10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 600/1103/18
провадження № 51-6393ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Козівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року,
встановив:
Слідчий суддя Козівського районного суду Тернопільської області ухвалою від 19 серпня 2020 року відмовив у задоволенні скарги представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Козівського ВП Бережанського ВП ГУ НП в Тернопільській області від 16 червня 2019 року про закриття кримінального провадження.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, потерпілий та його представник звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 04 грудня 2020 року залишив без задоволення апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , а ухвалу слідчого судді Козівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року - без змін.
Не погоджуючись з указаними рішеннями судів, потерпілий звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність судових рішень, просить скасувати ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року, і постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скарги на постанову слідчого від 16 червня 2019 року про закриття кримінального провадження.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону встановлюють заборону оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали. Отже, касаційна скарга подана представником потерпілого на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Частиною 3 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Козівського районного суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3