Справа № 182/5060/20
Провадження № 2-а/0182/20/2021
Іменем України
04.02.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Нагаєвої Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Болюбаш Ярослава Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 07.09.2020 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.
31.08.2020 року поліцейським СРПП № 1 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Болюбаш Я.С. відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 204580, в якій вказано, що він 31.08.2020 року об 11 год. 28 хв., керуючи транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 під час виїзду зі стоянки не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», здійснивши в'їзд, чим порушив вимоги п.8.4 В ПДР України, при цьому не надав посвідчення водія, документу про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Зазначеною постановою було накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Вказану постанову він вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено не було, відсутні будь-які докази щодо підтвердження його вини чи інші обставини, що мають значення для справи.
Таким чином просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 204580 від 31.08.2020 року.
Ухвалою судді від 24.09.2020 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі (а.с. 7-8).
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 9-12).
Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.
Клопотань до суду не надійшло, відповідач не скористався правом на відзив.
08.10.2020 року на адресу суду від зам. начальника Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, О. Зозуля надійшла копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 204580 від 31.08.2020 року, складена відносно ОСОБА_1 (а.с. 15-16).
Від представника позивача Міхєєва О. В., Танько Б.О., до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі (а.с. 22).
Представник відповідача до суду не з'явився, будучи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що поліцейським СРПП № 1 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Болюбаш Я.С. відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 204580 від 31.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 31.08.2020 року об 11 год. 28 хв., керуючи транспортним засобом HYUNDAI ELANTRA, номерний знак НОМЕР_1 під час виїзду зі стоянки не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», здійснивши в'їзд, чим порушив вимоги п.8.4 В ПДР України, при цьому не надав посвідчення водія, документу про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 16).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з ч.4 ст.258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно дост.283 КУпАП.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 року по справі К/9901/5952/18, провадження 660/575/16-а.
З наведених підстав доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваної постанови у частині не складання протоколу про адміністративне правопорушення та складення постанови на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими і на увагу не заслуговують.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення позивача полягає у тому, що він керуючи транспортним засобом під час виїзду зі стоянки не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», здійснивши в'їзд, чим порушив вимоги п.8.4 В ПДР України, при цьому не надав посвідчення водія, документу про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів для повного ознайомлення, чим порушив п. 2.4 ПДР.
Будь-яких належним та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.
Сама ж по собі наявність постанови про адміністративне правопорушення не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
В той же час позивач стверджує, що він жодних правил дорожнього руху не порушував.
Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються позивачем, суду не надано будь-яких доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 204580 від 31.08.2020 року не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 19, 46, 70, 77, 78, 90, 243, 245, 251,252, 257, 268, 271, 280, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Болюбаш Ярослава Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 204580 від 31.08.2020 року, складену поліцейським СРПП № 1 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, Болюбаш Ярославом Сергійовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Повний текст судового рішення складений 10.02.2021 року.
Суддя: О. В. Рунчева