9 кв.м., «а-1» сіней; «Б-1» сараю; «В-1» сараю; «Г-1» сараю; «Д-1» літньої кухні; «Е-1» гаражу; «Ж-1» вбиральні; «З-1, И-1, К-1» погребу; «Л-1» душу; № 1 колодязю; І - вимощення, в порядку спадкування за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Іщенко