Ухвала
08 лютого 2021 року
м. Київ
провадження № 51-2889зно19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного суду України від 15 лютого 2001 року за нововиявленими обставинами,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року заяву засудженого ОСОБА_4
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного суду України від 15 лютого 2001 року, залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 464, ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і надано строк для усунення недоліків. При цьому заявнику було роз'яснено, які обставини вважаються нововиявленими, згідно зі ст. 459 КПК.
Зокрема, у вищевказаній ухвалі зазначалося, що у заяві засудженого ОСОБА_4 відсутнє обґрунтування підстав вважати нововиявленою обставиною, в розумінні
ч. 2 ст. 459 КПК,суб'єктний склад учасників судового розгляду справи у Верховному суді України, за наслідками якого ухвалено ухвалу від 15 лютого 2001 року, серед яких зазначений і захисник ОСОБА_5 , про що засуджений дізнався, за його твердженням, за наслідками ознайомлення з повідомленнями Верховного Суду України № 5-40сі20 від 20 жовтня 2020 року та № 5-198к01 від 05 листопада 2020 року.
Також роз'яснено, що в разі невиконання вимог, визначених ст. 462 КПК, заява повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку заявник знову звернувся до суду касаційної інстанції, однак допущених раніше недоліків не усунув, вимог ч. 2 ст. 462 КПК не дотримався, що не дає можливості Суду вирішити питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
В поданій заяві ОСОБА_4 фактично зазначає про ті ж обставини, які на його думку являються нововиявленими та про які він уже вказував у своїй заяві від
23 листопада 2020 року, однак, в розумінні ст. 459 КПК, не обґрунтовує їх, враховуючи зміст ухвали Верховного суду України від 15 лютого 2001 року щодо суб'єктного складу, та не наводить доводів на підтвердження існування обставин, вичерпний перелік яких зазначено у ч. 2 ст. 459 КПК, що є підставами для здійснення кримінального провадження в порядку глави 34 КПК.
За приписами ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку не оформлено згідно з вимогами
ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК, відповідно до яких заява повертається, якщо особа не усунула недоліків заяви, яку залишено без руху, в установлений строк.
Отже, заява ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного суду України від 15 лютого 2001 рокупідлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 429, 464 КПК,
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного суду України від 15 лютого 2001 року за нововиявленими обставинами разом
з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
